"10" січня 2024 р. Єдиний унікальний № 371/28/24
Номер провадження № 2-о/371/1/24
про залишення заяви без руху
10 січня 2024 року м. Миронівка
ЄУН 371/28/24
Провадження № 2-о/371/1/24
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миронівська міська рада Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Шепітко Р.В. звернувся до суду із вказаною заявою, посилаючись на ті обставини, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пасинком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні бойових завдань. Вказав, що він з 09 жовтня 2003 року до дня смерті вітчима проживав разом з ним та перебував на його утриманні, проте в позасудовому порядку довести цей факт він не має змоги.
Просив встановити факт, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом з 09 жовтня 2003 року до дня смерті останнього. Також просив встановити факт, що заявник весь час спільного проживання з ОСОБА_2 перебував на його повному матеріальному забезпеченні, утриманні та вихованні, а також те, що ОСОБА_2 визнавав його за рідного сина, чим фактично замінив йому біологічного батька, у зв?язку з цим вони є близькими особами.
Вказав, що встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, оскільки необхіне йому для отримання передбачених законодавством пільг, надає можливість звільнення з військової служби в період воєнного стану, а також прийняття спадщини після смерті його вітчима.
Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання положень статей 175, 177, 297 ЦПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз?яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов?язується із наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 318 ЦПК України.
Відповідно до статті 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Зі змісту прохальної частини заяви вбачається, заявник заявив наступні вимоги:
- встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09 жовтня 2003 року до дня смерті останнього;
- встановити факт, що заявник весь час спільного проживання з ОСОБА_2 перебував на повному його матеріальному забезпеченні, утриманні та вихованні;
- встановити факт, що ОСОБА_2 визнавав заявника за рідного сина, чим фактично замінив йому біологічного батька, у зв?язку з цим вони є близькими особами.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Представник заявника в заяві зазначив, що метою встановлення факту є отримання заявником передбачених законодавством пільг, отримання можливості звільнення з військової служби в період воєнного стану.
Разом з тим, в заяві не зазначені обставини та нормативно - правове обґрунтування підстав отримання вказаних пільг заявником за умови задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, в контексті заявлених ним вимог.
Тобто із тексту заяви та заявлених вимог заяви неможливо встановити, чи пов?язані вимоги заявника з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу, та чи пов?язані вони з будь-якими цивільними правами та обов?язками, їх виникненням, існуванням та припиненням.
Крім того, частиною 3 статті 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з частиною 4 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
При цьому заявнику слід врахувати, що суб?єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв?язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов?язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб?єктивні права та обов?язки мають юридичний зв?язок із суб?єктивними правами і обов?язками заявників.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов?язаний провести підготовчі дії, зокрема з?ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства.
Представник заявника визначив у заяві заінтересованою особою Миронівську міську раду Київської області, проте не вказав, які юридичні наслідки може мати рішення про встановлення заявленого заявником факту для вказаного органу місцевого самоврядування.
За правилами окремого провадження підлягають розгляду заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо від доведення цих фактів залежить право на спадкування, у разі відсутності спору.
Зазначаючи в заяві про необхідність встановлення факту, що має юридичне значення, для оформлення спадкових прав, представник заявника не вказав у заяві про наявність чи відсутність інших потенційних спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , а також щодо відсутності спору про право. Такі спадкоємці можуть бути заінтересованими особами у вказаній справі, оскільки рішення суду по справі може мати для них юридичні наслідки.
Зазначаючи в заяві про необхідність встановлення факту, що має юридичне значення, для отримання передбачених законодавством пільг та звільнення з військової служби в період воєнного стану, представник заявника не вказав у заяві осіб, суб?єктивні права та обов?язки яких будуть мати юридичний зв?язок із суб?єктивними правами і обов?язками заявника, у випадку задоволення заяви та набуття заявником права на такі пільги. Такі особи можуть бути заінтересованими особами у вказаній справі, оскільки рішення суду по справі може мати для них юридичні наслідки.
З огляду на те, що в заяві не конкретизовані нормативно - правові підстави отримання вказаних заявником пільг та прав, у контексті викладених заявлених вимог неможливо встановити наявність юридичного значення встановленого факту, про який просить заявник, провести підготовчі дії щодо з?ясування кола заінтересованих осіб, визначити предмет доказування у цій справі.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Обґрунтовуючи вимоги обставинами перебування заявника на утриманні ОСОБА_2 з 09 жовтня 2003 року до 20 грудня 2023 року, представник заявника не додав до заяви доказів на підтвердження таких доводів, з огляду на те, що заявник за анкетними даними є повнолітньою і з огляду на вік працездатною особою.
Вказані недоліки заяви не дають можливості відкрити провадження у справі.
Згідно правил частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Відповідно до частини 2 даної статті, в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Відтак, для усунення недоліків заяви заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки шляхом: зазначення обставини та нормативно - правового обґрунтування підстав отримання пільг та прав, на які матиме заявник при встановленні факту, про який ним заявлено вимоги; зазначення взаємозв?язку вимог заявника з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу, а також взаємозв?язку цих вимог з будь-якими цивільними правами та обов?язками, їх виникненням, існуванням та припиненням; в залежності від мети встановлення факту що має юридичне значення, визначити та зазначити осіб (фізичних та/або юридичних), рішення суду по цій справі для яких може мати для юридичні наслідки; зазначити та подати докази на підтвердження обставин перебування заявника на повному матеріальному забезпеченні та утриманні ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 185, 352, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миронівська міська рада Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки поданої заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявникові положення частини 3 статті 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Капшук