24.11.2023 Справа № 756/15424/23
Справа № 756/15424/23
1-кп/756/1717/23
24.11.2023 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в м. Києві на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023100050001719 від 28.04.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , такого, що має середню освіту, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого:
- вироком Деснянського районного суду м. Києва від 26.03.2012 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік на підставі ст. 75 КК України;
- вироком Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2014 за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці;
- вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18.09.2018 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.12.2018 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці, 12.09.2022 звільнений від відбування покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
22.11.2023 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_3 , перешкод для цього не вбачав, зазначив про його відповідність вимогам КПК України. Також просив обрати запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні вважав, що обвинувальний акт можливо призначити до судового розгляду. Щодо заявленого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , то захисник заперечив проти його задоволення, оскільки ризики, заявлені прокурором, не були доведені, його підзахисний визнає свою винуватість, а тому просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та просив призначити такий розгляд. Щодо заявленого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів у цьому кримінальному провадженні, то ОСОБА_3 при вирішенні цього питання підтримав позицію захисника.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у підготовче судове засідання не з'явилася. До суду надійшло клопотання від останньої, у якому потерпіла просить проводити судовий розгляд справи за її відсутності, при обранні покарання покладається на розсуд суду. Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження про можливість проведення підготовчого судового засідання прийняв рішення про проведення підготовчого судового засідання за відсутностіпотерпілого.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав. Згідно ст. 32 КПК України кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 підсудне Оболонському районному суду міста Києва.
Підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу, немає.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 27 цього Кодексу судовий розгляд кримінального провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи заявлене в судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 09.11.2023 стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.11.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість інкримінований злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, особу обвинуваченого (наявність незнятих та непогашених судимостей за вчинення корисливих майнових злочинів), приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, з огляду на що, враховуючи, що судовий розгляд ще не розпочато, вважає достатніми підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує доводи сторони захисту щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про обрання іншого запобіжного заходу ніж той, про який просить прокурор, не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у розумні строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Крім того, вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що доказів того, що стан здоров'я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначенні ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище ОСОБА_3 , суд вважає, що застава у розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
Керуючись статтями 31, 177, 178, 182, 183, 194, 314, 315, 395 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Оболонського районного суду міста Києва за участю учасників кримінального провадження на 27.11.2023 о 14:15.
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 22.01.2024 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень, зобов'язавши ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та представниками потерпілих у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Термін обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку, визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, а саме на строк не більше двох місяців з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_3 та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення розміру застави, визначеного даною ухвалою, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині обрання запобіжного заходу протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1