Житомирський апеляційний суд
Справа №935/1537/23 Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
10 січня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кушніренка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 14 травня 2023 року о 12-20 годині по вулиці Перемоги у м. Коростишеві Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова, нестійка хода), від проходження в установленому порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, а також направлення водія до медичної установи відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, матеріали справи не містять доказів його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а згідно відеозапису з реєстратора зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння у останнього не вбачається. У протоколі зазначена лише відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на місці за допомогою приладу «Драгер», чим порушено встановлений законом порядок, визначений ст. 266 КупАП. Також, зазначив, що фіксація усієї процедури з моменту зупинки до моменту ознайомлення особи з матеріалами адміністративного правопорушення здійснена неналежним чином. Суд не врахував, що запис у графі «пояснення» скаржник робив під диктовку працівника поліції. Також, ОСОБА_1 вказав, що працівники поліції спровокували його на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки були проінформовані про поспіх водія на поминальний обід. Під час розгляду справи Коростишівський районний суд не взяв до уваги принцип презумпції невинуватості особи та встановив обставини, не підтверджені доказами.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Кушніренка О.В., які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними та допустимими доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 2), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 175976 від 14 травня 2023 року (а.с. 7), відеоматеріали (а.с. 12), оцінюючи які, суд першої інстанції зробив висновок, що дії ОСОБА_1 свідчать про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то ця особа має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Проте, як вбачається із відеозаписів обставин події, які покладені судом першої інстанції в основу доведеності вини останнього, працівники поліції не складали протокол за ст. 130 КУпАП у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснювали наслідків ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, що є неприпустимим. З відеозапису обставин події вбачається те, що він є фрагментованим, а уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, та в спілкуванні з ОСОБА_1 вони обмежилися лише константуванням факту, що наявні документи, які суд поклав в основу та щодо останнього складається протокол та він притягується до відповідальності за порушення ПДР. Однак протоколу за ст. 130 КУпАП, інших документів складено не було.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В п. 39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівниками патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом за даних конкретних обставин, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги. Тому апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2023 року скасувати.
Закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП України відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь