СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/20051/23
пр. № 2/759/1713/24
11 січня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, від якого у них народився малолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона зареєстрована та проживає з сином в квартирі АДРЕСА_1 . На даний час вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні відносини вже більше трьох місяців, відповідач є батьком і повинен виконувати всі покладені на нього обов'язки, в тому числі щодо утримання сина, у зв'язку з чим звернулась до суду з позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 10-11).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.10.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 13).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву у якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення суду не заперечує (а.с. 31).
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений за останньою відомою адресою проживання, конверти повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання»(а.с. 21, 28, 30) та на електронну адресу, вказану ним власноруч у заяві (а.с. 19, 25), причини неявки суду невідомі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 27.02.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 7).
Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.07.2018 року (а.с. 8).
Згідно посвідчення НОМЕР_2 ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю та його законним представником є ОСОБА_1 (а.с. 9).
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо зобов'язання батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Предметом доказування є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у част ці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (ч. 2 с. 182 Сімейного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
При визначені розміру аліментів, суд враховує обставини визначені у ст. 182 СК України, а також рівень життя в країні, вартість продуктів харчування, одежі, комунальних платежів та інше.
Згідно зі ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати аліментів або понесених витрат на утримання дитини.
Оцінивши надані у справі докази, з огляду на те, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя, враховуючи встановлений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку в Україні, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, та стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1 073,60 грн.
На підставі викладено та керуючись ст.ст.7, 9, 11, 12, 13, 133, 137,141, 263, 264,265, 274, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 75,80, 180, 181,182, 183, 184, 191 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 00 копійок на користь держави Україна
За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скаргидо Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Текст рішення виготовлено 11.01.2024 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб