Справа № 711/7568/23
Номер провадження 3/711/14/24
11 січня 2024 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., за участю секретаря Вдовіченко Р.В., за участю представника особи стосовно якої складено протокол про адміністративне праворушення ОСОБА_1 - адвокат Бойка А.С., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та його представника адвоката Ремши Д.С.,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протоколи серії ААД № 625574 та серії ААД № 625577), про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 625577 - 14.10.2023 року о 15.02 год. в м.Черкаси по вул.Припортова, 35, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz Е220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 та в цей час пасажир даного транспортного засобу відчинив двері, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасниками дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем Volvo V60CC д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який внаслідок зіткнення здійснив наїзд на тротуар. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, та порушив вимоги п.15.13 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 625574 -14.10.2023 року о 15.02 год. в м.Черкаси по вул.Припортова, 35, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz Е220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком мед закладу № 672 від 14.10.2023 року, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за його відсутності, не порушив його право на захист.
В судовому засіданні представник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвокат Бойко А.С. на безпосередній участі ОСОБА_1 не наполягав. Пояснив, що його довіритель вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП не визнає в повному обсязі. Зазначив, що 14.10.2023 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 625557 про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та здійснив адміністративне правопорушення передбачене п.15.13 КУпАП, яким забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Вважає, що данні викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 625557, не відповідають дійсним обставинам справи, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку не є належним та допустимим доказом який доводить обставини події. Згідно вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення саме ОСОБА_1 притягують до адміністративної відповідальності передбаченої ст.124 КУпАП за порушення п.15.13 ПДР, однак, як вбачається з вказаного протоколу, ДТП сталось у результаті відкриття передньої правої двері транспортного засобу в результаті порушення не водієм, а пасажира ОСОБА_3 , який також залучений до розгляду справи у якості свідка, який на момент вчинення правопорушення знаходився на місці переднього пасажира. В розумінні ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. В даному випадку виникає логічне запитання, з яких причин протокол про адміністративне правопорушення було складено саме на ОСОБА_1 , оскільки доказів, що останній міг передбачити, неправомірну поведінку пасажира, а саме раптове відчинення дверей на червоному світлі світлофора, чим спричинити ДТП, відсутні. Згідно статті 11 КУпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Відповідно до п.5.2. ПДР України Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні: а) сидіти або стояти (якщо це передбачено конструкцією транспортного засобу) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування; б) під час пересування на транспортному засобі користуватися засобами пасивної безпеки (підголовниками, ременями безпеки, де їх установка передбачена конструкцією) (крім пасажирів з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки), а на мотоциклі та мопеді - в застебнутому мотошоломі; в) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг; г) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; ґ) у разі зупинки чи стоянки транспортних засобів на їх вимогу в місцях, де дозволено зупинку, стоянку чи чаркування лише водіям, які перевозять пасажирів з інвалідністю, на вимогу поліцейського пред'явити документи, що підтверджують інвалідність (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності). Згідно пункту 5.3 ПДР пасажирам забороняється: під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в цьому; б) відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадкового майданчика, краю проїзної частини чи на узбіччі; в) перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки та виступи транспортних засобів; г) під час руху стояти в кузові вантажного автомобіля, сидіти на бортах або в необладнаному для сидіння місці. Таким чином ОСОБА_3 своїми діями грубо порушив пп. г п.5.2. та пп. б. п.5.3. ПДР України, що фактично спричинило ДТП та порушення п.15.13. ПДР, і відповідальність за дотримання п.5.2 та п.5.3 ПДР України покладається саме на осіб, які користуються транспортними засобами в якості пасажирів, а не водіїв. Враховуючи вищевикладене та у відповідності до норм чинного законодавства України, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ст.124 КУпАП України, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Проти направлення адміністративних матеріалів за ст.124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 на дооформлення заперечував. Що стосується адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зазначив, що освідування його довірителя ОСОБА_1 проведено з порушенням чинного законодавства, оскільки освідування його клієнта проведено більше як через дві години після ДТП, що на його думку є суттєвим порушенням та унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Крім того, наполягає на тому, що його довіритель алкогольні напої вживав вже після ДТП. Враховуючи викладене, просить суд провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні допитаний інший учасник ДТП - потерпілий ОСОБА_2 , який показав, що 14.10.2023 року близько 15.05 год. він керував технічно справним автомобілем Volvo V60CC д.н.з. НОМЕР_2 . Разом з ним в колоні рухалися його товариші, яких він попросив допомогти перевезти будівельні матеріали. Рухався по вул.Припортовій в напрямку річкового порту. Зупинився на перехресті з вул.Волкова на червоний сигнал світлофору та мав намір повернути праворуч. Позаду нього рухалося два автомобіля, Mercedes і BMW, які рухалися з великою швидкістю. При увімкнені зеленого сигналу світлофора, він розпочав рух у крайній правій смузі. По лівій полосі рухався автомобіль Mercedes Benz Е220 CDI, під час руху якого, раптово відчинилися передні пасажирські двері і пасажир ОСОБА_3 , почав виходити. Відкривав двері в автомобілі саме свідок ОСОБА_3 , якого було допитано в ході розгляду справи. Намагаючись не збити його, він ухилився від удару проте в'їхав в відчинені двері, після чого вилетів на бордюр. Потім зазначений автомобіль Mercedes Benz Е220 CDI різко повернув праворуч з лівої полоси руху і зупинився десь за 200 метрів від місця ДТП. Водієм вказаного автомобіля - був ОСОБА_1 . Водій та пасажир автомобіля Mercedes Benz Е220 CDI підійшли до нього та від них був сильний запах алкоголю.
В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4 , який показав, що 14.10.2023 року близько 15.00 год. він рухався на власному автомобілі Lexus LS. Рухався за ОСОБА_5 , який є його товаришем та саме на прохання останнього допомагав перевозити будівельні матеріли. Став свідком ДТП за участі транспортних засобів Mercedes Benz Е220 CDI та Volvo V60CC. А саме він бачив, як пасажир автомобіля Mercedes Benz Е220 CDI відчинив передні пасажирські двері прямо перед автомобілем Volvo V60CC д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався праворуч від першого автомобіля, внаслідок чого спричинив ДТП. Після скоєння ДТП водій Mercedes Benz Е220 CDI не зупинився, а поїхав далі та на перехресті повернув праворуч і зупинився на вул.Нижня Горова. З водійського місця вийшов ОСОБА_1 та поросив, щоб він сказав, що за кермом була його дружина, яку він попросив прийти на місце ДТП, а не він, оскільки останній перебував в стані алкогольного сп'яніння. По приїзду поліції останні перевірили водія на стан сп'яніння. Який був результат він не знає.
В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_6 , який показав, що 14.10.2023 року близько 15.00 год. він рухався по вул.Припортова, на власному автомобілі Skoda Octavia. Він з товаришами їхав колоною та був третім в ній. Він став свідком ДТП за участі транспортних засобів Mercedes Benz Е220 CDI та Volvo V60CC. А саме він бачив, як автомобіль Mercedes Benz Е220 CDI порівнявся з автомобілем Volvo V60CC д.н.з. НОМЕР_2 , після чого пасажир першого автомобіля, на ходу, відчинив передні пасажирські двері прямо перед автомобілем Volvo V60CC, внаслідок чого відбулося зіткнення ДТП. Після скоєння ДТП водій Mercedes Benz Е220 CDI не зупинився, а поїхав далі та на перехресті повернувши праворуч, зупинився. З автомобіля з водійського місця вийшов ОСОБА_1 .
В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_3 , який показав, що ОСОБА_1 це його товариш, з яким він товаришує близько двох років. Так 14.10.2023 року близько 15.00 год.він перебував в якості пасажира автомобіля Mercedes Benz Е220 CDI, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Він сидів на передньому пасажирському сидінні. Оскільки цього дня він вживав багато алкоголю, а тому він перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, що на його думку, і призвело до наслідків у вигляді ДТП. А саме, в той час, як вказаний транспортний засіб рухався по вул.Припортовій та зупинився на червоний сигнал світлофора, йому раптово захотілося вийти з машини. Тому він і відчинив двері. ОСОБА_1 намагався стримати його, проте це було марно. Коли він в такому стані, його нікому не зупинити. Він відчинив двері і відразу ж відбувся удар. Після цього, він притримував двері, а ОСОБА_1 в цей час припаркував автомобіль. Після цього вони пішли спілкуватися з потерпілим. Того дня він разом з ОСОБА_1 відпочивали в одній компанії на дні народженні. Він особисто вживав алкоголь, чи пив алкогольні напої ОСОБА_1 він не знає.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Ремша Д.С. зазначив, що 14.10.2023 року в процесі провадження досудового розгляду факту вказаного адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, інспектором роти БУПП в Черкаській області ДПП України старшим лейтенантом поліції Моісеєнко Ю.С. складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 625574 відносно водія автомобіля Mercedes - ОСОБА_1 за порушення п.15.13 ПДР України. Під час розгляду даної справи були допитані свідки - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які надали пояснення, що саме пасажир автомобіля Mercedes д.н.з. НОМЕР_1 відчинив передні пасажирські двері, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Volvo V60CC д.н.з. НОМЕР_2 . В судовому засіданні також був допитаний пасажир автомобіля Mercedes - ОСОБА_3 , який за його свідченнями та свідченнями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відкрив пасажирські двері автомобіля Mercedes, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. Крім того, зазначені вище свідки також підтвердили, що ОСОБА_1 після події ДТП покинув місце ДТП до приїзду працівників поліції, що також стверджується схемою ДТП та відеозаписом із камер спостереження. З огляду на зазначене вище, вважає, що ОСОБА_1 здійснив дії, за які передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-4 КУпАП, відтак протокол про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи та має бути направлений на доопрацювання із складенням на ОСОБА_1 відповідного протоколу та на ОСОБА_3 за порушення ним п. 15.13 ПДР України що призвело до ДТП. Враховуючи викладене, вважає, що матеріали справи підлягають направлення для дооформленння та складання відповідних протоколів стосовно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП та стосовно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП. Водночас вважає необхідним зобов'язати співробітників поліції провести перевірку факту невідповідності протоколу від 14.10.2023 року про адміністративне правопорушення серії ААД № 625577 обставинам справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали провадження та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.
Суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.
Відповідно до п.2.3 б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.15.13 ПДР України - забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими та виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною норму, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене, як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв'язком між наведеними діянням та наслідками.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 та ст.122-4 КУпАП може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення «Правил дорожнього руху» України.
В розумінні ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Вказане узгоджується з п.26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
В судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 625577 ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, а саме за те, що 14.10.2023 року о 15.02 год. в м.Черкаси по вул.Припортова, 35, він керував транспортним засобом Mercedes Benz Е220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 та в цей час пасажир даного транспортного засобу відчинив двері, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасниками дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем Volvo V60CC д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який внаслідок зіткнення здійснив наїзд на тротуар, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Проте в ході судового розгляду допитано ряд свідків, зокрема: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які вказали, що ДТП трапилася внаслідок відкриття пасажиром автомобіля Mercedes Benz Е220 CDI ОСОБА_3 передніх пасажирських дверей.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не дотримання водієм ОСОБА_1 п.15.13 ПДР України, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 625577, в судовому не знайшло свого підтвердження.
Враховуючи обставини, які встановлені в ході судового розгляду, вважаю, що наслідки у виді ДТП не перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із діями водія ОСОБА_1 та повністю залежали від дій його пасажира ОСОБА_3 .
Викладені обставини повністю підтверджуються поясненнями учасниками процесу, схемою ДТП та відеозаписами з відеореєстнраторів, іншими матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю.
Позицію представника ОСОБА_2 - адвоката Ремши Д.С., про направлення для дооформленння та складання відповідних протоколів стосовно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП та стосовно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, суд оцінює критично та зазначає, що суд проводить розгляд справи в межах протоколу, який надіслано до суду.
Крім того, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та проходження зазначеного огляду.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 625574, на думку суду, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено обставини, що відповідають обставинам встановленим в судовому засіданні.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes Benz Е220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 14.10.2023 року о 15.02 по вул. Припортова в м.Черкаси, підтверджується протоколом про адміністративне праворушення серії ААД 625577 за ст.124 КУпАП, згідно якого водій ОСОБА_8 , керуючи вищевказаним транспортним засобом став учасником ДТП, поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .. Крім того, факт керування не заперечує і сторона захисту.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст.266 КУпАП та п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частина друга статті 266 КУпАП (в редакції Закону України від 16.02.2021 №1231-ІХ, що діє з 17.03.2021) передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
Відповідно до п.п.1, 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.п.6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом.
На думку суду, словосполучення в законі «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння....» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду.
Тож, після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису, а тому суд відмовляє у визнанні результату проходження медичного огляду на стан сп'яніння, неналежним доказом.
В ході судового розгляду справи встановлено, що водій ОСОБА_1 14.10.2023 близько 15.02 керував автомобілем Mercedes Benz Е220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 . Рухався по вул.Припортовій в м.Черкаси де став учасником ДТП. Зазначений факт піддержується, як матеріалами справи, так і не заперечується стороною захисту.
Відповідно до пунктів 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В ході перегляду відеозапису з бодікамер працівників поліції, який долучено до матеріалів справи встановлено, що після прибуття працівників поліції на місце ДТП, вони спілкуються з ОСОБА_1 . В ході спілкування працівниками поліції у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, про що повідомлено ОСОБА_1 та зазначено в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де стоїть особистий підпис правопорушника. Будь-яких зауважень чи заперечень в акті не зазначено.
Позицію сторони захисту, що покрив обличчя ОСОБА_1 різко змінювався та мав почервоніння через тривалий час перебування на вулиці в холодний період року, суд приймає до уваги, проте наголошує, що окрім оспорюваних стороною захисту ознак, у порушника виявлено і інші ознаки, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, що є також ознакою визначеною п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 та дає підстави працівникам поліції для направлення водія для проходження огляду на стан сп'яніння.
Після виявлення ознак у ОСОБА_1 йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Аlkotest Drager 6810 прилад ARВH - 0522, на що він погодився. Результат огляду - тест № 1163 - 1,17 %о. З зазначеним результатом ОСОБА_1 не погодився та його було доставлено до медичного закладу - ЧОНД, де в ході медичного огляду йому встановлено діагноз «Алкогольне сп'яніння».
Позиція сторони захисту, що огляд проведено поза межами двох годинного часу з моменту встановлення підстав для його здійснення, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження та повністю спростована. Так, в ході розгляду справи досліджено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, в ході перегляду якого встановлено, що на Clip-10 зафіксовано, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 о 18.10 год. у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про що йому повідомлено та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. За згодою ОСОБА_1 огляд проведено за допомогою Аlkotest Drager 6810 прилад ARВH - 0522. Згідно чеку роздруківки № 1163, про результат освідування - огляд проведено о 18.16 год. В подальшому ОСОБА_1 на його вимогу було доставлено до медичного закладу - ЧОНД, де о 19.06 год. проведено медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, в ході якого встановлено діагноз «Алкогольне сп'яніння». З викладеного слідує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Позицію захисту, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після ДТП та він взагалі не керував автомобілем, а за кермом автомобіля Mercedes Benz була його дружина, в судовому засіданні спростована поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_2 , які чітко вказали, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 . Крім того, свідок ОСОБА_3 , який допитаний за клопотанням сторони захисту зазначив, що за кермом автомобіля, в якому він відчинив двері, що призвело до ДТП, перебував саме ОСОБА_1 .
Доводи захисту, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після ДТП в ході розгляду справи спростовані показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_2 , які вказали, як в письмових поясненнях під час оформлення ДТП, так і підтвердили під час розгляду справи, а саме те, що при спілкуванні з ОСОБА_1 від останнього ішов різкий запах алкоголю. Тому дану позицію сторони захисту суд розцінює, як таку, яка направлена на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення в повному обсязі підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 625574 від 14.10.2023 року;
-копією протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 625577 від 14.10.2023 року;
-чеком роздруківкою приладу Аlkotest Drager 6810 прилад ARВH - 0522, результат тесту № 1163 алкогольне сп'яніння 1,17 %о;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1668 083 22, газоаналізатору для вмісту контролю алкоголю у видихуваному повітрі «Аlkotest 6820» Зав ARВН - 0522;
-копією схеми ДТП;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
-письмовими пояснення ОСОБА_2 ;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ,
-висновком, щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 14.10.2023№ 672, згідно якого в ході огляду останнього йому встановлено діагноз «Алкогольне сп'яніння»;
-рапортом інспектора взводу № 2 роти № 3 УПП в Черкаській області ДПП ст.лейтенанта поліції Ю.Моісеєнка, згідно якого прибувши на місце виклику, зустрілися із учасниками даної події: з ОСОБА_2 , який керував ТЗ Volvo V60CC та ОСОБА_1 , який керував ТЗ Mercedes Benz. Також ОСОБА_1 повідомляв, що не керував вище вказаним ТЗ та на місці події перебували свідки даного ДТП: гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6 , які повідомили, що бачили як гр. ОСОБА_1 керував ТЗ Mercedes Benz. По даному факту в останніх було відібрано пояснення. Поспілкувавшись із водіями, було встановлено, що 14.10.2023 р. близько 15:02 год. за адресою: м. Черкаси, вулиця Припортова 35 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Mercedes Benz Е220 д.н.з. НОМЕР_1 та в цей час пасажир даного ТЗ відчинивши двері, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, що привело до зіткнення автомобілем Volvo V60CC з д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який в свою чергу в наслідок зіткнення здійснив наїзд на бордюрний камінь. Внаслідок чого ТЗ отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. На місці події також присутні камери відеоспостереження «Безпечне місто». Під час перевірки документів було встановлено що у гр. ОСОБА_1 відсутній діючий страховий поліс та під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат 1,17 проміле, тест №1163. Гр. ОСОБА_1 з результатом не погодився, нащо останньому було запропоновано пройти медичний огляд у лікаря нарколога. Останній погодився, медичний огляд проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі КЗ ЧОНД у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 672 від 14.10.2023 р., діагноз алкогольне сп'яніння. Від керування ТЗ останній відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. По даному факту було відібрано пояснення у водіїв, складено схему ДТП, на гр. ОСОБА_1 винесено постанову БАТ 7941146 за ч.І ст.126 КУпАП, складено протокол ААД 625577 за ст.124 КУпАП та протокол ААД 625574 за ч.1 ст.130 КУпАП, посвідчення водія не вилучалося, так ж надав у додатку «Дія». Дана подіяфіксувалася на бодікамери 472312, 472416, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, в ході перегляду якого встановлено, що ОСОБА_1 14.10.2023 року близько 15.02 керував автомобілем та став учасником ДТП. В ході спілкування з ОСОБА_1 у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, про що повідомлено водієві. Працівниками поліції ОСОБА_1 були роз'яснені його права та наслідки. За згодою ОСОБА_1 було проведено освідування на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, результат якого показав 1,17 проміле. Водій ОСОБА_1 з результати приладу не погодився та за його бажанням, водія було доставлено до ЧОНД, де в ході огляду лікарем-наркологом ОСОБА_1 встановлено діагноз: «алкогольне сп'яніння», після чого відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне праворушення.
Надані докази, не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, той факт, що правопорушник вжив алкогольні напої, після чого керував транспортним засобом, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов'язковим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 124, ч.1 ст.130, 279, 283 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за 124 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення на підставі п.1 ст.247 Кодексу.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,6 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник