15 січня 2024 рокуСправа №160/7197/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області , третя особа, яка не заявляє самотійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/7197/22 за позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022р. у справі №160/7197/22 позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області стосовно не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019 року вх. Т-47.
Зобов'язано Любимівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019 року вх. Т-47 та прийняти відповідне рішення.
02.01.2024р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про роз'яснення судового рішення.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що суд розглядаючи справу по суті ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення не вказав щодо предметного розгляду даної заявленої вимоги, а саме - щодо визнання дій відповідача дискримінаційними. Вважає, що суд припустив технічної описки і враховуючи викладене просить надати роз'яснення, щодо розгляду заявленої вимоги.
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У поданій заяві заявник не наводить доводів щодо незрозумілості резолютивної частини судового рішення у справі, яка унеможливлювала би його реалізацію. З обґрунтування заяви вбачається, що заявником чітко розуміється зміст рішення суду.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог.
Відтак, слід зазначити, про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022р. у справі №160/7197/22 містить обґрунтування його прийняття, а резолютивна частина викладена чітко в межах позовних вимог та не допускає неоднозначного трактування.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022р. у справі №160/7197/22.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в справі № 160/7197/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області , третя особа, яка не заявляє самотійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін