15 січня 2024 рокуСправа №160/28749/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати неправомірною бездіяльність Відповідача, що полягає у не розгляді заяви Позивача про призначення пенсії та зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути у встановленому порядку заяву ОСОБА_1 про призначення виплати пенсії від 24.01.2023 року та постановити відповідне рішення щодо призначення виплати пенсії, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.01.2023 року позивач через свого представника, який діяв на підставі виданої йому довіреності звернулася безпосередньо до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії. 27.01.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в своєму листі повідомило, що подані документи направлено за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. 03.05.2023 року отримали лист Відповідача від 28.04.2023 року в якому він повідомив, що ґрунтовні роз'яснення з наведених у зверненні питань, направлено листом від 07.03.2023 на Вашу юридичну адресу. Але лист від 07.03.2023 ані Позивачем, ані його представниками не було отримано. 24.10.2023 року представником Позивача направлено відповідь на лист Відповідача від 28.04.2023 року з повідомленням, що лист Вашого управління від 07.03.2023 за № 8034-4331/К-01/8-0400/23 ані ОСОБА_1 , ані його представники не отримували та вимогою надати вказаний лист. Таким чином, станом на день подання позову, Відповідачем не прийнято рішення стосовно призначення пенсії Позивачу або відмови у такому призначенні. Відповідач всупереч встановленим нормам законодавства, не виніс відповідного рішення, щодо призначення пенсії або рішення про відмову у призначенні пенсії, та залишив заяву Позивача про призначення виплати пенсії без розгляду. Така незаконна бездіяльність та дії Відповідача, і спричинили звернення до суду за захистом права Позивача на пенсійне забезпечення.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 08 листопада 2023 року позовну заяву залишив без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку та квитанцію про сплату судового збору.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 листопада 2023 року поновлено строк на звернення до суду із вказаним позовом та відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
27 грудня 2023 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що рішення суб'єкта владних повноважень - відмова (в розумінні Кодексу адміністративного кодексу України та постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1) за результатом розгляду заяви від 24.01.2023 не приймалось, оскільки позивачем не дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Позивачем, заява про призначення пенсії встановленого зразка не подавалася, оригінали документів для призначення пенсії не були пред'явлені, рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії позивачу не приймалося, матеріали пенсійної справи не формувались. Матеріали пенсійної справи позивача відсутні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 24.01.2023 року представник заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою Позивача про призначення пенсії від 20 лютого 2022 року (а.с. 7 зворот, 9).
Листом від 27.01.2023 року № 0800-0202-8/6236 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» направило вказану заяву на розгляд в межах компетенції до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про що повідомило представника позивача (а.с. 10).
Зазначену заяву розглянуто та в порядку Закону України «Про звернення громадян» територіальним органом Пенсійного фонду України та надана відповідь від 07.03.2023 № 8034-4331/К-01/8-0400/23, в якій зазначено, що розглянути питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 можливо після надання разом з особистої заявою документів, передбачених Порядком:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 (додаток 1);
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи (у разі наявності).
Відповідно до пункту 2.9 зазначеного Порядку, під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України).
В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні”. Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28 квітня 2023 року № 19446-13946/К-01/8-0400/23, повідомило на звернення представника позивача від 31.03.2023 року, що ґрунтовні роз'яснення з наведених у зверненні питань, у тому числі, стосовно листа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.01.2023 року № 0800-0202-9/6237 (вх.. № 4331/К-0400-23 від 06.02.2023), що передачі за належністю на розгляд в межах компетенції звернення Дар'ї Кривденко в інтересах ОСОБА_1 листом від 07.03.2023 за № 8034-4331/К-01/8-0400/23 направлено на юридичну адресу представника позивача.
Позивач не погодившись із бездіяльністю відповідача, що полягає у не розгляді заяви Позивача про призначення пенсії, звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з пунктом 1.7,1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами ОСОБА_2 .
Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов'язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № 759/12575/15-а щодо аналогічних правовідносин.
Водночас, суд зауважує, що пунктом 2.1, 2.9 розділу ІІ Порядку № 25-1 від 16.12.2020, визначенні документи, які подаються до заяви про призначення пенсії за віком.
З викладеного вище слід дійти висновку, що право громадянина України на пенсійне забезпечення є беззаперечним та становить складову гарантованого Конституцією права на соціальний захист для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості.
Разом з тим, наведеними нормами закону та підзаконними нормативно-правовими актами передбачений механізм реалізації відповідного права особи. Дотримання вказаного механізму є обов'язковим не тільки для суб'єкта владних повноважень, але й для особи, що звернулась за призначенням пенсії.
Судом встановлено, що представник позивача звернувшись 24 січня 2023 року до пенсійного органу із заявою ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.02.2022 року, до якої були доданні такі документи: апостильована та нотаріальна завірена довіреність, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, трудова книжка (а.с. 7 зворот -9). Таким чином, позивачем були наданні не усі документи, які передбаченні Порядку № 25-1 від 16.12.2020.
Відповідач, отримавши 06.02.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області документи які були поданні представником позивача Дар'ї Кривденко в інтересах ОСОБА_1 , в порядку Закону України «Про звернення громадян», надав відповідь від 07.03.2023 №8034-4331/К-01/8-0400/23 про що, і зазначив у відзиві на позов.
Тобто, в порушення вищенаведених норм закону та підзаконними нормативно-правовими актами не розглянув заяву позивача про призначення пенсії та письмово не повідомив заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії повинен був зробити відповідний запис.
Отже, відповідачем була допущена бездіяльність щодо не належного розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Так, згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі ч.2 ст.9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Вказана позиція кореспондується з викладеною в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №820/1916/18.
Способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язання відповідача належним чином розглянути заяву Дар'ї Кривденко в інтересах ОСОБА_1 про призначенні пенсії із прийняттям відповідного рішення.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 812/1646/17.
Так, частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Коренева А.О. у відпустці, судове рішення ухвалене у перший робочий день судді - 15.01.2024 року.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяв ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії - протиправною.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути у встановленому порядку заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняте відповідне рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ- 21910427) судові витрати з оплати судового збору у сумі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев