Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2024 р. Справа № 520/24913/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, третя особа - Голова Державної служби України з питань праці Дегнера Ігор Анатолійович про: 1) визнання протиправним та скасування наказу голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнера від 27.06.2023 №110-КТ "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 "; 2) поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці з 28.06.2023; 3) зобов'язання Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 28.06.2023 по день поновлення на посаді, -
встановив:
У позовній заяві позивачем заявлено про поновлення строку звернення до суду з посиланням на те, що лише 08.08.2023р. позивачем було отримано копії витребуваних за адвокатським запитом документів, які були приводом та підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
Ухвалою суду від 13.09.2023 року позовну заяву залишено без руху, зокрема, з підстав відсутності належних обґрунтувань поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань; встановлено, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до суду: інших обґрунтувань разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
22.09.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків з проханням поновити строк на звернення до суду, в обґрунтування чого зазначено, що з моменту доведення до відома позивача про факт його звільнення з займаної посади і до моменту звернення до суду з відповідним позовом, жодної копії наказу про звільнення ОСОБА_1 йому не вручалося та ним не отримувалося, аж до моменту отримання 08.08.2023 за адвокатським запитом всього пакету документів на 265 аркушах, серед яких містився оскаржуваний наказ про звільнення. Отже, саме 08.08.2023р. за адвокатським запитом всього пакету документів, у тому числі, оскаржуваного наказу. Також зазначено, що звернення до суду з відповідним позовом могло відбутися з порушенням строків звернення до суду, але при наявності поважних причин, які не залежали від волі позивача та на які він не міг впливати у інший спосіб, а цілком залежали від дій/бездіяльності відповідача.
Ухвалою суду від 29.09.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб. Зазначено, що заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та питання дотримання позивачем цього строку судом буде вирішуватися під час розгляду справи.
Ухвалою суду від 19.12.2023р. витребувано від Державної служби України з питань праці: належним чином завірені копії доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом з зазначенням конкретної дати ознайомлення з наказом та способу доведення його змісту до відома позивача; належним чином завірені копії матеріалів дисциплінарної справи щодо накладення дисциплінарного стягнення на позивача, та всі документи, які стали підставою складання оскаржуваного наказу; розрахунок розміру середньоденного заробітку позивача, з зазначенням його конкретної суми. Витребувано від Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці: належним чином завірені копії доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом з зазначенням конкретної дати ознайомлення з наказом та способу доведення його змісту до відома позивача; належним чином завірені копії матеріалів дисциплінарної справи щодо накладення дисциплінарного стягнення на позивача, та всі документи, які стали підставою складання оскаржуваного наказу; розрахунок розміру середньоденного заробітку позивача, з зазначенням його конкретної суми.
19.12.2023р. через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом - 20.12.2023р.) представником Державної служби України з питань праці подано до суду копії матеріалів дисциплінарного справи стосовно позивача з документами, які стали підставою складання оскаржуваного наказу, та додатково надано копію наказу голови Держпраці від 27.06.2023 № 110-КТ «Про накладення дисциплінарного стягнення на Ігоря Буряка» з поясненнями про те, що з відповідним наказом, з врахуванням положень статті 91 Закону України «Про державну службу», статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», позивач ознайомлений шляхом направлення відповідного документу в день його видання засобами електронного зв'язку на електронну адресу та додатково засобами системи електронного документообігу «Megapolis.DocNet», яка функціонує в Держпраці та яку позивач використовує як державний службовець за поданою ним заявою.
Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає, що за змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України кожен учасник суспільних відносин повинен забезпечити дотримання обов'язку вчинення процесуальних дій із захисту прав та інтересів у судовому порядку у строк, визначений відповідним процесуальним законом.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуальної дії.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 "Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.".
Окрім того, у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16: 1) День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.; 2) Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.; 3) Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Спір виник у відносинах з проходження громадянином України публічної служби в органах Державної служби з питань праці, стосується наказу голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнера від 27.06.2023 №110-КТ "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 " у вигляді звільнення з посади державної служби.
Таким чином, предметом спору є правовідносини щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби для яких, частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлено місячний строк звернення до суду.
Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом оскаржуваного наказу голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнера від 27.06.2023 №110-КТ, датою звільнення позивача є 27.06.2023р.
У даному конкретному випадку заявником самостійно зазначено у позові та у поданій заяві про усунення недоліків, що оскаржений наказ було доведено до ОСОБА_1 того ж дня, шляхом надсилання його за допомогою системи електронного документ обігу, запровадженого в системі Держпраці України.
У поданих поясненнях представником Державної служби України з питань праці також зазначено, що з відповідним наказом, з врахуванням положень статті 91 Закону України «Про державну службу», статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», позивач був ознайомлений шляхом направлення відповідного документу в день його видання засобами електронного зв'язку на електронну адресу та додатково засобами системи електронного документообігу «Megapolis.DocNet», яка функціонує в Держпраці та яку позивач використовує як державний службовець за поданою ним заявою.
Протоколом фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця від 27.06.2023р. зафіксовано факт направлення управлінням персоналу Держпраці з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16:39 на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , електронної копії оскаржуваного наказу для ознайомлення, що також підтверджується скріншотом з електронної пошти.
Заявою ОСОБА_1 підтверджено отримання заявником логіну доступу до системи електронного документообігу «Megapolis.DocNet».
Отже, про факт свого звільнення з державної служби позивач знав з 27.06.2023р, з моменту ознайомлення з оскаржуваним наказом про звільнення.
У поданій представником позивача заяві про усунення недоліків фактично зазначено ті ж самі обставини, що і в позовній заяві, а саме про отримання позивачем лише 08.08.2023р. за адвокатським запитом всього пакету документів, у тому числі, оскаржуваного наказу. Окрім того, зазначено, що саме 08.08.2023р. представник позивача достеменно дізнався про існування спірного наказу, яким порушено права позивача, в тому числі в частині зазначення підстави звільнення. До цього моменту жодної копії наказу про звільнення позивачем не отримувалося, а твердження представника позивача про доведення до відома наказу позивачу 27.06.2023р без підтверджуючих ці обставини документів, представник міг і помилитися при складанні позовної заяви, представник робив відповідні висновки спираючись на власний досвід та нечіткі показання власного клієнта.
Суд зазначає, що той факт, що на адвокатський запит позивач отримав відповідь 08.08.2023р. не змінює часу, з якого позивач повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
До того ж, копію оскаржуваного наказу позивачу було направлено засобами електронного зв'язку на електронну адресу та додатково засобами системи електронного документообігу «Megapolis.DocNet», яка функціонує в Держпраці та яку позивач використовує як державний службовець.
За правовою позицією постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 520/10636/23 "Колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.05.2021 у справі №826/25204/15, згідно якої вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від порядку отримання наказів, а вирішується з огляду на факт, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок роботодавця повідомити (проінформувати) працівника про його звільнення та ознайомлення з відповідним наказом не може бути применшений обов'язком особи, коли вона «мала бути» обізнана про порушення своїх прав, у зв'язку із таким звільненням. Останнє без належних та допустимих доказів, за своєю суттю, є припущенням по відношенню до законодавчого імперативу щодо повідомлення особи про її звільнення."
Отже, доводи заявника щодо неможливості звернення до суду у строк, зважаючи на відсутність основного доказу, не спростовує факту обізнаності про порушення прав позивача, а також не позбавляє останнього, звернувшись за захистом своїх прав до суду, звернутись з клопотанням про витребування доказів відповідно до статті 80 КАС України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі № 520/12477/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, подана заява про поновлення строку звернення до суду не містить доказів наявності поважних причин пропуску цього строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для надання інших обґрунтувань поважності пропуску строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження з зазначенням дати фактичного припинення виконання функцій найманого працівника.
Згідно ч.ч. 13, 15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 123, п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 121-123, 160, 161, 171, 241-243, 248, 257, 262, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду: інших обґрунтувань наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом з доданням доказів на їх підтвердження з зазначенням дати фактичного припинення виконання функцій найманого працівника.
Копію даної ухвали направити сторонам по справі.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Старосєльцева