Справа №936/1392/23
Провадження №2/936/16/2024
10.01.2024 смт Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., за участю секретаря судового засідання Дзямко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14.11.2023 ТзОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02.04.2023-100001556, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 02.04.2023, строком на 42 дні і за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт». У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість станом на 13.05.2023 року у розмірі 8480,00 грн., в т.ч. 4000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 4480,00 грн. - заборгованості за відсотками.
Враховуючи викладене, позивач - ТОВ "Споживчий центр" просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в поданій на адресу суду позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника ТОВ "Споживчий центр".
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не подав, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши надані докази, суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ст.1050 та ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 02.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02.04.2023-100001556, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 02.04.2023, строком на 42 дні і за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт».
Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ».
Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 2 квітня 2023 року та копією Підтвердження укладення кредитного договору, які містять електронний підпис відповідача.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України"Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що заявка до кредитного договору підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором А972.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір,укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Оскільки, у наявних в матеріалах справи копії заявки відповідача та підтвердження кредитного договору наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, графік платежів, вказана заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні умови кредитного договору.
Згідно довідки про стан заборгованості за кредитним договором № 02.04.2023-100001556 від 02.04.2023 року ,станом на 13 травня 2023 утворилася заборгованість у розмірі 8480,00 грн., в т.ч. 4000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 4480,00 грн. - заборгованості за відсотками.
У відповідності до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від ТОВ "Споживчий центр" грошових коштів не повернув, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8480, 00 гривень.
За таких обставин, позов ТОВ "Споживчий центр" є обгрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Керуючись ст. ст.141, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №02.04.2023-100001556 від 02.04.2023 у розмірі 8480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок, а всього 10 627 (десять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37356833.
відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Софілканич О.А.