Справа № 405/5004/23
провадження № 1-кс/405/4381/23
05.01.2024 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання захисника-адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про призначення експертизи відеозвукозапису, у кримінальному провадженні № 42023164690000029 від 06.07.2023 року,
встановив:
захисник-адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про призначення у кримінальному провадженні № 42023164690000029 від 06.07.2023 року експертизи відеозвукозапису, в порядку ст. ст.243-244 КПК України, вказавши, що СВ УСБУ в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні, в рамках якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
В обгрунтування клопотання захисник додав, що час зазначений в протоколі огляду місця події від 17.07.2023 року не співпадає з часом, який озвучено слідчим на відеозаписі. Відеозвукозапис не містить таймеру його перебігу ( не відображені дата і час відеозвукозапису), що дає підстави для обгрунтованого твердження про внесення представниками сторони обвинувачення змін у відеозвукозапис його монтаж, шляхом видалення певних фрагментів і таке інше.
Час перебігу відеозвукозапису до протоколу огляду місця події, в тому числі оголошений слідчим під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, не співпадає із загальним часом, протягом якого триває відеозапис, а також із властивостями відеозвукофайлів.
До того ж, слідчим під час огляду місця події оголошено про безперервний відеозапис, однак на відеозвукозапису, наданому стороні захисту для ознайомлення у порядку ст.221 КПК України не зафіксовано, як та коли, за яких обставин затриманий адвокат ОСОБА_5 і призначений йому стороною обвинувачення захисник ОСОБА_6 вносили свої клопотання та зауваження до протоколу, що при цьому вони пояснювали і таке інше.
Крім того, під час затримання і після затримання у адвоката ОСОБА_5 була сумка, в якій знаходилися: зброя, документи, що становлять адвокатську таємницю, супровідні листи,заяви, 4000доларів США та інші речі, що мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Проте, ні в протокол огляду місця події від 17.07.2023 року, ні в протоколі затримання в порядку ст.208 КПК України, сумка, яка належить ОСОБА_5 її вміст, слідчим не зафіксовано навіть під час особистого обшуку затриманого, на відеозапису відсутній факт зйомки огляду сумки і її вмісту, чим істотно порушено вимоги ст.208, ч.7 ст.223 і ст.236 КПК України.
Сторона захисту, вважає, що сумка та її вміст, мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження й істини у цій справі.
Однак, на відозапису під час складання протоколу огляду місця події від 17.07.2023 року сумка та її вміст, яка належить ОСОБА_5 не оглядалися. Також не оглядалася сумка ОСОБА_5 та її вміст під час його затримання і особистого обшуку. Відеозапис до протоколу затримання ОСОБА_5 відсутній.
Інші документи, які мають безпосереднє відносення до кримінального провадження, умисно не описано, в тому числі й грошові кошти в сумі 4000 доларів США, які слідчим і прокурором було викрадено, відомості про цей злочин було внесено до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_5 та на піставі ухвали Кропивницького апеляційного суду.
Зі змісту протоколу затримання від 17.07.2023 року не можливо зробити висновок, де були виявлені, де знаходилися речі та документи, вилучені у затриманого ОСОБА_5 і вписані до протоколу затримання. Вказав, що згідно відеозапису до протоколу огляду місця події в руках та карманах ОСОБА_5 не було зброї, паспорту та документів.
Крім того, захисник вказує на сумніви щодо відеозвукозапису (відеофонограм) долучених до протоколів НСРД від 14.07.2023 року та 17.07.2023 року за виключенням того, що вони містять таймер із зазначенням дати і часу відеозйомки.
Щодо грошових коштів 1000 доларів США на відеозапису зафіксовано, що затриманий ОСОБА_5 у присутності призначеного слідчим захисника ОСОБА_6 , заперечує факт, що кошти, видані свідком ОСОБА_7 , йому не належить.
Сторона захисту вважає, що до відеозвукозаписів,долучених до протоколу огляду місця події від 17.07.2023 року, до протоколів НСРД від 14.07.2023 року і від 17.07.2023 року було незаконне втручання , а тому ці відеозвукозаписи не автентичні, є копіями, а не оригіналами, і що вони зазнали незаконного втручання, тобто монтажу.
З урахуванням визначених КПК України прав на захист, сторона захисту у цьому кримінальному провадженні 23.11.2023 року заявляла слідчому клопотання про проведення експертизи, відеозвукозапису, за результатами розгляду якого в задоволені слідчим відмовлено.
Захисник у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими вказав, що сторона захисту спроможна сплатити вартість проведеної експертизи, але позбавлена можливості доступу до предмета дослідження. Клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, розписка (а.к.73).
Слідчий, якого було викликано у судове засідання з урахуванням дотримання засад змагальності сторін, просив відмовити в задоволенні клопотання.
З урахуванням думки захисника та слідчого слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання за даної явки.
Заслухавши пояснення захисника, враховуючи думку слідчого, дослідивши матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання захисника ОСОБА_3 про призначення експертизи відеозвукозапису, подане в порядку ст. ст. 243-244 КПК України не підлягає задоволенню з наступних підстав.
СВ УСБУ в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023164690000029 від 06.07.2023 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Сторона захисту, в указаному вище кримінальному провадженні звернулася до слідчого з клопотанням про проведення експертизи відеозвукозапису на їх автентичність, встановлення чи є вони оригіналами, а не копіями, та чи не було в них незаконного втручання (монтажу), проте в задоволені вказаного клопотання слідчим відмовлено.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Тобто, у кримінальному процесі одне з основних завдань слідчих суддів - реалізувати ст. 3 Конституції України: “людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”.
Сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники (п.19 ч.1 ст.3 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право зокрема, збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо; оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (п.1.та 2 ч.1 ст. 91 КПК України).
За ч.1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Статтею 243 КПК України визначено порядок залучення експерта.
Так, відповідно до зазначеної вище статті, експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст.244 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Згідно з п.п.1,2 ч.1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
За поясненнями захисника підозрюваного, сторона захисту має можливість понести витрати на проведення експертизи, тобто спроможна самостійно призначити таку експертизу. Але, як об'єктивною причиною неможливості призначення такої експертизи сторона захисту вказує відсутність потенційної можливості мати у своєму розпорядженні предмет дослідження, тобто матеріали кримінального провадження, з чим слідчий суддя не погоджується виходячи з такого.
Відповідно до пунтку 1 розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень,затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 експертиза (дослідження) проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції, а у випадку проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) для державної реєстрації геномної інформації людини - після подання документів та біологічного матеріалу людини, оформлених відповідно до законодавства у цій сфері.
Відповідно до абзацу 2 пунтку 4 розділу 3 названої вище Інструкції об'єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.
Згідноз з пунтку 1 розділу 4 цієї ж Інструкції керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу експертної установи організувати проведення експертизи.
Згідно з абзацом 3 пунтку 4 розділу 3 згаданої Інструкції, якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи, керівник експертної установи терміново у письмовій формі повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), а за пунктом 10 розділу 4 Інструкції, якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом сорока п'яти календарних днів не отримав відповіді, він письмово повідомляє орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість надання висновку.
Водночас слідчим суддею відзначається, що під час розгляду даного клопотання, слідчим у судовому засіданні не заперечувалася можливість надання ним до експертної установи матеріалів кримінального провадження, у разі письмого клопотання експерта, навіть отриманого від сторони захисту, а тому слідчий суддя не вважає обгрунтованими і переконливими доводи захисту стосовно неможливості самостійного звернення до експертної установи для призначення експертизи.
Отже, з урахуванням положення ст. ст. 243, 244 КПК України, проаналізувавши причини, на які посилається сторона захисту, які унеможливлюють, на думку сторони захисту звернення до експертної установи щодо призначення у кримінальному провадженні № 42023164690000029 від 06.07.2023 року експертизи відеозвукозапису, слідчий суддя вважає, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 309 КПК України,
постановив:
В задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про призначення експертизи відеозвукозапису, - відмовити.
Ухвала не оскаржується,
Слідчий суддя ОСОБА_8