Справа №:755/331/24
Провадження №: 2/755/996/24
"10" січня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат,
В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив місце проживання відповідача 1,2,4,5 - Харківська обл., Чугуївський район, смт.Есхар.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА». Відповідно до наданої інформації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстрованими по місту Києву не значяться. Щодо відповідача ОСОБА_1 отримати відповідну інформацію не вбачається можливості, оскільки дані РНОКПП не вірно зазначені. Позивач зазначає останнє місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Чугуївського міського суду Харківської області.
Також, як вбачається з позовної заяви та запита до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», зареєстрованою адресою місця проживання відповідача ОСОБА_2 зазначено АДРЕСА_2 , територіально відноситься до Чугуївського міського суду Харківської області.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого, правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів права.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Отже, вищевказаний позов не підсудний Дніпровському районному суду м. Києва відповідно до територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень ч.1, 2 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
З огляду на викладене вище, справа не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва, тому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат належить передати за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 32 ЦПК України, суд,
Матеріали цивільної справи № 755/331/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат передати за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області (63500, м. Чугуїв, пл. Соборна, 2).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.О. Яровенко