Справа № 551/1124/19 Номер провадження 11-кп/814/782/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
12 січня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції із ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» клопотання ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12019170360000267,
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 07 травня 2020 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Полтава, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України і призначено йому покарання у виді позбавленні волі строком на 13 років.
На вказаний вирок обвинувачений та захисник подали апеляційні скарги, справа перебуває на розгляді в апеляційній інстанції, наступний розгляд справи призначений на 23.02.2024 року на 9.30.
09.01.2024 року обвинувачений ОСОБА_8 подав до суду клопотання про зміну обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання.
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що прокурором не надано жодного доказу того, що у разі, якщо до нього буде застосований альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, він буде переховуватися від правоохоронних органів досудового розслідування та/або суду.
Стверджує, що прокурором також не доведено, що у разі застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, останній буде незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цього ж кримінальному провадженні.
Звертає увагу, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, проте вже тривалий час знаходиться під вартою-близько 5 років, має постійне місце проживання.
Зазначає, що за час перебування в умовах тримання під вартою в обвинуваченого погіршився стан здоров'я, умови утримання не відповідають мінімальним стандартом особистого простору, рекомендованим для України Європейським комітетом з питань запобігань катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , пояснення захисника, який підтримав клопотання та водночас прохав обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення клопотання, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів доходить наступного висновку.
Згідно з ч.3 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Таким чином, у разі засудження особи до арешту чи позбавлення волі, він має бути взятий під варту, і лише у виключних випадках стосовно такої особи може бути застосований запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою до набрання вироком законної сили.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Київського районного суду м. Полтави від 07 травня 2020 року ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за ч.1 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі і до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Клопотання обвинуваченого не містить об'єктивних даних про наявність виняткового випадку, який би з урахуванням особи ОСОБА_8 , а також обставин, встановлених під час кримінального провадження, давав підстави скасувати обраний судом запобіжний захід.
Не встановлено таких даних і в засіданні апеляційного суду.
Наявність у ОСОБА_8 постійного місця проживання та факт його знаходження під вартою близько п'яти років не може в даному випадку бути підставою для звільнення обвинуваченого з-під варти.
Враховуючи наведене, з огляду на те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу місцевим судом при ухваленні вироку не зменшилися, беручи до уваги, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя і здоров'я особи, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Отже, клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення.
Керуючись главою 18, ст.ст.331, 371, 377, 418 КПК України, колегія суддів,
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , обраного вироком Київського районного суду м. Полтави від 07 травня 2020 року, яким він визнаний винуватим та засуджений за ч.1 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі, та продовженого ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року - до набрання вироком законної сили.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4