Справа № 758/2063/23
(ЗАОЧНЕ)
03 січня 2024 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження та внесення змін до актового запису про народження
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), треті особи: ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_3 ), Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі за текстом - Гадяцький відділ ДРАЦС) про визнання батьківства, виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження та внесення змін до актового запису про народження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ОСОБА_3 з 25 липня 2017 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила доньку, ОСОБА_4 , при цьому, відповідач та ОСОБА_3 разом не проживали, шлюбні відносини між ними було припинено у травні 2018 року. Позивач та ОСОБА_3 з липня 2019 року по травень 2020 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. В подальшому, у березні 2022 року ОСОБА_3 повідомила позивачу, що саме він є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2021 року позивач та ОСОБА_3 проживають однією сім'єю, позивач вважає себе батьком дитини, бере участь у її вихованні та утриманні.
Гадяцьким відділом ДРАЦС 22.12.2020 року було складено актовий запис № 175 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі за текстом - актовий запис № 175), на підставі ч. 1. ст. 133 Сімейного кодексу України (надалі за текстом - СК України), матір'ю дитини записано ОСОБА_3 , а батьком - відповідача. Звернувшись до Гадяцького ДРАЦС з метою внесення змін до актового запису № 175 в частині відомостей про батьківство, позивач та ОСОБА_3 дізналися, що такі зміни можуть бути внесені на підставі відповідного рішення суду. Оскільки позивачу та ОСОБА_3 невідомі актуальні засоби зв'язку з відповідачем, вирішити питання внесення змін до актового запису у позасудовому порядку неможливо.
Ухвалою Подільського районного суду від 28 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
17 березня 2023 року на виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків. Ухвалою Подільського районного суду від 17 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Подільського районного суду від 22 травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
14.11.2023 року позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії заочного Рішення Чорнухінського районного суду Полтавської області від 20 червня 2023 року по справі № 758/1939/23, копії «Звіту про встановлення батьківства ДНК» від 02.11.2023, виданого «Endeavor DNA laboratories», копії квитанції до платіжної інструкції від 09.10.2023 про оплату вартості звіту від 02.11.2023, копії замовлення на 09.10.2023, виданого лабораторією «Савон» та копії договору позивача з «Медикал Геномікс» від 09.10.20223.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились.
Позивач подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав, правом на участь в судових засіданнях не скористався, відзив на позовну заяву не надавав.
ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності. Підтвердила, що позивач дійсно є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти їх задоволення та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Представник Гадяцького відділу ДРАЦС подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
За таких обставин, керуючись ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 289 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у міст Києві 25.07.2017 року було зареєстровано шлюб між відповідачем та ОСОБА_3 (а.с. 13).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Гадяцьким відділом ДРАЦС 22.12.2020 року, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю дитини записана ОСОБА_3 , а батьком - відповідач (а.с. 14).
Відповідно до «Звіту про встановлення батьківства ДНК» від 02.11.2023, складеного «Endeavor DNA laboratories» за результатом аналізу ДНК, ймовірність батьківства позивача відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 99,9998 % (а.с. 89).
Статтею 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 2,3 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
За приписами ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК України, зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Так, законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливе за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
У відповідності до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищевикладене, виходячи з інтересів дитини, беручи до уваги результати ДНК аналізу на батьківство, згідно якого ймовірність батьківства позивача відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 99,9998 %, а також з урахуванням пояснень матері дитини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання батьківства, а відтак, підлягають задоволенню і вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити;
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
Зобов'язати Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_2 , як батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з актового запису № 175 від 22 грудня 2020, складеного Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
Зобов'язати Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 175 від 22 грудня 2020 року, складеного Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: у відомостях про батька зазначити батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України; у відомостях про дитину змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », по-батькові дитини - з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »;
Повне найменування:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - ОСОБА_2 (громадянин Арабської Республіки Єгиипет, ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий);
третя особа - ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );
третя особа - Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 37300, Полтавська обл., місто Гадяч, вул. Полтавська, буд. 13, код ЄДРПОУ 22547874);
Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача;
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.
Суддя В.В. Гребенюк