Справа №:755/19207/23
Провадження №: 1-кс/755/4051/23
"26" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово, за участю прокурора ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у межах судового провадження № 755/19207/23 за скаргою ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, установив:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
19 грудня 2023 року у межах судового провадження № 755/19207/23 за скаргою ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_3 , у порядку ч. 2 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, заявив відвід слідчому судді ОСОБА_4 , який вмотивовував тим, що (1) до початку судового засідання у справі прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 спілкувався з суддею у межах офісу судді ОСОБА_4 в цьому місцевому судді; (2) суддя допустила вказаного прокурора до участі у наведеній справі без належних на те у нього повноважень та таку участь (див. дані журналу судового засідання від 19 грудня 2023 року у справі № 755/19207/23 сформовані секретарем судових засідань ОСОБА_6 ).
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
В цій ситуації, згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2023 року для розгляду заяви про відвід визначено суддю ОСОБА_1 та судом призначено з цього питання відповідне судове засідання про яке поінформовано осіб указаних в ст. 81 наведеного Кодексу, однак ОСОБА_3 в таке засідання не прибув, а суддя у відношення котрої розглядається питання відводу, бажання надавати певні пояснення, не виразила.
Водночас, прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 зауважив, що підстав визначених ст. 75 КПК у провадженні не встановлено.
Відповідно, вивчивши заяву заявника про відвід з урахуванням того, що суддя, який розглядає відвід (самовідвід) слідчому судді, не здійснює повноважень судді (слідчого судді) у кримінальному провадженні (судовому провадженні), а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, здійснивши саме такого роду перевірку, надходжу наступних висновків.
ІІІ. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 80. Заява про відвід
1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, […] зобов'язані заявити самовідвід.
2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Стаття 75. Обставини, що виключають участь […] в кримінальному провадженні
1. Слідчий суддя, суддя […] не може брати участь у кримінальному провадженні:
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
ІV. МОТИВИ СУДДІ
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 55 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід (ст. 80 КПК України).
Вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, наводиться у ст. 75 та 76 КПК України. Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, заінтересований в результатах провадження чи за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (ч. 1 ст. 75 КПК України).
Сутністю норм КПК України, покликаних врегулювати порядок та підстави відводу та самовідводу суддів, полягає в необхідності забезпечення розгляду кримінальних проваджень неупередженим та безстороннім судом та усунення від такого розгляду тих суддів, які з об'єктивних чи суб'єктивних причин не можуть бути незалежними в прийнятті певного рішення.
Отже, відвід як окремий правовий інститут, регламентований КПК, є засобом усунення чи самоусунення слідчого судді, судді від участі в досудовому розслідуванні та судовому провадженні за наявності передбачених обставин, що викликають сумнів у їх об'єктивності та неупередженості (див. постанову третьої судової палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 373/2562/15-к).
Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Позаяк, згідно рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).
Тобто, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо упередженості судді.
У цій ситуації, доводи заяви про відвід в частині умов участі прокурора у провадженні, підтвердження ним об'єму своїх повноважень та його способу, зводяться до не згоди з процесуальними діями слідчої судді щодо його допуску до участі при розгляді скарги ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Водночас, дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є процесуальними. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається (див. постанову ВП ВС від 03 квітня 2018 року у справі № 820/5586/16).
При цьому, сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими ним процесуальними рішеннями не є підставою його відводу.
Ба більше, у справі № 826/14033/17 в ухвалі від 03 липня 2019 року ВС сформував позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07 вересня 2017 року № 46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.
Щодо питання можливої комунікації перед засіданням між суддею та прокурором, на котре покликається автор відводу, то слід зауважити, що воно аналізується суддею через призму аналізу того, чи взагалі доводиться певними даними сам факт розмови та її суть, за умови підтвердження діалогу, з урахуванням того, що особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо упередженості судді.
На переконання суду, доведення цього роду обставин повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів. Позаяк, за іншого підходу, тільки на підставі усної заяви про такий факт учасник матиме змогу замінити суддю, котрого вважає неприйнятним у провадженні, що розглядається за його участю при відсутності на те підстав визначених процесуальним законодавством.
У цьому провадженні відсутні будь-які докази комунікації судді з прокурором, як і дані про те, що можливий діалог стосувався обставин розгляду скарги автора відводу.
Відповідно суддею констатується, що особиста безсторонність судді ОСОБА_4 презюмується, позаяк не встановлено на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо упередженості судді.
Отже, у справі відсутні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 . Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності вказаного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, що, за обставин цієї справи, не є відповідні побоювання виправданими.
Ба більше, слід зауважити, що за будь якою професією, в першу чергу, стоїть жива людина зі своїм життєписом, своїми особистим життям, і судді не є виключенням. Судді живуть в реальному світі, а тому неможливо очікувати від них припинення всіх зв'язків з іншими юристами після призначення чи обрання на суддівську посаду. Крім того, ізольованість суддів від решти суспільства не була би абсолютно корисною і для їх роботи. Однак, дійсно, судді слід бути розсудливим в таких діалогах. Зрештою, саме суддя вирішує, чи справді він перебуває в надто близьких чи особистих взаєминах з певною особою, чи просто складається таке враження. Саме судді доведеться визначати, де проходить відповідна грань. Критерієм служить те, чи впливають соціальні взаємини на виконання суддівських обов'язків і чи може об'єктивний спостерігач, добре поінформований про характер цих відносин, обґрунтовано висловити сумнів щодо реалізації правосуддя в такому випадку.
В цій справі, відсутні дані щодо того, що розмова, якщо вона дійсно мала таки місце, виходила за межі ділового спілкування, або ж стосувалася певним чином обставин скарги поданої ОСОБА_3 .
Щодо ділового спілкування, то воно не є тим чинником, котрий у цій окремій справі слід було б розглядати, як такий, що має природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність судді ОСОБА_4 .
V. ВИСНОВОК
Із предмета та меж судового розгляду провадження, у якому заявлено відвід, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді щодо учасників провадження або обставин цієї справи, чи його необ'єктивність при її розгляді.
Не встановлено й інших підстав, передбачених ст. 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу.
Як і інформації, яка б указувала на те, що суддя не є безстороннім, адже особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, як наслідок гіпотетичні побоювання щодо того, що суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими.
У ході цього розгляду, також не установлено з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості.
Як наслідок, суддя проаналізувавши матеріали судового провадження, у порядку ст. 94 КПК України, не убачає передумов для відводу судді з підстав наведених у заяві заявника, у порядку ст. 75 указаного Кодексу.
З цих підстав та керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України суддя постановив :
відмовити у задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у межах судового провадження № 755/19207/23 за скаргою ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:15 год. 01 січня 2024 року.
С у д д я ОСОБА_7