печерський районний суд міста києва
Справа № 755/19195/20-ц
12 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.,
при секретарі - Каракосі В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Юлії Вікторівни про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Приватного нотаріуса КМНО Лахно Ю.В. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
07 липня 2021 року матеріали означеної цивільної справи передано до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у справі.
У судове засідання 12.04.2023 року:
- позивач не з'явився, про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі;
- відповідач не з'явився, про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як зазначено в позовній заяві, статус відповідача у даному спорі визначено за Приватним нотаріусом КМНО Лахно Ю.В.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».
Частиною 1 статті 1 Законом України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною 2 статті 1 Законом України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок забезпечити, виконати або визнати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
З огляду на викладене Приватний нотаріус КМНО Лахно Ю.В. є неналежним відповідачем у справі за позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування оскільки не має вимог щодо предмета спору.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно замінити неналежного відповідача на належного, шляхом залучення до участі у розгляді справи у якості відповідачів усіх осіб, які є законними спадкоємцями спадкової маси, залишеної після смерті ОСОБА_2 та зазначити їх реквізити відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 133 ЦПК України регламентовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, і таким законом є Закон України «Про судовий збір».
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною 5 статті 216, статтею 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Разом з тим, позивачем до позову звіту про оцінку вартості квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку вартості квартири АДРЕСА_1 з відображенням дійсної ринкової вартості означеного майна.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, доказів про сплату судового збору за позовну вимогу про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 суду не надано.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази про сплату судового збору у розмірі, що становить 1% від дійсної ринкової вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,00 грн. станом на 2020 рік) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510,00 грн. станом на 2020 рік).
Відповідно до п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частини 2 статті 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 11.02.1970 року позивач проживала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.
За час перебування у шлюбі позивач разом з ОСОБА_2 на підставі ордеру № 208496 від 03.05.1973 року набули у власність квартиру АДРЕСА_2 .
В подальшому 25.03.1975 року за ініціативи позивача у зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 у позашлюбному зв'язку з іншою жінкою шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано.
Позивач у позовній заяві вказує, що після розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 спору щодо поділу майна набутого у шлюбі не виникало, проте, у зв'язку з претензіями сторонньої жінки, яка вимагала від ОСОБА_2 визнання батьківства народженої нею дитиною та погрожувала позиватися до нього з вимогою про витребування майна на свою користь та користь своєї дитини. У зв'язку з означеними обставинами позивач та ОСОБА_2 дійшли згоди здійснити розподіл єдиного основного об'єкту власності (квартири) за для уникнення можливого його відчуження та звернулися до суду де отримали рішення Дарницького народного суду м. Києва від 09.03.1977 року про поділ паєнакопичення та розділення двокімнатної квартири по АДРЕСА_3 .
Позивач також вказує, що постійно допомагала ОСОБА_2 , зокрема, купувала одяг, предмети домашнього вжитку, лікувала, здійснювала догляд по день його смерті.
Позивач також вказує, що:
1) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 племінниця позивача з своєю сім'єю проживали в квартирі АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_2 успадкував після смерті своєї матері;
2) ОСОБА_2 дуже добре ставився до доньки племінниці позивача - ОСОБА_3 та вважав її своєю онукою, купував іграшки, солодощі тощо;
3) позивач разом з ОСОБА_2 постійно відпочивали в заміському будиночку розташованому в с. Круглик Київської обл. який на належить позивачу та де спільно вели господарство.
Позивач вказує, що все майно набуте ОСОБА_2 в порядку спадкування було значною мірою покращено за рахунок спільними вкладів позивача та ОСОБА_2 , у зв'язку з чим позивач вважає, що претендує на визнання права власності на частину такого майна.
Разом з тим, зі змісту додатків наданих суду на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги вбачається відсутність доказів, що підтверджують:
1) факт перебування ОСОБА_2 у позашлюбному зв'язку з іншою жінкою у період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 ;
2) факт реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до часток визначених рішенням Дарницького народного суду м. Києва УССР від 09.03.1977 року;
3) факт наявності у сторонньої жінки, про яку позивач згадує у своєму позові, претензій щодо майна ОСОБА_2 ;
4) факту вимоги сторонньої жінки, про яку позивач згадує у своєму позові, про визнання ОСОБА_2 батьківства народженої нею дитиною;
5) факт відсутності дітей, баком яких у встановленому законом порядку визнано ОСОБА_2 ;
6) факти того, що позивач постійно допомагала ОСОБА_2 , а саме: купувала одяг, купувала предмети домашнього вжитку, здійснювала витрати на лікування з власних коштів, здійснювала догляд по день його смерті;
7) правові підстави для користування племінницею позивача квартирою АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 ;
8) факти участі ОСОБА_2 у вихованні доньки племінниці позивача - ОСОБА_3 , зокрема, але не виключно у спосіб (способи) вказані позивачем у своєму позові, а також беззаперечні докази, що підтверджують дійсні відносити між ОСОБА_2 та зазначеної в даному позові особи;
9) факт ведення позивачем спільно з ОСОБА_2 спільного господарства в заміському будиночку розташованому в с. Круглик Київської обл.;
10) факти значного покращено майна набутого ОСОБА_2 в порядку спадкування за рахунок коштів позивача, а також докази, що підтверджують джерело походження коштів, інвестованих в майно ОСОБА_2 .
Зі змісту позову вбачається, що позивач вимушена звернутися до суду оскільки нотаріусом відмовлено у вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до положень Законодавства, що регулює діяльність нотаріуса визначено, що рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії вчиняється у формі постанови.
Разом з тим, зі змісту матеріалів наданих суду вбачається відсутність будь-яких доказів, що підтверджують прийняття Приватним нотаріусом КМНО Лахно Ю.В. рішення про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії.
Таким чином, для усунення недоліків позивачу необхідно надати суду вмотивоване рішення Приватного нотаріуса КМНО Лахно Ю.В. винесене за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 .
Також позивач вказує, що після смерті ОСОБА_2 було відкрито спадкову справу, разом з тим суду не надано жодних даних та доказів, що підтверджують факту відкриття спадкової справи із зазначенням дати прийняття рішення про відкриття спадкової справи, а також відомостей про особу на підставі звернення якої відкрито спадкову справу.
Таким чином для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду доказів, що підтверджують факт відкриття спадкової справи із зазначенням дати прийняття рішення про відкриття спадкової справи та відомостей про особу на підставі звернення якої відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .
З огляду на вищенаведене, вказані обставини є перешкодою для подальшого розгляду означеної цивільної справи, а позовна заява відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали шляхом подання уточненої позовної заяви з урахуванням недоліків викладених у тексті даної ухвали.
У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України буде залишена без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 187 353 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Юлії Вікторівни про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування, - залишити без руху.
Роз'яснити заявнику, можливість усунути виявлені недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Підпалий