Справа №:755/2837/22
Провадження №: 2-др/755/10/24
"10" січня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 755/2837/22 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання дій щодо повідомлення листом про необхідність надати реквізити незаконними, визнання дій щодо повідомлення листом щодо права на отримання виплати незаконними, визнання дій щодо повідомлення листом про необхідність надати реквізити незаконними.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з надходженням до суду заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023 року заяву представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Гусєва Павла Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Додатковою ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 ркоу, зокрема, стягнуто з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: бул. Русанівський, 8, м. Київ, 02154, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просить вирішити питання стосовно розподілу судових витрат по справі,в саме, судового збору, який сплачено позивачем за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Суд зазначає, що представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів необґрунтованих дій позивача, а тому у задоволенні заяви представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення слід відмовити повністю.
Крім того, суд зазначає, що додаткове рішення хоч і є окремим процесуальним документом, проте в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України є невід'ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржене в одній апеляційній скарзі разом з основним судовим рішенням.
Так, пунктом 13 постанови №10 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року роз'яснено, що у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 761/27177/14-ц (провадження № 61-17058св19) зазначено, що: «у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір. Залишаючи без руху та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв'язку з несплатою судового збору, суд апеляційної інстанції не врахував, що оскаржена ухвала суду першої інстанції стосується відмови у поверненні судового збору, а тому подана на цю ухвалу апеляційна скарга не підлягає сплаті судовим збором».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 рокув справі № 756/4441/17(провадження № 61-17081св18) зроблено висновок, що: «тлумачення пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що особи звільняються від сплати судового збору не лише за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, але й за подання апеляційної скарги на додаткове рішення або ухвалу про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення».
Вищезазначені висновки також зазначені у по постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 серпня 2022 року по справі № 754/12377/21.
Разом з цим, представник відповідача оскаржив у апеляційному порядку ухвалу про повернення заяви представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Гусєва Павла Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а не ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду та сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 133, 134, 137, 141, 260, 353 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна