Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/9/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
10.01.2024 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі
скаржника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайоного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року,
ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Вказана скарга обґрунтована тим, що 12 вересня 2023 року ОСОБА_6 звернулась до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення слідчим суддею Олександрійського міськрайонного суду ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке полягає в тому, що слідчий суддя при розгляді справи № 398/927/17 не надала належної оцінки поданим доказам, чим порушила вимоги КПК України. Станом на день звернення із даною скаргою заявники не отримали відповіді від Олександрійського РВП про внесення відомостей до ЄРДР за їх заявою. У зв'язку з чим, просили зобов'язати службових осіб Олександрійського РВП внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_6 від 12.09.2023.
Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайоного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що твердження заявника фактично зводяться до незгоди із прийнятими суддею процесуальними рішеннями, що є підставою для оскарження судового рішення, а не притягнення судді до кримінальної відповідальності.
Таким чином, виходячи з того, що підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві ОСОБА_6 від 12.09.2023 відсутні, у задоволенні скарги відмовити.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року скасувати та зобов'язати Олександрійський РВП ГУНП в Кіровоградській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за її заявою від 12.09.2023.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що слідча суддя порушила процесуальний порядок розгляду. Не було повідомлено про причини неявки учасника процесу ОСОБА_8 . Також, суддя не узгодила з нею, як скаржником розгляд без її участі.
Під час розгляду скарги, слідча суддя не прийняла до уваги те, що суддя ОСОБА_8 неодноразово не забезпечила повний, об'єктивний і неупереджений розгляд поданих скарг. Свідомо усувала докази цього тяжкого злочину, які не підлягають доказуванню. Не надала їм належну правову оцінку. Вела себе не подобаючи, чим підірвала авторитет правосуддя.
Також суддя ОСОБА_8 перешкоджала відкритості, публічності, забороняла відео фіксацію судових процесів, зривала судові розгляди.
В свою чергу суддя ОСОБА_1 недотримала вимоги ч.1 ст. 214 КПК України, не зважила на той факт, що законом передбачено безумовне внесення заяв, повідомлень до ЄРДР, які особа вважає кримінальним правопорушенням.
З наведених підстав апелянт вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а відомості за її заявою від 12.09.2023 уповноважений орган має внести до ЄРДР.
Заслухавши суддю-доповідача, скаржника ОСОБА_6 у підтримку апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні, в тому числі, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч.5 ст.214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною прокуратурою України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генерального прокурора 30.06.2020 №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до Реєстру вносяться час та дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 від 17 червня 2020 року, згідно з п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 звернулись до слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга обґрунтована тим, що 12 вересня 2023 року ОСОБА_6 звернулась до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення слідчим суддею Олександрійського міськрайонного суду ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке полягає в тому, що слідчий суддя при розгляді справи № 398/927/17 не надала належної оцінки поданим доказам, чим порушила вимоги КПК України. Станом на день звернення із даною скаргою заявники не отримали відповіді від Олександрійського РВП про внесення відомостей до ЄРДР за їх заявою. У зв'язку з чим, просять зобов'язати службових осіб Олександрійського РВП внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_6 від 12.09.2023.
Як вбачається з матеріалів судового провадження та встановлено слідчим суддею, у заяві та поданій скарзі ОСОБА_6 не зазначено конкретних обставин, які б вказували на ознаки будь якого кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, виходячи із того, що заява ОСОБА_6 , з якою вона звернулась до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою вчинення суддею Олександрійського міськрайонного суду ОСОБА_8 кримінального правопорушення, в розумінні ст. 214 КПК України не є заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення, а її зміст зводиться до незадоволення заявника з діями та рішеннями слідчого судді під час судового розгляду її скарги.
Посилання апелянта на те, що будь-яка заява підлягає внесенню до ЄРДР, є безпідставними, оскільки підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані (а не суто гіпотетичні, надумані чи уявні), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце та наявний склад кримінального правопорушення, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно з якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
У постанові ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 зазначено, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним, з точки зору використання державних ресурсів.
Проаналізувавши заяву ОСОБА_6 від 12.09.2023, з'ясувавши обставини та надавши оцінку доказам, слідчий суддя пришов до правильного висновку, що за своїм змістом та суттю ця заява не є повідомленням про злочин, оскільки не містить викладу обставин, які б могли свідчити про вчинення будь-яких дій, які мають ознаки кримінального правопорушення.
Між тим, колегія суддів зауважує про те, що на дії судді, якщо заявник вважає допущеним істотне порушення норм процесуального права або недотримання норм матеріального права під час здійснення правосуддя, що призвело до неправильних висновків суду, унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, - вона не позбавлена права скаржитись та вимагати притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку, визначеному законом.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні її скарги, а тому підстави для скасування ухвали слідчого судді відсутні.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 303, 309, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайоного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4