09 січня 2024 року
м. Київ
справа № 160/7890/23
адміністративне провадження № К/990/370/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №160/7890/23 за позовом Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служба України про визнання протиправним та скасування наказу,
Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної аудиторської служби України від 16 грудня 2022 року №299 «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2023 року» з урахуванням змін, внесених наказами Державної аудиторської служби України від 28 грудня 2022 року №315, від 23 січня 2023 року №15 та від 15 березня 2023 року №72 в частині включення та проведення заходів державного фінансового контролю щодо Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п.8.6. наказу Державної аудиторської служби України від 16 грудня 2022 року №299 «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2023 року» в частині включення та проведення заходів державного фінансового контролю щодо Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради.
Визнано протиправними та скасовано накази Державної аудиторської служби України від 28 грудня 2022 року №315, від 23 січня 2023 року №15, від 15 березня 2023 року №72 в частині внесення змін до п.8.6. наказу Державної аудиторської служби України від 16 грудня 2022 року №299 «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2023 року».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року в адміністративній справі №160/7890/23 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служба України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної аудиторської служби України від 23 січня 2023 року №15 та наказ Державної аудиторської служби України від 15 березня 2023 року №72, якими були внесені зміни до Наказу №299.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
25 грудня 2023 року відповідач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправними та скасування наказу Держаудислужби від 23 січня 2023 року №15 та наказу Держаудитслужби від 15 березня 2023 року №72, а в іншій частині постанову залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що у провадженні Верховного Суду не перебували адміністративні справи, де предметом оскарження є дотримання органом державного фінансового контролю строків внесення змін до планів державного фінансового контролю відповідно до Інструкції №319, а тому наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду з такого питання.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Проте, в порушення зазначених вимог, скаржник не указав конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок та не обґрунтував у чому саме полягала помилка суду попередньої інстанції при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №160/7890/23 за позовом Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служба України про визнання протиправним та скасування наказу - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур