СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/222/24
ун. № 759/229/24
06 січня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100080000075 від 05.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, з повною загальною освітою, не одруженого, офіційного не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
06 січня 2024 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100080000075 від 05.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100080000075 від 05.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.01.2024 року, близько 12 год. 45 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи кухонний ніж, вчинив закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі.
Так, протягом дня 05.01.2024 року ОСОБА_4 спільно з сестрою ОСОБА_7 та матір'ю ОСОБА_8 перебували за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де проводили особисте дозвілля, займаючись побутовими справами. Цього ж дня, близько 12 год. 40 хв., між ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, з приводу того, що останні нібито ображають бабусю ОСОБА_4 , яка проживає спільно з ними. Під час зазначеного словесного конфлікту, ОСОБА_4 будучи обуреним поведінкою сестри та матері, відчуваючи до них раптово виниклу особисту неприязнь, вирішив вчинити умисне вбивство останніх.
Так, продовжуючи попередній словесний конфлікт та безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 близько 12 год. 45 хв., продовжуючи перебувати в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , з невстановленого місця квартири взяв кухонний ніж, та утримуючи його в своїй правій руці, наблизився з ним до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які на той момент перебували в коридорі квартири. Останній, діючи умисно і цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вказаним ножем почав наносити удари в область живота, грудей та кінцівок ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , тобто у місце розташування життєво-важливих органів. В свою чергу останні, намагаючись врятуватись, вибігли до загального коридору під'їзду, де в подальшому їм своєчасно було викликано швидку медичну допомогу.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 умисно заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, поранення селезінки, непроникаючих поранень грудної клітки, колото-різаних поранень кінцівок, а ОСОБА_7 - тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних поранень грудей, живота, кінцівок, поранення серця, лівої легені, діафрагми, селезінки, печінки (проникаючого торакоабдомінального поранення). ОСОБА_4 виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для заподіяння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишився в приміщенні квартири, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останнім було своєчасно надано медичну допомогу.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у закінченому замаху на вбивство двох або більше осіб, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншим людям, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 05.01.2024, довідками № 17, № 18 з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17», протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілих;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, на теперішній час відсутні медичні застереження щодо неможливості перебування ОСОБА_4 в умовах ДУ «Київського слідчого ізолятору».
Враховуючи перелічені ризики орган досудового розслідування вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
До підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим на підставі тої інформації, яка зазначена вище.
Також, до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відповідні заяви не подавали.
Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що останній не зможе перешкодити переховування від органу досудового розслідування та суду, не зможе забезпечити утримання підозрюваного від незаконного впливу на свідків та потерпілих, котрі проживають разом з підозрюваним в одній квартирі.
Все це вказує на те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, орган досудового розслідування просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
У судовому засідання прокурор наполягав на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав викладених у ньому.
Захисник підозрюваного просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечив щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 05 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі ст. 208 КПК України (а.с. 24-28).
06 січня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України (а.с. 88-89).
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема:
- протоколами огляду місця події від 05.01.2024 року;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину в порядку ст. 208 КПК України від 05.01.2024 року;
- протоколами допитів свідків від 05.01.2024 року;
- довідками № 17, № 18 з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17»;
- протоколом допиту підозрюваного від 05.01.2024 року;
- повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 06 січня 2024 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У поданому клопотанні наведено ряд ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, зокрема орган досудового розслідування зазначив, що підозрюваний може вчинити спроби:
1)переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
2)незаконно впливати на свідків та потерпілих;
3)вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як на підставу наявності даних ризиків було вказано, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжкого злочину. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою №12369 від 26 червня 1991 року по справі «Лтальє проти Франції», п. 51, за скаргою №5522/04 від 20 січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою №38717/04 від 14 жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України» п. 29, 41 за скаргою №37466/04 від 20 травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».
Але орган досудового слідства також вказує, що згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто ОСОБА_4 , користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Крім того, органом слідства зазначено, що перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може чинити спроби незаконного впливу на свідків та потерпілих. Так, ОСОБА_4 може знати свідків у кримінальному провадженні, оскільки вони є його сусідами, тому перебуваючи на волі, останній з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Разом з тим, злочин в якому на теперішній час підозрюється ОСОБА_4 він вчинив відносно матері та сестри, які станом на дату розгляду клопотання перебувають в реанімаційному відділенні лікарні. Тобто у випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись зі свідками та чинити на останніх незаконний вплив. Окрім того, підозрюваний до дня вчинення інкримінованого йому злочину, проживав спільно з потерпілими в одній квартирі, тому наявний ризик того, що у випадку не застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під варто, він проживаючи в одній квартирі з потерпілими, може чинити незаконний вплив на останніх. Оскільки злочин, в якому на даний момент підозрюється ОСОБА_4 є насильницьким тому є підстави вважати, що останній може здійснювати вплив на вказаних свідків та потерпілих в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі вже буде впливати як на свідків так і на потерпілих, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.
Також орган досудового слідства вказав, що є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, останній офіційно не одружений, не працюючий, на утриманні дітей не має, підозрюється у вчиненні злочину відносно членів своєї сім'ї, тобто в підозрюваного фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які б як важелі впливу могли утримати останнього від вчинення інших злочинів. Разом з тим, враховуючи обставини вчиненого злочину, характер, кількість та локалізацію спричинених тілесних ушкоджень, у випадку не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний, проживаючи в одній квартирі з потерпілими, може вжити заходів для закінчення злочину, в якому підозрюється тепер. Зазначене вказує на те, що ОСОБА_4 не може своє життя вписувати в рамки правил поведінки у суспільстві, не порушуючи при цьому прав оточуючих громадян і має схильність до таких дій.
З даними доводами слідчий суддя погоджується та вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, підтверджується тим, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим на підставі тої інформації, яка зазначена вище у цьому клопотанні. Також, до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відповідні заяви не подавали. Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що останній не зможе перешкодити переховування від органу досудового розслідування та суду, не зможе забезпечити утримання підозрюваного від незаконного впливу на свідків та потерпілих, котрі проживають разом з підозрюваним в одній квартирі.
Зважаючи на вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, ретельно дослідивши матеріали поданого клопотання та заслухавши учасників судового засідання, суд доходить до висновку, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, слідчим у поданому клопотанні обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчать матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не є достатніми для запобігання вказаним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зважаючи на зазначені норми кримінального процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у конкретному кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зважаючи на вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, практику європейського суду з прав людини, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосуваня запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням наведених обставин та встановлених ризиків, інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків до завершення досудового розслідування.
Таким чином, беручи до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, доведеність ризиків, наведених у клопотанні, керуючись ст.ст. 2, 7, 176-178, 181, 193, 194 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100080000075 від 05.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою та утримувати його в Київському слідчому ізоляторі - ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, терміном на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 діб, тобто до 05 березня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено і оголошено в приміщенні суду 09.01.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1