ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.01.2024Справа № 910/8453/23
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"
про стягнення 37 111,92 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про стягнення 37 111,92 грн., з яких: 18 159,10 грн. - страхового відшкодування, 978,50 грн. - 3% річних, 6 415,88 грн. - інфляційних втрат та 11 558,44 грн. - пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/8453/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/8453/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення.
26.06.2023 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до Господарського суду міста Києва надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 4885884 та АР № 4885885.
11.07.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
19.07.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру до Господарського суду міста Києва не надходило.
За приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
23 березня 2021 року о 17 год. 24 хв. неподалік КПП «Тиса» в м. Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу марки «VOLVO FM», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMTZ SKO 24», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить фізичній особі-підприємцю Барзуну Віктору Олександровичу під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Позивача - автомобіля марки «Mercedes Benz Actros 1843LS», державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки «KRONE SD», державний номерний знак НОМЕР_4 .
Відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.05.2021 у справі № 308/3824/21 винуватцем ДТП був визнаний водій транспортного засобу марки «VOLVO FM», державний номерний знак НОМЕР_5 з напівпричепом марки «SCHMTZ SKO 24», державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , який не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб Позивача - автомобіль марки «Mercedes Benz Actros 1843LS», державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки «KRONE SD», державний номерний знак НОМЕР_6 . Внаслідок ДТП транспортний засіб Позивача отримав механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність фізичної особи-підприємця Барзуна Віктора Олександровича була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Перша" (далі - Відповідач) за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 4885884 (автомобіль «VOLVO FM», державний номерний знак НОМЕР_1 ) та серії НОМЕР_7 (напівпричіп марки «SCHMTZ», державний номерний знак НОМЕР_2 ) від 30.09.2020, якими встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну - 130 000,00 грн. та франшизою - 500,00 грн.
За твердженням позивача, відповідач погодив суму страхового відшкодування у розмірі 77 477,01 грн., але сплатив позивачу лише суму страхового відшкодування у розмірі 59 317,91 грн. залишивши недоплаченою суму страхового відшкодування у розмірі 18 159,10 грн.
Крім того, позивач вважає, що наведене додатково підтверджується преюдиційними обставинами, встановленими постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 907/630/22 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до відповідача: Фізичної особи-підприємця Барзуна Віктора Олександровича, с. Білки Закарпатської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Перша", а саме, що цивільна відповідальність відповідача застрахована у Приватній акціонерній компанії "Страхова компанія "Перша" (далі - ПрАТ "СК "Перша"), про що свідчить долучений до позовної заяви поліс серії АР № 4885885 від 30.09.2020 зі строком дії з 16.10.2020 по 15.10.2021 включно.
Вищевказаною постановою суду встановлено, що згідно з пунктом 4 полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., розмір франшизи - 500,00 грн.
Згідно зі складеного за замовленням ПрАТ "СК "Перша" звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 17351 від 03.06.2021, виготовленого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження транспортного засобу «Mercedes Benz Actros 1843LS», державний номерний знак НОМЕР_3 , становить 71 782,21 грн.
27.05.2021 позивач подав до відповідача заяву про виплату страхового відшкодування, відповідно до якої він просив сплатити страхове відшкодування за фактом настання ДТП 23.03.2021 та нанесення шкоди належному позивачу транспортному засобу марки "«Mercedes Benz Actros 1843LS», державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки «SCHMTZ SKO 24», державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі погодженої суми страхового відшкодування в розмірі 77 477,01 грн.
На підтвердження розміру фактичної шкоди, завданої позивачу пошкодженням належного йому транспортного засобу, позивачем надано звіт № 1596 "Про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Mercedes Benz Actros 1843LS, реєстр. № НОМЕР_8", складений 07.04.2021 суб'єктом оціночної діяльності "ПП Парфьонов О.О.", відповідно до змісту якого визначено вартість відновлювального ремонту означеного автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу - 165 061,34 грн. та вартість матеріального збитку позивача - 77 477,01 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 2588 від 30.08.2021 відповідачем здійснено на користь позивача страхове відшкодування вартості матеріального збитку, завданого ДТП в розмірі 59 317,91 грн. У графі "призначення платежу" означеного платіжного документу як підстава платежу здійснено посилання на страховий акт № ЦВ2921123 від 04.06.2021.
Не погоджуючись з розміром отриманої суму страхового відшкодування, позивач вважає, що відповідачем протиправно не сплачено узгоджена у заяві про виплату сума страхового відшкодування у розмірі 77 477,01 грн., чим порушено вимоги законодавства та протиправно не доплачено страхове відшкодування у розмірі 18 159,10 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Як зазначено судом вище, згідно із пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно із пунктом 35.1. статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Судом вище встановлено, що 27.05.2021 позивач направив до відповідача заяву про виплату страхового відшкодування, відповідно до якої просив сплатити страхове відшкодування за фактом настання ДТП 23.03.2021 та нанесення шкоди належному позивачу транспортному засобу марки «Mercedes Benz Actros 1843LS», державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки «SCHMTZ SKO 24», державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі погодженої суми страхового відшкодування в розмірі 77 477,01 грн.
Пунктом 36.1. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (пункт 36.4. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно із пунктом 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За твердженням позивача, на підтвердження розміру фактичної шкоди, завданої позивачу пошкодженням належного йому транспортного засобу, до матеріалів справи № 907/630/22 позивачем додано звіт № 1596 "Про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Mercedes Benz Actros 1843LS, реєстр. № НОМЕР_8", складений 07.04.2021 суб'єктом оціночної діяльності "ПП Парфьонов О.О.", відповідно до змісту якого визначено вартість відновлювального ремонту означеного автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу - 165 061,34 грн. та вартість матеріального збитку позивача - 77 477,01 грн.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 907/630/22, в якій колегія суддів дійшла наступних висновків, а саме: «Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до приписів ст. 34 Закону № 1961-IV необхідності у самостійному визначенні потерпілою від ДТП особою вартості матеріального збитку з урахуванням обставин даної справи в ТОВ "Васт-Транс" не було, а відтак, вказаний звіт №1596 від 07.04.2021 в цілях визначення розміру страхового відшкодування не береться судом до уваги. Також матеріали справи не містять ремонтної калькуляції до звіту №1596 від 07.04.2021, яка визначає вартість ремонту 165 061,34 грн. Слід наголосити, що при розрахунку шкоди, яка підлягає стягненню, суд взяв за основу саме ремонтну калькуляцію №14473 від 03.06.2021, яка є додатком до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №17351 від 03.06.2021.»
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
З наведеного вбачається, що відповідач, як страховик винної у ДТП особи за полісом серії АР № 48858850, керуючись положеннями статтею 29 та статтею 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснив страхове відшкодування на користь потерпілої особи, тобто позивача, саме на підставі звіту визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вих. № 17351 від 03.06.2021, виконаного суб'єктом оціночної діяльності.
При цьому, суд вважає необґрунтованим заявлений позивачем розмір відшкодування з посиланням на звіт № 17351 від 03.06.2021, відповідно до того, що факти які були встановлені судом у справі № 907/630/22 мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.
Отже, приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження фактичних витрат відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Mercedes Benz Actros 1843LS», державний номерний знак НОМЕР_3 , зокрема звіту № 17351 від 03.06.2021, виготовленого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , а також ремонтної калькуляції до звіту №1596 від 07.04.2021, яка визначає вартість ремонту 165 061,34 грн., суд унеможливлений дійти до беззаперечного висновку про обґрунтованість заявленої позивачем суми вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу позивача.
Таким чином, дослідивши у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, викладених у позовній заяві, що має наслідком відмову у задоволенні позову.
Окрім того, оскільки заявлені до стягнення з відповідача сума пені, сума 3% річних та сума інфляційних втрат є похідними від основного зобов'язання, в якому суд відмовляє, відповідно відсутні підстави для задоволення позовної заяви в частині стягнення з відповідача фінансових та штрафних санкцій.
Згідно з частиною 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні позову слід відмовити.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.
З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом червня - грудня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».
Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.
Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини, період перебування судді Приходько І.В. на лікарняному, повний текст судового рішення по справі № 910/8453/23 виготовлено 08.01.2024.
На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про стягнення 37 111,92 грн. - відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.01.2024.
Суддя І.В. Приходько