Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" січня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/4329/23
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івера", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", м. Київ
про визнання недійсними договорів
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - Тута І.В.,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Івера", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", відповідач, в якому просив суд:
- визнати недійсним іпотечний договір №15.48-35/08-ДІ01 від 10.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л. та зареєстрований в реєстрі за №1662;
- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки та договорами застави від 12.05.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. та зареєстрований в реєстрі за №861, в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором №15.48-35/08-ДІ01 від 10.06.2008.
Судові витрати позивач просив суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 12.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івера" залишено без руху. Позивачу встановлений строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Роз'яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
18.10.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 23.10.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.11.2023 о 10:15.
25.10.2023 до Господарського суду Харківської області від Східного апеляційного господарського суду надійшов апеляційний запит, зокрема, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Івера" на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.10.2023 у справі №922/4329/23 та витребування у Господарського суду Харківської області матеріалів справи №922/4329/23.
Ухвалою суду від 26.10.2023 провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів справи №922/4329/23 до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 05.12.2023 провадження у справі №922/4329/23 було поновлено та підготовче засідання у справі призначене на 26.12.2023 о 10:45.
Ухвалою суду від 26.12.2023 підготовче засідання було відкладене на 09.01.2024 об 11:00.
У призначений для підготовчих засідань час представник позивача не з'являвся; про дату, час та місце проведення підготовчих засідань повідомлявся належним чином, відповідно до вимог статей 6, 120, 242 ГПК України. Зокрема, позивач та його представник адвокат Головко А.І. - шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету, про що свідчать відповідні довідки про доставку документа в кабінет електронного суду.
Позивач та його представник жодних заяв щодо явки/неявки у призначені судом підготовчі засідання, та/або можливості їх проведення без участі представника чи то відкладення не подавали.
Присутній у підготовчому засіданні 09.01.2024 представник відповідача заявив суду усне клопотання про залишення позову без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, входячи з наступного.
Частиною четвертою статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У розумінні наведених положень законодавства обов'язковими умовами для застосування передбачених у частині четвертій статті 202, пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у засідання суду є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (абзац 11 пункту 3.3 постанови Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №910/11119/17).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов'язковою і наслідки неявки не роз'яснювалися.
У цій же постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 236 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму у значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних. Зазначений правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
У частині четвертій статті 236 ГПК України, що встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Приймаючи до уваги неявку представника позивача у підготовчі засідання, обізнаність позивача про дату, час і місце проведення засідання суду, а також зважаючи на відсутність з його боку заяв чи клопотань щодо можливості проведення підготовчих засідань без участі представника позивача, позов має бути залишений без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ГПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Усталена прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).
У даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв'язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повна ухвала підписана 15 січня 2024 року.
Суддя О.В. Погорелова