печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56615/23-к
28 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна,
08.12.2023 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022000000000645.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явились, слідчий направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.
Головним слідим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000645 від 25.08.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.04.2022, знаходячись у місті Бердянськ Запорізької області, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці Збройних Сил РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, зрадив присязі на вірність народу України та добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Бердянська Запорізької області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше, ніж з 19.04.2022 розпочав надавати активну допомогу представникам Збройних Сил РФ у становленні та укріпленні окупаційної влади, забезпечуючи громадський порядок, встановлений окупаційною владою міста Бердянська Запорізької області.
За вказаних обставин, громадянин України ОСОБА_5 , будучи працівником органів Національної поліції України, починаючи з точно не встановленого досудовим розслідування часу, але не пізніше, ніж з 19.04.2022 замість того, щоб брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, а також у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв'язку із військовою агресією РФ проти України, добровільно розпочав співпрацю з незаконною окупаційною владою міста Бердянська Запорізької області, встановленою військовослужбовцями Збройних Сил РФ, з метою завдання шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 03.08.2022 повідомлено про підозру у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , протоколом огляду аудіофайла, наданого свідком ОСОБА_7 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Отже, у кримінальному провадженні № 62022000000000645 зібрано докази, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово викликався органом досудового розслідування повістками шляхом їх публікації на офіційному Веб-Сайті Офісу Генерального прокурора та у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», однак жодного разу не з'явився, про причини неявки орган досудового розслідування не повідомив.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належить наступне майно:
- частини земельної ділянки, площею 0,0988 га, кадастровий номер 2310400000:12:016:0269 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2205621123104);
автомобіль, марки та моделі ВАЗ 21093, 2001 р.в., VIN НОМЕР_2 із номерним знаком НОМЕР_3 .
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У даному випадку, підставою застосування арешту майна - є заборона для осіб у володінні яких воно знаходиться віджувати, користуватись та видозмінювати майно.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, збереження речового доказу.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, в зв'язку з метою забезпечення збереження вищевказаного майна як речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 62022000000000645 від 25.08.2022 арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме: частини земельної ділянки, площею 0,0988 га, кадастровий номер 2310400000:12:016:0269 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2205621123104); автомобіль, марки та моделі ВАЗ 21093, 2001 р.в., VIN НОМЕР_2 із номерним знаком НОМЕР_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1