Номер провадження: 33/813/304/24
Номер справи місцевого суду: 522/17920/23
Головуючий у 1-й інстанції Коваленко В. М.
Доповідач Лозко Ю. П.
11.01.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Бочарова Андрія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року
встановив:
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 cерпня 2023 о 23.12 год. водій ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 1-б керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив проїзд на забороняючий «червоний» сигнал світлофору та під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, у встановленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. За допомогою приладу Drager ARLM-0438, тест 826, результат позитивний - 1,59 % проміле, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Бочаров А.В. просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що справу судом розглянуто без участі
ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Бочарова А.В., тим самим, на думку апелянта, адвокат та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності були безпідставно недопущені до участі у розгляді справи, чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП. У порушення вимог п.3,5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), поліцейськими не було ознайомлено ОСОБА_1 з сертифікатом відповідності алкотестера та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Відеозапис, долучений до матеріалів справи є уривчастим та по суті вибірковим, оскільки не містить категоричної незгоди, яку неодноразово висловлював ОСОБА_1 з результатами обстеження на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager» отже був категорично не згоден із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та враховуючи цю обставину, поліцейські у порушенням вимог ч.3 ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції не забезпечили доставку
ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду та взагалі не інформували про таке право особи. На думку захисника, правоохоронці своїми діями фактично ввели ОСОБА_1 в оману. Також захисник звертає увагу, що при складенні протоколу, ОСОБА_1 не роз'яснювалися його права та обов'язки.
В апеляційній скарзі також порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що про прийняте у справі судове рішення, а ні захиснику, а ні ОСОБА_1 не було відомо, про існування оскаржуваної постанови захиснику стало відомо у день опублікування постанови суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень, тобто 07 грудня 2023 року.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Бочаров А.В., будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, заяву (клопотання) про відкладення розгляду справи на адресу суду не подавали.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, та зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Бочарова А.В.
Перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Так, 27 листопада 2023 року судом прийнято оскаржуване судове рішення, тому у відповідності до ст. 294 КУпАП перебіг строку на апеляційне оскарження цієї постанови суду розпочався з 28 листопада 2023 року і закінчився 07 грудня 2023 року.
Як убачається з матеріалів справи, судом справу розглянуто без участі
ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Бочарова А.В., копію оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1 та його захисник у межах строку на апеляційне оскарження не отримували. Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувану постанову судді Приморського районного суду м. Одеси оприлюднено 07 грудня 2023 року. З апеляційною скаргою захисник Бочаров А.В. звернувся 14 грудня 2023 року.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає наведені апелянтом доводи у якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Із тексту апеляційної скарги убачається, що захисником не заперечується факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом за обставин встановлених та зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення. Не оспорюється захисником і факт проходження ОСОБА_2 огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, алкотестеру "Драгер", як і наявність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння, які слугували підставами для проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння. Не ставить під сумнів захисник і те, що обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 фіксувалися правоохоронцями за допомогою технічного засобу фіксації, а тому з огляду на приписи ч. 7 ст. 294 КУпАП, ці обставини апеляційним судом не переглядаються.
Як на підставу для скасування постанови суду першої інстанції, захисник посилається на те, що справу розглянуто без участі ОСОБА_2 та його захисника, правоохоронцями не дотримано вимоги Інструкції в частині проходження водієм процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, водієві не було роз'яснено його права та обов'язки.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає піддію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє правоволодіти автомобіля мита їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі" (РішенніЄвропейського судуз правлюдини посправі "О'Галлоранта Франціс проти Сполученого Королівства" ("O'Halloranand Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року).
Відповідно до п. 2.9аПравил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до приписів ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2ст. 266 КУпАП).
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. (ч. 3ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266КУпАП).
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).
Так розділом II указаної Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (пункт 1 Інструкції).
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 3 Інструкції).
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 5 Інструкції).
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 Інструкції).
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 10 Інструкції).
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі- Порядок).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 4 Порядку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (пункт 5 Порядку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6 Порядку)
Наведені вище приписи національного законодавства правоохоронцями дотримані.
Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема до одних із таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, акт огляду, а також інші документи.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд в основу оскаржуваної постанови поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД
№534972 від 29 серпня 2023 року, результатах огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager» ARLM-0438, тест 826, результат - 1,59% проміле, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічного засобів, відеозаписі та іншими матеріалами.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення правопорушення серії ААД №534972 від 29 серпня 2023 року, поліцейськими зафіксовано, що: «29 серпня 2023 року о 23.12 год. в м. Одеса, вул. Черняховського, 1б, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser» 200 д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив проїзд на забороняючий «червоний» сигнал світлофору, та під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. У встановленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою «Drager» ARLM-0438, тест 826 - результат позитивний 1,59% проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол ОСОБА_1 підписаний без зауважень, у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» останній зазначив: «Згоден».
У змісті протоколу про адміністративне правопорушення, а саме графі «до протоколу додаються» зазначено: «чек драгера, направлення на огляд водія на мед. заклад, акт огляду, відео з ПВР 474495, 471014».
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 без будь-яких зауважень засвідчив власним підписом і відомості, які зафіксовані та відображені у чеку-роздруківці спеціального технічного засобу алкотестеру "Drager" Alcotest 7510 від 29 серпня 2023 року та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто погодився з тим, що він як особа, яка керувала транспортним засобом на вимогу поліцейського на місці зупинки транспортного засобу, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, яким установлено в його крові 1,59 проміле, при максимально допустимій нормі 0,2 проміле.
Із долученого до матеріалів цієї справи відеозапису, убачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у ході спілкування поліцейських з водієм, у останнього правоохоронці виявили ознаки алкогольного сп'яніння, тоді як
ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкоголь. У зв'язку з чим поліцейський висловив на адресу ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, на що водій погодився. За результатами проходження огляду, у вказаний спосіб, цифровий показник спеціального технічного засобу алкотестеру "Drager" Alcotest 7510 зафіксував наявність у вмісті крові ОСОБА_1 1,59 проміле алкоголю. Заперечень з приводу процедури проходження огляду, чи його результатів ОСОБА_1 не висловлював. За таких обставин, правоохоронцями було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з порушенням ним вимог п. 2.9а ПДР.
При цьому, апеляційний суд акцентує увагу на тому, що до початку проходження огляду водій не вимагав від правоохоронців сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За результатами проходження огляду у вказаний вище спосіб, ОСОБА_1 не висловлював заперечень щодо його результатів, не повідомляв правоохоронцям про те, що він має сумніви у результатах проведеного огляду, у зв'язку з чим має бажає пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Як убачається з відеозапису наданого поліцейськими, як перед проведенням огляду на стан сп'яніння, так і після його проведення, ОСОБА_1 не звертався до правоохоронців з вимогою надати йому свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а тому твердження захисника щодо не дотримання правоохоронцями вказаних вище вимог Інструкції є безпідставними.
Доводи захисника про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис є неповним, оскільки не відображає усі фактичні обставини подій за яких відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд відхиляє, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності для встановлення істини у справі, яким, зокрема, зафіксовано події, починаючи з моменту зупинки водія ОСОБА_1 під час керуванням ним транспортним засобом, висловлення поліцейськими на адресу водія вимоги щодо необхідності проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу алкотестеру «Драгер», складення протоколу та вручення його примірника ОСОБА_1 .
Фактичні дані, що містяться на DVD-диску, апелянтом не спростовані, тому апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 висловлював категоричну незгоду з результатами огляду, отриманими на місці зупинки, тому поліцейські мали доставити його до закладу охорони здоров'я, для проходження медичного огляду на стан агкогольного сп'яніння, апеляційний суд оцінює критично, оскільки ці твердження захисника спростовуються відеозаписом, з якого убачається, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про те, що водій погодився з результатами огляду, отриманими за допомогою алкотестеру, що він засвідчив власноруч підписом у документах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи захисника про те, що поліцейські своїми діями ввели ОСОБА_1 в оману апеляційний суд вважає неспроможними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Посилання захисника на те, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки, визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП не можуть слугувати правовою підставою для задоволення апеляційних вимог та закриття провадження у справі з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За висновком ЄСПЛ з огляду на принцип, згідно з яким Конвенція покликана гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними, право на справедливий суд не може вважатися ефективним, якщо клопотання та зауваження сторін не будуть справді "заслухані", тобто належним чином розглянуті судом. У рішеннях судів і трибуналів мають бути належним чином наведені підстави, на яких вони ґрунтуються. Цей обов'язок обґрунтовувати рішення не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, висунутий скаржником, а передбачає, що сторони судового провадження можуть розраховувати на отримання конкретної та чіткої відповіді на аргументи, які є вирішальними для результату цього провадження. Ступінь застосування цього обов'язку обґрунтовувати рішення може змінюватися залежно від характеру рішення та має визначатися з огляду на обставини справи (див. рішення у справі "Мазахір Джафаров проти Азербайджану" (Mazahir Jafarov v. Azerbaijan), заява N 39331/09, пункти 34 і 35, від 02 квітня 2020 року з подальшими посиланнями).
Переглядаючи цю справу апеляційний суд враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі справі "Серявін та інші проти України", де ЄСПЛ зазначав: "ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті".
Апеляційний суд враховує, що цю справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його захисника
Бочарова А.В. водночас, це не вплинуло на правильність висновку судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 як особа яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного вище адміністративного правопорушення не був позбавлений можливості захищати свої інтереси у суді, шляхом подання апеляційної скарги з наведенням мотивів і доводів в обґрунтування своєї правової позиції захисту, і це право ОСОБА_1 було забезпечено апеляційним судом, зокрема, шляхом поновлення строку на апеляційне оскарження . Разом з цим, ОСОБА_1 та його захисник у судове засідання не з'явилися, отже правом взяти участь у судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи та надати особисті пояснення за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 не скористався.
Таким чином, апеляційним судом забезпечено реалізацію права ОСОБА_1 бути "почутим", тим самим дотримано гарантії справедливого розгляду справи.
Іншими доводами апеляційну скаргу захисник не обґрунтовує.
Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з'ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, підстав для закриття справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст.130 КУпАП є вірним.
Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Клопотання захисника Бочарова Андрія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника Бочарова Андрія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко