Справа № 344/21191/23
Провадження № 2/344/944/24
08 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що 02 червня 2011 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем. Відповідач, ОСОБА_2 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про дітей та не приділяє уваги їх вихованню. Всі фінансові витрати, щодо виховання дітей покладені на позивача, оскільки ніякої фінансової підтримки від ОСОБА_2 , на сьогоднішній день позивач не отримує. Відповідач ніякої матеріальної допомоги не надає. На сьогоднішній день, позивач не працює, оскільки займається вихованням дітей. Відповідач є будівельником. Стягнень по виконавчих документах з Відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей він немає, батьки на його утриманні не перебувають. Відповідач працездатний, його стан здоров'я дозволяє працювати. Враховуючи наведене просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законодавством України на дітей відповідного віку, щомісячно з дня подання даної заяви і до повноліття дитини.
04.12.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що станом на день відкриття провадження у даній справі шлюб між сторонами не розірвано. Водночас в лютому 2022 року у зв'язку з введенням воєнного стану його дружина разом з дітьми покинула територію України та виїхала до Республіки Чехія, де перебуває і по сьогоднішній день. У зв'язку з введенням на території України воєнного стану, запроваджено ряд обмежень, які унеможливлюють повноцінну участь з його боку у вихованні дітей, оскільки їхнє спілкування можливе лише за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку. Всупереч твердженням його дружини, він завжди старається знайти час та можливість зателефонувати дітям та спілкуватися з ними. До виїзду за межі держави діти проживали з ним, утримувалися та виховувалися відповідачем належним чином. Крім того, його дружина з дітьми протягом 2022-2023 років двічі приїжджали в Україну і в цей час він також приймав активну участь в житті своїх дітей та їх забезпеченні. Останнім часом, у зв'язку з відстанню, його з дружиною стосунки погіршилися, що, на думку відповідача стало підставою для подання даного позову з метою психологічного впливу на нього. Крім того, саме зі сторони позивача чиняться перешкоди щодо його з дітьми спілкування. Однак, вважає, що предмет спору може бути вирішеним у позасудовому порядку, подання даного позову вважає передчасним та безпідставним.
Відповідачем зазначається, що позивач невірно стверджує про наявність в нього роботи та постійного доходу, оскільки тривалий час він не працює та живе за рахунок ведення домашнього господарства і періодичних випадків підробітку. Поряд з цим, в позовній заяві дружина стверджує, що вона не працює, оскільки займається вихованням дітей. Проте, дане твердження є неправдивим, оскільки володіє інформацією про її офіційне працевлаштування та хвилюється за те, що на момент перебування дружини на роботі їхні діти перебувають без нагляду. Відповідач зазначає, що він дорожить своєю сім'єю та особливо дітьми, їх добробутом, безпекою, ніколи не ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків та не відмовляється від них. Вважає можливим і доцільним вирішити даний спір в позасудовому порядку. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що він не працює та погоджується сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що 02.06.2011 року між сторонами зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.06.2011 року (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 від 12.06.2013 року (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 від 07.08.2016 року (а.с.7).
З довідки старости Чортовецького старостинського округу Олійника О. від 30.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали в с.Чортовець та відвідували Чортовецький ліцей і ДНЗ «Ромашка» Городенківської міської ради відповідно. Батько брав участь у батьківських зборах, цікавився навчанням дітей утримував та виховував їх до виїзду за кордон у 2022 році (а.с.23).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: для дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
Як встановлено судом неповнолітні діти сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться на утриманні матері, а відповідач добровільно коштів на утримання дітей не надає.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи матеріальне становище сторін, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреб дітей у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2 000 гривень, щомісячно, починаючи з 09 листопада 2023 року до досягнення дітьми повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2000 ( дві тисячі) гривень 00 копійок на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 листопада 2023 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 .
Суддя: О.А.Татарінова