ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" січня 2024 р. справа № 300/8265/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 172 404,35 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області, орган стягнення, контролюючий орган) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ОСОБА_1 , платник податків) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 172 404,35 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 38, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пунктів 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі визначені контролюючим органом податкові зобов'язання з податку на нерухоме манно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020, 2021 роки в загальній сумі 172 404,35 гривень.
Вказані грошові зобов'язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов'язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 172 404,35 гривень. Несплата до бюджету податкового боргу зумовила звернення контролюючого органу до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.29).
Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 04.12.2023 направлено Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м. Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради та Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи стосовно ОСОБА_1 (а.с.23, 24, 25, 26).
05.12.2023 на електронну пошту суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м. Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради надійшла відповідь за №2585/вих-2644 про те, що ОСОБА_1 знято з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28).
Також, 06.12.2023 ухвалу про відкриття провадження направлено ОСОБА_1 (відповідачу) в її Електронний кабінет (персональний кабінет) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, наявність якого у відповідача підтверджено довідкою відділу документального забезпечення-канцелярія Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 (а.с.31). Документ (ухвала про відкриття провадження) доставлена до Електронного кабінету відповідача 06.12.2023 о 04:22 год. (а.с.32)
Разом з тим, порядок виклику (повідомлення) відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме визначений статтею 130 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 130 КАС України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З урахуванням вказаного судом 13.12.2023 розміщено оголошення про розгляд справи за №300/8265/23 на офіційному вебпорталі "Судова влада України" (а.с.41, 42).
19.12.2023 ОСОБА_1 особисто ознайомилась із матеріалами цієї справи, що підтверджено її підписом на заяві про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.43).
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
В силу вимог частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи є днем вручення судового рішення (пункт 2 частини 1 статті 251 КАС України).
Відтак, беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справу від 05.12.2023 до електронного кабінету, то в силу вимог пункту 2 частини 1 статті 251 КАС України, а також зважаючи на розміщення в порядку частини 1 статті 130 КАС України відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, коментована ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 05.12.2023.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Миколаївській області як платник податків (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Як встановлено судом, та наведених у позовній заяві пояснень, адреса останнього відомого місцезнаходження фізичної особи ОСОБА_1 , на час формування податкових повідомлень-рішень і скерування податкової вимоги, на основі яких має місце стягнення податкового боргу, значиться: АДРЕСА_1 .
Поряд з цим, адреса місцезнаходження ОСОБА_1 з 22.05.2023 та на час розгляду справи, як свідчать відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області за №54858 від 06.12.2023 та за №56572 від 15.12.2023, є: АДРЕСА_2 (а.с.44-47).
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До місцевих податків відповідно до підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України належать податок на майно, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається, серед іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (265.1.1. пункту 265.1. статті 265 ПК України).
Виходячи із положень підпункту 266.1.1. пункту 266.1. статті 266 ПК України, відповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об'єкта нежитлової нерухомості).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1. пункту 266.2. статті 266 ПК України).
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, в силу вимог підпункту 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
В силу вимог підпункту 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків (підпункт 266.9.1. пункту 266.9. статті 269 ПК України).
Як визначено в підпункті "а" підпункту 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Досліджуючи обставини щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості за основним платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, судом встановлено наступне.
Так, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області:
- за 2020 рік податковим повідомленням-рішенням за №0083620-2405-0915 від 01.04.2021 нараховано (визначено) зобов'язання із коментованого вище податку в сумі 76 452,09 гривень, враховуючи суму часткової сплати - 10 000,24 гривень, розмір несплаченого податку становить 66 451,85 гривень (а.с.11)
- за 2021 рік податковим повідомленням-рішенням за №0767503-2405-0915 від 02.09.2022 нараховано (визначено) зобов'язання із коментованого вище податку в сумі 105 952,50 гривень (а.с.12).
Податкове повідомлення-рішення від 01.04.2021 направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (76018 6972892 5) на дійсну податкову адресу: АДРЕСА_1 , однак повернулося до органу стягнення із незалежних від останнього причин "за закінченням терміну зберігання" (зворотній бік а.с.11).
Також, податкове повідомлення-рішення від 02.09.2022 отримане 28.10.2022 особисто ОСОБА_1 , що підтверджено її підписом на корінці податкового повідомлення-рішення за №0767503-2405-0915 від 02.09.2022 (а.с.12).
В силу вимог пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Із урахуванням вказаного вище вказане податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у встановленому порядку.
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом зобов'язання в загальному розмірі 172 404,35 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом відповідача.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).
Головним управлінням Державної фіскальної податкової служби у Миколаївській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення (57508 0520376 2) направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" за №0044388-1306-1426 від 09.11.2021, за останньою відомою податковою адресою ( АДРЕСА_1 ), яка разом із поштовим конвертом повернулася до контролюючого органу з незалежних від останнього причин, із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.9, зворотній бік а.с.9, а.с.10).
Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).
Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.
Як і у відношенні до податкових повідомлення-рішень, у суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу, що підлягає стягненню за платежами від 13.10.2023, податковими повідомленнями-рішеннями від 01.04.2021 та від 02.09.2022, податковою вимогою форми "Ф" за №0044388-1306-1426 від 09.11.2021 і обліковою карткою платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.58, 9, 11, 12, 13-16).
Таким чином, суд приходить до висновку, що визначені контролюючим органом податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 172 404,35 гривень, являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 172 404,35 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 172 404,35 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в загальній сумі 172 404,35 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
При вирішенні даного публічно-правого спору суд застосовує положення пункту 102.9. статті 102, підпунктів 52-2 і 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу, підпункту 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині строків, протягом яких контролюючий орган вправі стягувати податковий борг, що виник до і після введення в державі карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід місцевого бюджету податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 172 404,35 гривень (сто сімдесят дві тисячі чотириста чотири гривні тридцять п'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області (код відокремленого підрозділу юридичної особи за ЄДРПОУ 44104027), вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001;
відповідач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); податкова адреса: АДРЕСА_1 ; зареєстрована адреса місця проживання за даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області: АДРЕСА_2 .
Суддя Чуприна О.В.