Справа № 761/47581/23
Провадження № 1-кс/761/30898/2023
26 грудня 2023 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на незаконне тримання під вартою в порядку ст. 206 КПК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на незаконне тримання під вартою в порядку ст. 206 КПК України.
Скаргу мотивовано тим, що, на думку адвоката, засуджений ОСОБА_4 незаконно тримається під вартою за відсутності судового рішення, що набрало законної сили, а тому просить звільнити останнього з-під варти в порядку ст. 206 КПК України, оскільки вважає, що ОСОБА_4 незаконно утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 206 КПК України, для негайної доставки ОСОБА_4 до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з огляду на наступне.
Так, положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
При цьому, слідчий суддя, згідно зі ст. 3 КПК України здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається зі змісту скарги, що вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.02.2012 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах усіх форм власності. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
В подальшому, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2012 задоволено подання Начальника Ірпінського МРВ КВІ та скасовано звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, та направлено для відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Оголошено розшук ОСОБА_5 . Надано дозвіл на взяття під варту та утримання в Київському СІЗО Держдепартаменту України з питань виконання покарань до набрання постановою законної сили.
На виконання вказаної постанови, 04.12.2023 ОСОБА_3 було затримано та на даний час останній перебуває у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Водночас, на думку захисника, на даний час відсутні законні підстави для тримання ОСОБА_3 під вартою, оскільки вищезазначене постанова Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2012 є похідною від вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.02.2012, строки виконання якого на даний час закінчилися.
В той же час, слідчий суддя звертає увагу, що постанова Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2012 на даний час є чинною та не скасована у передбачений законом порядку. Крім того, до матеріалів скарги також адвокатом не долучено ухвали суду про звільнення від покарання, призначеного вироком суду, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
За таких обставин, у слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відсутні підстави для реагування на таку скаргу в порядку ст. 206 КПК України, оскільки засуджений ОСОБА_3 на даний час перебуває в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» на підставі відповідного судового рішення.
Відтак, підстави для постановлення ухвали щодо зобов'язання ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно доставити ОСОБА_3 до суду для з'ясування підстав позбавлення його волі відсутні, оскільки питання, які порушується у скарзі захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 , не підлягають вирішенню слідчим суддею в порядку ст. 206 КПК України, а тому скарга разом з матеріалами підлягає поверненню.
Одночасно з цим слідчий суддя роз'яснює, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 3, 12, 24, 26, 202, 206, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у постановленні ухвали про негайну доставку ОСОБА_3 до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва.
Матеріали скарги повернути захиснику ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1