19 грудня 2023 року
м. Київ
cправа №924/659/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,
представників учасників справи:
прокурор: Гамор Н.В.,
від позивача 1: не з'явились,
від позивача 2: не з'явились,
від відповідача: Костенко В.В.,
від третьої особи: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Алданова С.О., Євсіков О.О., Корсак В.А.
від 04.09.2023
за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Волочиської міської ради,
2) Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджигазтрейд»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західного офісу Державної аудиторської служби,
про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22215,16 грн
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області в інтересах держави в особі: Волочиської міської ради (надалі - Позивач-1) та Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради (надалі - Позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджигазтрейд» (надалі - Відповідач) про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 03.09.2021 до договору за №19-ЕТГ-21/Е від 23.12.2020, укладеної між Відповідачем та Позивачем-2, а також стягнення з Відповідача на користь Позивача-2 коштів у розмірі 22215,16 грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору за №19-ЕТГ-21/Е від 23.12.2020.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесення спірною додатковою угодою змін до договору про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2020 №19-ЕТГ-21/Е вчинено з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з чим ця угода підлягає визнанню недійсною, а надмірно сплачені кошти - поверненню до бюджету.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2022 справу №924/659/22 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 03.09.2021 до договору від 23.12.2020 №19-ЕТГ-21/Е, укладену між Відповідачем та Позивачем-2. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача-2 грошові кошти у розмірі 22215,16 грн.
5. Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором подано позов в особі Позивача-1 та Позивача-2 у зв'язку з невиконанням ними своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави в суді. Також суд першої інстанції встановив наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання додаткової угоди №3 від 03.09.2021 до договору від 23.12.2020 №19-ЕТГ-21/Е недійсною на момент її укладення, та дійшов висновку, що оскаржувана додаткова угода суперечить частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак і про наявність підстав для визнання її недійсною відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що отримана Відповідачем оплата у сумі 22215,16 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню на підставі частини 1 статті 670 ЦК України.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 у справі №924/659/22 скасовано в частині задоволення позову керівника Волочиської окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західного офісу Державної аудиторської служби, про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22215,16 грн.
Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов керівника Волочиської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західного офісу Державної аудиторської служби, про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22215,16 грн - залишено без розгляду.
В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 у справі №924/659/22 залишено без змін.
7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Позивача-2, апеляційний суд послався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2021 у справі №910/11847/19, та зазначив наступне:
- відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Позивача-2 - комунальна організація (установа, заклад);
- відповідно до положення про Відділ освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради, затвердженого рішенням Волочиської міської ради від 28.12.2017 №15-2/2015, Позивач-2 є виконавчим органом Позивача-1, утворюється міською радою, підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядковується виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови та керуючому справами виконкому, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади;
- Позивач-2 є виконавчим органом міської ради, який у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель;
- Позивач-2 у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за спірним договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня;
- у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах.
8. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Позивача-2 та необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Позивача-2, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
9. Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №924/659/22, в якій просить постанову скасувати в частині залишення без розгляду позову Волочиської окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західного офісу Державної аудиторської служби, про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22215,16 грн, і залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023.
10. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права (статті 19, 53 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частину 2 статті 55, частину 1 статті 63 Закону України «Про місцеве самоврядування») та норми процесуального права (статті 7, 74-79, 86 ГПК України) без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/7, від 25.04.2018 у справі №910/24257/16, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 24.05.2023 у справі №916/2407/22, від 24.05.2023 у справі №927/366/22.
11. Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому скаргу просив залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №924/659/22 залишити без змін.
Відзив обґрунтовано з посиланням на мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. У грудні 2020 року Позивачем-2 на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2020-11-18-003511-е про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія в кількості 543 450 кВт/год. та очікуваною вартістю 1304280 грн.
13. У відкритих торгах взяли участь два постачальника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Електропрайм» з остаточною пропозицією 1320683,50 грн та Відповідач з остаточною пропозицією 1304280 грн.
14. Рішенням тендерного комітету замовника, оформленим протоколом за №3 від 07.12.2020, визначено переможцем закупівлі пропозицію Відповідача, з яким прийнято рішення укласти договір закупівлі електричної енергії.
15. 23.12.2020 між Позивачем-2 (споживачем) та Відповідачем (постачальником) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу за №19-ЕТГ-21/Е, предметом якого визначено електричну енергію в кількості 543 450 кВт/год. на загальну суму 1304280,00 грн.
16. Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язався продавати споживачу із 01 січня по 31 грудня 2021 року товар код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору (пункти 2.1, 2.3. договору).
17. Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
18. Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії, станом на дату укладання цього договору, з урахуванням тарифу на послугу передачі, становить 2,40 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:
-ціна електричної енергії 2,00 грн;
-податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 0,40 грн.
19. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
20. Пунктом 5.2. договору визначено, що загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1304280,00 грн, з урахуванням ПДВ 217380,00 грн.
21. Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до договору) (пункт 5.3. договору).
22. Згідно з додатком 2 до договору «Комерційна пропозиція» оплата за спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді здійснюється за ціною (тарифом) визначеною договором за результатами публічної закупівлі за 1 кВт*год. (1 МВт*год.).
23. Згідно з пунктом 5.5. договору умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
24. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (підпункт 5.5.2. договору);
- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (підпункт 5.5.6. договору);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю (підпункт 5.5.7. договору).
25. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють тариф на послуги з передачі електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію.
26. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовують у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховано в структурі ціни електричної енергії, що постачається за договором, а також інших нормативів, які можливо будуть встановлені чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
27. Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії або встановлення нового нормативу.
28. Нову (змінену) ціну сторони застосовують з дня введення в дію тарифу на послуги з передачі електричної енергії, згідно з рішенням НКРЕКП.
29. Згідно з пунктом 5.7. договору якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб'єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, збільшено тарифи на послуги, або затверджено нові тарифи, внаслідок чого виконання зобов'язань, на умовах встановлених цим договором, неминуче призведе до збитків постачальника внаслідок заниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обґрунтованої ціни, сторони можуть переглянути умови цього договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обґрунтованого рівня.
30. Пунктом 5.8. договору визначено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, постачальник має право звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена.
Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.
Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП Держзовнішформ, біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із частиною 6 статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», сторони також можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.
Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним.
31. 18 січня 2021 року сторонами укладено додаткову угоду №1, якою змінено реквізити сторін.
32. 18 лютого 2021 року сторонами укладено додаткову угоду №2, якою збільшено ціну за 1 кВт*год. електричної енергії до 2,54 грн з 01 лютого 2021 року (збільшено на 5,83% від первісної ціни), а обсяг електричної енергії, що постачається зменшився до 515830,82 кВт*год.
33. 03 вересня 2021 року сторонами було укладено додаткову угоду №3, якою з 01 вересня 2021 року збільшено ціну за 1 кВт*год. електричної енергії до 3,12 грн (тобто збільшено ціну на 22,83% від ціни визначеної в додатковій угоді №2), а обсяг електричної енергії, який постачається зменшився до 499948,7622 кВт*год.
Також даною додатковою угодою сторони дійшли згоди доповнити підпункт 5.5.7. пункту 5.5., підпункт 7 пункту 13 додатку №2 до договору новим абзацом наступного змісту:
Зміна істотних умов договору на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» можлива також у зв'язку зі зміною біржових котирувань. У цьому випадку зміна ціни електричної енергії відбувається шляхом множення діючої ціни електричної енергії (без врахування тарифів на послуги з розподілу та передачі електричної енергії) на відсоток, що не перевищує відсоток зміни біржових котирувань показників: цінових індексів ВАSЕ та РДН в ОЕС України з даними ДП «Оператор ринку».
34. 04 жовтня 2021 року сторонами укладено додаткову угоду №4, якою за взаємною згодою сторін на підставі статті 651 ЦК України, сторони домовилися достроково розірвати договір - припинити його дію з 04 жовтня 2021 року.
35. 19 жовтня 2021 року на веб-порталі ProZorro опубліковано звіт про виконання договору про закупівлю №UA-2020-11-18-003511-е.
36. Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що сторонами всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та умов договору було укладено додаткову угоду №3, згідно з умовами якої було зменшено обсяги електричної енергії, що планується закупити на 15882,06 кВт/год. після укладання додаткової угоди №2 (515830,82 - 499948,75 = 15882,06), та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару на 22,84% (з 2,54 грн до 3,12 грн), що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
37. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов наступних висновків.
38. Заступником керівника Київської міської прокуратури оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у даній справі лише в частині залишення без розгляду позову Волочиської окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західного офісу Державної аудиторської служби, про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22215,16 грн. Відтак, суд касаційної інстанції переглядає оскаржуване судові рішення у справі саме в зазначеній частині.
39. Судом апеляційної інстанції залишено без розгляду позов Волочиської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Позивача-2, та зазначено про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Позивача-2.
40. Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
41. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
42. Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
43. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі №915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі №553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).
44. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.18) і №922/1830/19 (підпункт 7.3)).
45. У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
46. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
47. Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
48. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
49. Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
50. Звертаючись з позовом у даній справі, прокурор зазначив, зокрема, що Позивач-2 та Відповідач, всупереч інтересам держави, без будь-яких належних підстав та з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» укладали додаткову угоду №3, згідно з умовами якої було зменшено обсяги електричної енергії, що планується закупити на 15882,06 кВт/год. після укладання додаткової угоди №2 (515830,82 - 499948,75 = 15882,06), та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару на 22,84% (з 2,54 грн до 3,12 грн), що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.
51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Позивач-1 є засновником Позивача-2. Позивач-2 підпорядкований Позивачу-1.
52. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, прокурор звертався до Позивача-1 з повідомленням від 23.05.2022 №51-1712вих-22 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, із пропозицією вжити заходів представницького характеру самостійно.
Позивач-1 на звернення прокурора листом від 31.05.2022 №819 повідомив, що у зв'язку із об'єктивними труднощами використання бюджетних коштів на період дії воєнного стану, не має можливості вжити заходи представницького характеру, та не заперечує щоб це здійснила прокуратура.
53. Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного здійснення органом місцевого самоврядування захисту власних інтересів, оскільки останнім не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
54. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Позивача-2 - комунальна організація (установа, заклад).
55. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2021 у справі №910/11847/19, дійшов висновку, що Позивач-2 у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за спірним договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.
56. Велика Палата Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій в частині залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі обласної ради, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині; у частині залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі школи як комунального закладу, підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень визнала відсутніми.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що школа у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі природного газу за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.
57. Апеляційний суд в оскаржуваній постанові у даній справі дійшов висновку, що оскільки засновником Позивача-2 та власником його майна є територіальна громада Хмельницької області в особі Позивача-1, який фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Позивачем-2 коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Позивач-1 є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.
58. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Положення про Відділ освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради, затвердженого рішенням Волочиської міської ради від 28.12.2017 №15-2/2015, Позивач-2 є виконавчим органом Позивача-1, утворюється міською радою, підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядковується виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови та керуючому справами виконкому, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до пункту 1.4 вказаного Положення Позивач-2 є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
59. Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
60. Частиною 1 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 2 зазначеного Закону місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
61. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України (у редакції станом на дату укладення оскаржуваної додаткової угоди та звернення прокурора до суду із даним позовом) головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно, зокрема, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
62. Апеляційним судом встановлено, що Позивач-2 є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.
63. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, з урахуванням встановленого, дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Позивач-2 діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, тому у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором цей комунальний заклад виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах.
64. Проте такі висновки апеляційного суду не відповідають дослідженим судом у сукупності доказам, змісту Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про Відділ освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради, статті 22 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що виконавчі органи місцевих рад є головними розпорядниками бюджетних коштів.
65. Відтак, Верховний Суд зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду позову Волочиської окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західного офісу Державної аудиторської служби, про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22215,16 грн.
66. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 300 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Тобто суд касаційної інстанції розглядає справу в межах відкритого касаційного провадження в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і не має право здійснювати додаткову перевірку доказів.
67. Під час розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, належним чином дослідити зібрані у справі докази, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
68. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
69. Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
70. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому подана касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийнята у справі постанова - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Судові витрати
71. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не вирішується.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №924/659/22 скасувати в частині залишення без розгляду позову Волочиської окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західного офісу Державної аудиторської служби, про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22 215,16 грн, передати справу №924/659/22 в цій частині до Північного апеляційного господарського суду для розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді І. Кондратова
В. Студенець