Справа № 374/238/16-ц
про забезпечення позову
"20" січня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі :
головуючого - судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Київобленерго" про захист прав споживачів, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та зобов'язання поновити електропостачання ,-
встановив :
На адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити ПАТ "Київобленерго" відключати житловий будинок від електричної мережі та припиняти електропостачання житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та зобов'язання поновити електропостачання. Оскільки з припиненням електропостачання позивач змушена виїхати з житлового будинку і, крім цього, завдається значна шкода будинку та його конструктивним елементам і за час розгляду справи в суді будинок може зазнати руйнувань, оскільки будинок дерев'яний, опалення в будинку електричне, що призведе до значного порушення прав та інтересів позивача як власника будинку, а також невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Сторони в дане судове засідання не викликались. Заява розглянута відповідно до вимог ст.153 ЦПК України.
Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі-"Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. ч. 1, 3-7ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивачки про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. 149, 150, 151,152,153 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Київобленерго" про захист прав споживачів, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та зобов'язання поновити електропостачання - задовольнити.
Заборонити публічному акціонерному товариству Київобленерго (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Столична, 77, код 23243188) відключати житловий будинок від електричної мережі та припиняти електропостачання житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду законної сили.
Копію ухвали негайно направити до ПАТ "Київобленерго" для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів.
Повний текс ухвали виготовлено 20.01.2020 року.
Суддя: Т.Є. Іванюта