Справа № 161/17266/23
Провадження № 2/0158/46/24
09 січня 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовують тим, що 12.02.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 210212-34319-7, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 20 днів, шляхом переказу на платіжну картку, емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Зазначають, що вказаний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua або https://monetka.ua та підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Вказують, що 17.06.2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» укладено Договір відступлення права вимоги № 17/06/2021-Р/М-3, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210212-34319-7 від 12.02.2021 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто».
Разом з тим зазначають, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по договору не виконав, у зв'язку із чим станом на 02.10.2023 року виникла заборгованість у розмірі 22392 грн, що складається з: 4000 грн - заборгованість за кредитом; 1592,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 12.02.2021 по 04.03.2021; 16800,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3 кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом за період з 05.03.2021 року по 02.07.2021 року, яка у добровільному порядку відповідачем не погашена.
Посилаючись на вищевикладене ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість в розмірі 22392 грн., сплачений судовий збір та 9000 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.10.2023 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Ківерцівського районного суду Волинської області.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.11.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.02.2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 був укладений договір №210212-34319-7, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 4000 грн, строком на 20 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту, із встановленим графіком розрахунків (а.с.12-13).
Даний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua та підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Сума кредиту, строк кредитування та відсоткова ставка за користування кредитними коштами передбачені пунктами 1.1., 1.3. вищевказаного договору.
З витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua, хронології дій щодо укладання кредитного договору №210212-34319-7 від 12.02.2021 року вбачається сторони вчинили дії для укладення електронного кредитного договору та позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт) та кредитні кошти перераховано на картку позичальника (а.с.16)
Факт перерахування ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» грошових коштів в сумі 4000 грн. ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 квитанцією № 374472872 від 12.02.2021 року (а.с.14).
17.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» укладено Договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, відповідно до умов якого право вимоги, в тому числі за Договором №210212-34319-7 від 12.02.2021 року, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (а.с.29-31).
Станом на 02.10.2023 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №210212-34319-7 від 12.02.2021 року становить 22392 грн., що складається з: 4000 грн. - заборгованість за кредитом; 1592 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками; 16800 грн. - заборгованість на нарахованим відсотками відповідно до п. 3.3 Кредитного договору (а.с.15).
Відповідно до п. 3.3. договору у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених пунктом 1.3. договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору), позичальник сплачує товариству плату за користування кредитом за підвищеною ставкою - 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3. цього договору.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)
Згідно положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Такі правові висновку викладені у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 23.03.2020 у справі №404/502/18.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначений цим Законом.
Таким чином, між ТОВ «Фінансовою компанією «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Будь яких доводів щодо необґрунтованості розрахунку розміру заборгованості та доказів на його спростування стороною відповідача суду не надано.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «Ріальто» є новим кредитором у зобов'язанні з ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , як до боржника за договором №210212-34319-7 від 12.02.2021 року, а також те, що останній не спростувала факт наявності у нього заборгованості за цим договором, що було його процесуальним обов'язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає до задоволення в повному об'ємі, тому судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн. за подання даної позовної заяви, слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду наступні документи: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію договору про надання правової допомоги № 02/06/2022 від 02.06.2023 року; акт приймання-передачі наданих послуг № 132 до договору № 02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2023 року; копію платіжної інструкції.
З вищевказаного акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023 року вбачається, що вартість виконаних робіт, а саме: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 210212-34319-7 від 12.02.2021 року та клопотання про витребування доказів; підготовка адвокатського запиту про витребування доказів становить 9000.
За п. 1.1 договору в рамках цього договору Виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги, в тому числі і зі складання позовних заяв, запитів, представництва інтересів замовника.
Також в п.п. 3.1, 3.4 договору №02/06/2022 від 02.06.2022 про надання юридичних послуг зазначено, що вартість послуг адвоката становить 8000 грн. за складання позовної заяви та 1000 грн. за складання та надсилання адвокатського запиту. Замовник оплачує адвокату послуги шляхом перерахунку на банківський рахунок виконавця протягом 30 банківських днів з моменту підписання відповідного Акту наданих послуг.
До позовної заяви додано платіжне доручення про сплату витрат на правничу допомогу.
Однак, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат суд приймає до уваги норми ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Як вбачається із Акту приймання передачі наданих послуг до Договору про надання юридичних послуг, послуги, які надавалися адвокатом складаються з підготовки позовної заяви та складання адвокатського запиту про витребування доказів. При цьому в даному акті зазначено 10 осіб, щодо яких вчинялись такі дії, тобто адвокатом одночасно вчинялись тотожні дії щодо значного кола осіб боржників з аналогічних правовідносин в категорії справ, які не є складними.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 77, 81, 133, 137, 141, 259, 263-268, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за кредитним договором № 210212-34319-7 від 12.02.2021 року у розмірі 22392 (двадцять дві тисячі триста дев'яносто дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», адреса: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 43492595.
Представник позивача: Руденко Костянтин Васильович, адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 09.01.2024 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч