09.01.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1022/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт",
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Новаковскі Каспера Збігневіча,
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 52 741,32 грн., з них: 47 579,18 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 1 132,99 грн. - заборгованість за відсотками, 954,19 грн. - 3% річних і 3 074,96 грн. - інфляційні втрати
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Новаковскі Каспера Збігневіча (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі52 741,32 грн., з них: 47 579,18 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 1 132,99 грн. - заборгованість за відсотками, 954,19 грн. - 3% річних і 3 074,96 грн. - інфляційні втрати .
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 011/0030/127150 від 27.03.2013, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Новаковским Каспером Збігневічим. В подальшому ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" за договором № 114/2-31 F від 09.04.2020, а ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп", в свою чергу, відступило це право вимоги за договором №23-06/21-F від 23.06.2021 на користь позивача. Отже право вимоги перейшло до позивача по справі.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 09.11.2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою суду від 09.11.2023 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить долучена д матеріалів справи Довідка про доставку електронного листа від 10.11.2023.
Відповідач про відкриття провадження у справі щодо нього повідомлявся судом теж належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці оригіналу ухвали суду від 09.11.2023. Разом з тим, на адресу суду повернулась копія ухвали суду від 09.11.2023 з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов не надав.
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його місцем реєстрації, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить Відповідь №353819 з ЄДРЮОФОПГФ від 07.12.2023, копія якого долучена до матеріалів справи, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
В порушенням вимог ухвали суду від 05.10.2022, відповідач відзив на позовну заву не надав, в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Як вбачається із ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Крім того, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
27.03.2013 р. між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (по договору - кредитор) та фізичною особою підприємцем Новаковским Каспером Збігневічем (по договору - позичальник/по справі - відповідач) укладено кредитний договір № 011/0030/127150 (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 50 000,00 грн., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти, передбачені пунктами 2.1., 2.2. Договору, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором. Максимальний ліміт Кредиту за договором складає 100 000,00 грн. (далі - Максимальний ліміт). В подальшому ліміт встановлюється та визначається відповідно до 3 Договору.
На дату укладення Договору поточний ліміт кредиту складає 50 000,00 грн. В подальшому ліміт встановлюється та визначається відповідно до 3 Договору.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору строк дії кредиту з дня підписання Договору страхування у відповідності до умов ст.4 Договору по 27.03.2015 включно.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що без укладання додаткових угод до Договору, Банк має право подовжити Строк Дії Кредиту на 24 календарних місяці за умови, що на Дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов:
- кредитор за 20 робочих днів до останнього робочого дня Строку дії Кредиту не отримав листа Позичальника про відмову від продовження Строку дії Договору;
- відсутні факти невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором;
- відсутні умови, передбачені п. 8.2. Договору;
- договір страхування , який відповідає вимогам статті 4 Договору, укладено на строк, не менший, ніж на строк, на який продовжується дія Договору.
Використання позичальником за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода позичальника на продовження строку дії кредиту.
Кредит надається з метою фінансування господарської (підприємницької діяльності Клієнта (п. 1.4. Договору).
Згідно умов п. 2.1. Кредитного договору Сторони дійшли згоди, що протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі - 30 % річних, крім випадків, передбачених п. 2.2. Договору. Пунктом 2.2. Договору передбачена 0% відсоткова ставка для операцій зі здійснення Клієнтом операцій по Рахунку щодо оплати товарі в/робіт/послуг з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок Кредиту в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою Датою розрахунку процентних платежів після такої операції.
Відповідно до п. 2.3. Договору, нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операції, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом.. Таке нарахування здійснюється в будь-який день в період, що починається за 4 робочі дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25-го числа кожного календарного місяця. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання кредитних коштів. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно.
Згідно п. 2.4 Договору погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання кредитором коштів в необхідній сумі з рахунку в дату в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом понад поточного ліміту. таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів на рахунок позичальника. Позичальник погашає таку заборгованість за кредитом відповідно до п.5.2.Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору обов'язковою умовою надання кредиту позичальнику є наявність укладеного між позичальником та страховою компанією договору страхування на користь кредитора, як вигодонабувача (відповідно до умов ст.4 Договору).
Згідно п.3.3-3.4 Договору поточний ліміт встановлюється кредитором щомісяця та діє в межах календарного місяця (далі - період), в якому він встановлений. Перший період починається з дати початку кредитування та закінчується в останній календарний день цього ж місяця.. Останній період починається з 1 числа останнього календарного місяця строку дії кредиту та завершується в дату закінчення кредитування. Розмір поточного ліміту не може перевищувати більше ніж на 900% та бути меншим ніж на 100% розміру поточного ліміту в попередньому періоді. В будь-який період розмір поточного ліміту не може перевищувати розміру максимального ліміту.
Відповідно до п.3.6 Договору позичальник зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, в розмір не менше 100% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках позичальника, але в сумі не менше ніж 20% від поточного ліміту, що діяв у відповідному місяці, та підтримувати зазначений показник до повного виконання позичальником зобов'язань за договором.
Згідно ст. 5 Договору позичальник зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15% від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора. У разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати позичальником кредитору за договором в термін виконання зобов'язань, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
Пунктом 11.1 ст.11 Договору сторонами погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положеннями договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані договором , застосовуються відповідні норми законодавства України.
Відповідно до п.п.11.2.1-11.2.2. п.11.2 ст.11 Договору встановлено, що за кожен випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за Договором - штраф 100 гривень, окрім випадків невиконання грошових зобов'язань за договором, пов'язаних з накладенням арешту на грошові кошти , що обліковуються на рахунку. За невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань , визначених п.3.6 Договору - штраф у розмірі 150 гривень за кожне таке порушення.
Згідно п.п. 11.3-11.4 Договору всі спори, що виникають між сторонами у зв'язку з договором підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у разі неможливості вирішити спори шляхом переговорів - у судовому порядку відповідно до законодавства України. До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням Договору, застосовується строк позовної давності у п'ять років..
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (п. 12.1 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
На виконання умов Кредитного договору Акціонерне товариство "Райффайзаен банк Аваль" надав відповідачу по справі кредитні кошти в сумі 50 000 грн 00к.
Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед банком.
З наявного у справі розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 011/0030/127150 від 27.03.2013 вбачається, що сума заборгованості відповідача станом на 08.11.2023 становить 52 741,32 грн., з яких: 47 579,18 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 1 132,99 грн. - заборгованість за відсотками; та за період з 25.06.2021 по 23.02.2022 заборгованість за відсотками (3% річних) в сумі 954,19 грн. та 3074,96 грн. - інфляційні втрати.
09 квітня 2020 року між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" укладено договір №114/2-31-F про відступлення прав вимоги відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № 011/0030/127150 від 27.03.2013 перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп".
23 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" укладено договір відступлення прав вимоги №23-06/21-F, відповідно до якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників.
Відповідно до п. 2.2. договору відступлення прав вимоги №23-06/21-F від 23.06.2021, за цим договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелю заборгованості, сформованого у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку 1 до Договору в межах загальної суми заборгованості (без урахування пені) в сумі складає 20 708 697,71 грн.
Згідно п. 2.4 договору, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній. Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотнього викупу.
Відповідно до п. 2.5 договору, Первісний кредитор зберігає права та обов'язки, визначені Кредитними договорами та Договорами забезпечення щодо правового режиму збереження та розкриття інформації, в тому числі щодо обробки персональних даних Боржників і Поручителів за зазначеними договорами. Новий кредитор зобов'язується забезпечити дотримання тих самих умов збереження та розкриття інформації, які були визначені законодавством, а також Кредитними договорами та Договорами забезпечення для Первісного кредитора, в тому числі щодо зберігання та захисту інформації, яка містить банківську таємницю згідно Документації з грифом „Банківська таємниця". Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди Первісного Кредитора.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані з визнанням Прав Вимоги, Кредитного договору та/або Договорів забезпечення недійсними, з будь-якими судовими рішеннями або діями Боржників/Поручителів щодо заперечення (оспорювання) своїх обов'язків та/або умов Кредитного договору чи Договорів забезпечення після підписання Сторонами відповідного Реєстру Боржників.
Відступлення Прав Вимоги за Договором здійснюється без згоди Боржників за Кредитними договорами та/або Поручителів за Договорами забезпечення (п.2.7 Договору).
Відповідно до п. 2.8 договору, у зв'язку з відступленням Прав вимоги в Дату відступлення Прав Вимоги Первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав Первісного кредитора за Договорами забезпечення, що наведені у відповідному Реєстрі Боржників.
Згідно п. 3.1. договору, загальна вартість Прав Вимоги за Договором (ціна договору) складається із сукупності Одиничних цін, що вказані у всіх підписаних Сторонами Реєстрах Боржників.
Згідно п. 3.7 договору Новий кредитор протягом 10 календарних днів з моменту Переходу до нього Прав вимоги надсилає Боржникам письмові повідомлення про відступлення Первісним кредитором Прав вимоги за формою згідно з Додатком №6 до цього Договору за винятком Боржників, зареєстроване місце проживання яких на території зони проведення АТО, до відновлення роботи віддалень УДППЗ "Укрпошта".
Пунктом 5.1 договору, передбачено порядок передачі даних про Права Вимоги Боржників, Документації та інших даних, а саме не пізніше 90 (дев'яносто) календарних днів з Дати відступлення зазначених у відповідному реєстрі Боржників Прав Вимоги за Кредитними договорами та відступлення прав за Договорами забезпечення, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор зобов'язаний прийняти Документацію, про що складається Акт приймання-передачі за формою згідно з Додатком № 4 до Договору. Приймання-передача Документації здійснюється уповноваженими представниками Сторін. Вказаний строк розпочинається з дати припинення карантинних заходів (припинення режиму надзвичайної ситуації по всій Україні), введених Кабінетом Міністрів для запобігання поширення вірусних інфекцій на території України.
З дати відступлення Прав Вимоги, Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення за Договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із Прав Вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України. Виникнення будь-яких процесуальних чи інших перепон щодо стягнення Новим кредитором заборгованості, що випливає із Прав Вимоги, не є підставою для розірвання цього Договору та/або зворотнього відступлення Права Вимоги та/або відшкодовування Первісним кредитором будь-яких платежів чи збитків, що можуть виникнути в Нового кредитора внаслідок наявності таких перепон (п.5.3 Договору).
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.
Позивачем додано реєстр боржників від 25.06.2021р. до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020р. та реєстр боржників від 25.06.2021 до договору відступлення права вимоги №23-06/21-F від 23.06.2021, а саме право вимоги за кредитним договором № 011/0030/127150 від 27.03.2013, укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Новаковським Каспером Збігневічим перейшло до ТОВ "Глобал Спліт".
01.07.2021 ТОВ "Глобал Спліт" зверталось до відповідача з повідомленням про відступлення права вимоги (а.с.40).
Повідомленням вих. №526 від 12.01.2022 позивач звернувся до відповідача із вимогою про погашення заборгованості, яке залишилось невиконаним по Кредитному договору (а.с.41).
Однак, відповідач по справі вимоги не виконав, відповіді на повідомлення-вимогу не надав.
Вказана обставина зумовила позивача звернутись із даним позовом до суду.
За наведених обставин, суд виходить з наступного.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідач користуватися кредитними коштами за Кредитним договором, проте у встановлені договором строки отриманий кредит не повернув та не сплатив суму нарахованих відсотків.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Так, з наданих позивачем доказів вбачається, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив право вимоги до відповідача за вказаним Кредитним договором на користь ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" за договором №114/2-31-F від 09.04.2020, а ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", у свою чергу, відступило це право вимоги позивачу за договором №23-06/21-F від 23.06.2021.
Оскільки відповідач не виконав умови основного зобов'язання, чим порушив умови Кредитного договору та вищезазначені норми матеріального права, то є правомірним звернення позивача з даним позовом до боржника.
Згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому зазначені обставини є такими, що встановлені судом. В тому числі, судом встановлено, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, а відповідачем було направлено відповідачу вимогу, а тому у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом.
Враховуючи зазначені норми та встановлені вище факти, то суд дійшов висновку, що є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором 47 579,18 грн. - заборгованість за овердрафтом та 1 132,99 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказане, визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Отже, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем умов Кредитного договору 011/0030/127150 від 27.03.2013 в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до заявленого позову, позивач за прострочку виконання грошового зобов'язання по Кредитному договору просить стягнути з відповідача за період з 25.06.2021 по 23.02.2022 заборгованість за відсотками (3% річних) в сумі 954,19 грн. та 3074,96 грн. - інфляційні втрати.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат у програмі "Законодавство", встановив що 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання по Кредитному договору за заявлений позивачем період з 25.06.2021 по 23.02.2022 складає в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем, зокрема 3% річних в сумі 972,90 грн. та інфляційні втрати в сумі 3148,23 грн.
Однак, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а відтак до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат - 3 074,96 грн. та 3% річних в сумі 954,19 грн.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК України).
За наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в цілому та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору (позов задоволено), судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд, -
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" до Фізичної особи - підприємця Новаковскі Каспера Збігневіча про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 52 741,32 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи підприємця Новаковскі Каспера Збігневіча ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь "Глобал спліт" (вул. Жилянська, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 41904846) - 52 741,32 грн. (п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок одна гривня тридцять дві копійки) , з них: 47 579,18 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень вісімнадцять копійки) - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 1 132,99 грн. (одна тисяча сто тридцять дві гривні дев'яносто дев'ять копійки) - заборгованість за відсотками, 954,19 грн. (дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні дев'ятнадцять копійки ) - 3% річних і 3 074,96 грн. (три тисячі сімдесят чотири гривні дев'яносто шість копійки) - інфляційні втрати за період з 25.06.2021 по 23.02.2022 та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. М. Фанда