вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" грудня 2023 р. Справа№ 925/1352/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 19.12.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 09.03.2023
у справі №925/1352/22 (суддя Г.М. Скиба)
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича
про стягнення 136000,00 грн санкцій
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича з вимогами про стягнення 136000,00 грн, в тому числі: 68000,00 грн штрафу та 68000,00 грн пені на підставі рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2022 №66/35-р/к у справі №66-1-50/7-19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича в дохід загального фонду Державного бюджету України 68 000,00 грн штрафу та 68 000,00 грн пені.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням Фізична особа-підприємець Бебик Дмитро Сергійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 у справі №925/1352/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим. При цьому, скаржник стверджував, що встановлені в рішенні Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 66/35-р/тк обставини є лише припущеннями, оскільки не ґрунтуються на належних і допустимих доказах, а тому не мали прийматись до уваги при винесенні оскаржуваного рішення. Також апелянт заперечив розмір заявленої до стягнення пені, посилаючись на введення воєнного стану на території України та просив зменшити її розмір.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2023 апеляційну скаргу у справі №925/1352/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 поновлено Фізичній особі-підприємець Бебику Дмитру Сергійовичу строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 у справі № 925/1352/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 у справі № 925/1352/22. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 у справі № 925/1352/22 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги та призначено судове засідання на 08.08.2023.
Розгляд справи відкладався.
В судове засідання 19.12.2023 з'явились представники сторін та надали свої пояснення по справі.
Представник скаржника підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 скасувати.
Представник позивача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 залишити без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує, що Рішенням Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 №66/35-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано дії Фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича та Фізичної особи-підприємця Костигіна Володимира Володимировича, що полягали в узгодженні своєї поведінки під час підготовки пропозицій та участі процедурі закупівлі UA-2018-09-25-000998-c, проведеної Управлінням по інвестиціях та будівництву Горішньоплавінської міської ради Полтавської області по предмету закупівлі "33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії (апарат штучної вентиляції легень)" по об'єкту реконструкція гінекологічного відділення під відділення паліативної допомоги "Хоспіс" Горішньоплавнінської міської лікарні м. Горішні Плавні Полтавської області", внаслідок чого конкуренцію між ними під час участі у зазначених торгах було усунуто, - порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
За вказане порушення, зокрема на Фізичну особу-підприємця Бебика Д.С., накладено штраф у розмірі 86 000,00 грн та встановлено строк його сплати - два місяці з дня одержання рішення.
Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
За приписами ст. 56 вказаного нормативно-правового акту рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Судом встановлено, що копія рішення №66/35-р/к була надіслана відповідачу супровідним листом від 29.05.2020 №66/35-р/к та отримана останнім 03.06.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3600002365977.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржував Рішення №66/35-р/к до Господарського суду Полтавської області. Рішенням суду від 29.06.2021 у справі № 917/1262/20 у задоволенні позову ФОП Бебику Д.С. відмовлено повністю. У рішенні суд дійшов висновку про те, що "матеріалами справи підтверджується, зокрема, додатками до відзиву, що у даному випадку учасники закупівлі (позивач та фізична особа Костигін Володимир Володимирович ) під час участі у процедурі закупівлі не змагалися між собою, оскільки не діяли самостійно, а узгоджували свої дії, тому усунули конкуренцію між собою, що призвело до спотворення результатів торгів. Таким чином, наведені вище обставини справи у сукупності дають підстави стверджувати про наявність підстав для кваліфікації дій фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича як антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, отже, рішення відповідача є правомірним та законним, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог".
Вказане рішення Фізичною особою-підприємцем Бебиком Д.С. в апеляційному порядку не оскаржено. Рішення суду набрало законної сили.
Таким чином, рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 №66/35-р/к недійсним у встановленому законом порядку не визнавалося, не скасовувалося та є чинним, а отже обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.
Згідно з п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Відповідно до п. 4 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" якщо штраф накладено на суб'єкт господарювання відповідно до частини четвертої статті 52, сплата штрафу може здійснюватися як повністю, так і частково будь-якою юридичною чи фізичною особою, яка входить до складу суб'єкта господарювання і на яку накладено штраф. Сплата штрафу у повному обсязі однією юридичною чи фізичною особою або декількома особами звільняє інших осіб, за яких цей штраф було сплачено, від сплати штрафу.
Згідно з п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Доказів оплати відповідачем штрафу на суму 68 000,00 грн матеріали справи не містять.
Таким чином, приймаючи до уваги, що рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу є чинним, доказів його виконання (сплати штрафу) відповідачем в добровільному порядку матеріали справи не містять, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 68 000,00 грн штрафу.
Крім того, Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України нараховано відповідачу пеню за несплату штрафу у строки, передбачені Рішенням №66/35-р/к, у розмірі 68 000,00 грн за період з 04.08.2020 по 31.08.2020 (включно) та з 29.01.2021 по 28.09.2022 (включно).
Відповідно до п. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Відповідно до п. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету. (п. 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача до відповідача про стягнення пені в розмірі 68 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задовленню у заявленому позивачем розмірі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом Черкаської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі про те, що встановлені в рішенні Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 66/35-р/тк обставини є лише припущеннями, оскільки не ґрунтуються на належних і допустимих доказах, відхиляються апеляційним судом, оскільки фактично стосуються незгоди скаржника з рішенням Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке в судовому порядку (справа №917/1262/20) не скасоване, а отже є чиним та обов'язковим до виконання.
Апеляційний суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення пені, в обгрунтування чого апелянт посилається на введення на території України війського стану, оскільки
Беручи до уваги, що відповідачем не доведено, що пеня у розмірі 68 000,00 грн, є надмірною або створює для нього непосильний майновий тягар, відповідач не здійснив оплату штрафу, що накладений Рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у строки встановлені законом, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для зменшення розміру пені.
Усі інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 у справі №925/1352/22 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Бебика Дмитра Сергійовича.
Матеріали справи №925/1352/22 повернути Господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 08.01.2024 після виходу з відпустки судді Козир Т.П.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Т.П. Козир