11 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/11085/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним дії, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд: 1. Визнати незаконними дії Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 5% надбавки, передбаченої для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 2. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 січня 2008 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 75% грошового забезпечення, зазначеного в довідці №33/27-1396, виданій 20 грудня 2021 року Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» з урахуванням раніше проведених виплат.
Заявлені позовні вимоги обґрунтував тим, що при виході на пенсію таку було призначено відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням доплати до пенсії у розмірі 5% як ліквідатору аварії на ЧАЕС. Однак в подальшому орган Пенсійного фонду України при здійсненні перерахунку його пенсії виплачує таку без врахування такої надбавки. Вказані дії відповідача вважає протиправними та такими, що суперечить законодавчим нормам.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
15 листопада 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №9439-9351/Б-02/8-0700/23 від 07.12.2023 року, відповідно до змісту якого проти задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема, зазначив, що хоча пенсія позивача була призначена з врахуванням 5% збільшення як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесена до 2 категорії, у подальшому з 01 січня 2008 року у зв'язку з внесеними законодавчими змінами вказана доплата законодавчо не передбачена та не виплачується.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в МВС та з 01.01.2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Окрім того, ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_2 від 21.02.2023 року.
Так, пенсія ОСОБА_1 призначена за вислугу 25 років у розмірі 75% грошового забезпечення.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/80/22 від 10.03.2022 року ГУ ПФУ в Закарпатській області проведено з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» 20.12.2021 року №33/27-1396 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року. Однак як вбачається з протоколу перерахунку від 01.06.2022 року, пенсія позивача була розрахована у розмірі 70% грошового забезпечення, зазначеного в згаданій довідці (без врахування додаткових 5% передбачених для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС).
15 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» 20.12.2021 року №33/27-1396 з врахуванням 5%, передбачених для ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
За результатами розгляду вказаної заяви листом №9439-9351/Б-02/8-0700/23 від 07.12.2023 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило про відсутність підстав для проведення такого перерахунку з огляду на те, що у зв'язку з внесеними з 01.01.2008 до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» змінами, пенсія за вислугу 25 років обчислюється у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення (без врахування надбавки учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС).
Вважаючи дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у нарахуванні пенсії з врахування надбавки, передбаченої для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що враховувалася при призначенні його пенсії, протиправними та такими, що порушують його конституційні права, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон).
Відповідно до преамбули Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону регламентовано порядок визначення розміру пенсії за вислугу років. Так, пенсії за вислугу років, відповідно до цієї статті (в первісній редакції) призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Проте з набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» №3591-IV від 04 квітня 2006 року нова редакція п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Суд враховує, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування передбаченої нормами п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону надбавки (що діяла в первісній редакції Закону).
Нормами ст. 63 Закону врегульовано порядок здійснення перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють пенсійне забезпечення військовослужбовців, суд дійшов висновку, що відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється ст. 13 Закону в редакції, що діяла саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку, відповідно до ст. 63 Закону, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Тому положення ст. 13 Закону повинні враховуватися в редакції, чинній на момент призначення пенсіонеру пенсії, оскільки відсоткове співвідношення раніше призначеної пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим.
Проте застосування органом Пенсійного фонду України при перерахунку пенсії позивача положень ст. 13 Закону у редакції Закону України №3591-IV від 04.04.2006 є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.
Норми ст. 58 Конституції України закріпили принцип незворотності дії в час законів та інших правових актів, відповідного до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Цей принцип належить розуміти так, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.
Імперативність даної норми, з метою застосування до спірних правовідносин, полягає в тому, що зміна розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та інших осіб, згідно з положеннями Закону, не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру відсоткового співвідношення пенсії до грошового забезпечення, з якого і повинен бути проведений відповідний перерахунок.
До такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 та від 16 лютого 2022 року у справі №200/7786/19-а у подібних правовідносинах, а тому такі, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В рішенні від 06.07.1999 №8-рп/99 Конституційний Суд України прямо зазначив, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Таким чином, суд вважає, що пенсія ОСОБА_1 повинна розраховуватися у розмірі 75% грошового забезпечення.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача з врахуванням 5% надбавки, передбаченої для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Поряд з цим суд зазначає, що пенсія ОСОБА_1 була перерахована на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/80/22 від 10.03.2022 року з 01 грудня 2019 року.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З огляду на зазначене, а також з метою забезпечення належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01 грудня 2019 року з розрахунку 75% грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» 20.12.2021 року №33/27-1396.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним дії, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 5% надбавки, передбаченої для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з розрахунку 75% грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» 20.12.2021 року №33/27-1396, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич