11 січня 2024 року Справа № 320/12476/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 - Кошлія Романа Васильовича про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 23.02.2023 №11-005/2023;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну-дисциплінарну комісію повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 11.11.2022 №1 на рішення КДКА Житомирської області від 21.10.2022 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
25.04.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Щавінський В.Р.) відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15.08.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду відповідно до ст. частиною 13 статті 171 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху у зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам частини 6 статті 161 КАС України.
Від представника позивача надійшла до суду заява про відвід судді, яка мотивована незгодою позивача зі змістом та вимогами суду, викладеними в ухвалі від 15.08.2023. Позивач зауважив, що постановлення судом ухвали від 15.08.2023 про залишення позовної заяви без руху зумовило тимчасове відкладення розгляду справи. Також, позивач вважає, що суддею Щавінським В.Р. безпідставно не прийнято рішення, у строк визначений ч. 1 ст. 258 КАС України.
10.01.2024, ухвалою Київського окружного адміністративного суду визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у справі №320/12476/23; матеріали адміністративної справи №320/12476/23 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 головуючим для розгляду заяви про відвід судді Щавінського В.Р. визначено суддю Войтовича І.І.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р., суд зазначає наступне.
Зі змісту заяви та наведених в ній доводів представником позивача, вбачається, що позивач виявив незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до вимог частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною четвертою статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
Суд зазначає, що у позивача наявні сумніви в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи, порушення суддею Щавінським В.Р. норм процесуального законодавства під час прийняття рішення у справі, строку прийняття, який визначено ч. 1 ст. 258 КАС України.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України) та мотиви відводу судді Щавінського В.Р. не містять обставин, які свідчать про наявність підстав для відводу судді, оскільки заява про відвід судді мотивована незгодою позивача з процесуальними діями судді під час розгляду даної справи, і не містить передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу.
З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені представником позивача обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінчького В.Р. в адміністративній справі №320/14276/23 не підлягає задоволенню, як невмотивована.
Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача Кошлія Романа Васильовича про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. в адміністративній справі №320/14276/23 - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Войтович І.І.