Справа № 560/13327/23
іменем України
15 січня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що пенсійний орган під час призначення пенсії протиправно зменшив позивачу відсоткове значення розміру пенсії та обмежив її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесені зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому перерахунок та виплата пенсії позивачу проведені згідно вимог чинного законодавства. Відповідач також зазначив, що норми законодавства щодо питань виплати максимального розміру пенсії є чинними і не визнані неконституційними, тому, їх слід застосовувати.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, та з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ в розмірі 83% суми грошового забезпечення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №560/13301/22, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХС30970 від 03 листопада 2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХС30970 від 03 листопада 2022 року, виданої станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №560/13301/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 у розмірі 70% суми грошового забезпечення, з обмеженням максимальним розміром.
Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з застосуванням відсоткового значення - 83% сум грошового забезпечення, суд зазначає та враховує наступне.
Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, зокрема, із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Саме така, змінена редакція частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку, хоча до часу проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 йому пенсія обчислювалась, виходячи з розміру 83% грошового забезпечення.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування зазначеної редакції частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ для визначення розміру пенсії позивача після перерахунку у зв'язку з наведеним нижче.
Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи людини і громадянина, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що оскільки у рішенні суду щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 не було окремо прописано відсоткове значення грошового забезпечення, яке слід враховувати при перерахунку пенсії, правомірно застосовано 70% грошового забезпечення.
Так, відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Тому при перерахунку пенсії позивача слід застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення, право на який останній отримав при призначенні пенсії, а саме 83%.
Крім того, відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
Суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 70% суми грошового забезпечення, чим порушено право власності позивача, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, зменшення розміру пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення є порушенням гарантій, передбачених статтею 22 Конституції України.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), у рішенні від 04.02.2019 №Пз/9901/58/18 (зразкова справа №240/5401/18), у постанові від 23.05.2023 у справі № 380/24477/21.
Оскільки суд встановив протиправність дій відповідача, то наявні правові підстави для його зобов'язання здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 в розмірі 83% сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.11.2022 №ХС 30970, з урахуванням виплачених сум.
Щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає та враховує наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України №3668-VI від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 8 пункту 6 розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.".
У зв'язку з внесенням змін до статті 43 Закону №2262-ХІІ частина п'ята стала вважатися частиною сьомою.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №911-VIІІ) частину 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто, 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 виходив із того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відсутня як правова норма.
Враховуючи викладене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Посилання відповідача на Закон №3668-VI, який встановив обмеження розміру пенсії, і діє на даний час, є необґрунтованим з таких підстав.
Згідно з положеннями частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ зі змінами, внесеними згідно з Законом №911-VIII та Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII), максимальний розмір пенсії призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та внесенням до нього змін згідно з Законом №911-VIII та Законом №1774-VIII, були внесені аналогічні зміни до частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню одних і тих самих спірних правових відносин щодо обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців та визнано, що таке обмеження не відповідає статті 17 Конституції України.
Отже, враховуючи висновки Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії осіб, які її отримують згідно з Законом №2262-XII не застосовується.
Висновки щодо відсутності підстав для застосування частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ зазначені у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Також на противагу заперечень відповідача, суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 24.09.2021 у справі №370/2160/17 (провадження №К/9901/52961/18), вкотре зазначено, що оскільки рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 ухвалено 20.12.2016, то саме з цієї дати частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність.
Таким чином, наявні правові підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру з 01.04.2019 з врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити доплату донарахованої пенсії з 01.04.2019 по теперішній час з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає про передчасність таких вимог, адже спору в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок ще не проведено. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
При цьому належним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення та обмеження її максимального розміру при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру та виходячи з 83% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.11.2022 №ХС 30970, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький