ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.01.2024Справа № 910/16688/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Міністерства оборони України (пр.-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 00034022)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» (вул. Бориспільська, 34-А, 02097; ідентифікаційний код 14302667)
про стягнення 100 507, 17 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Міністерство оборони України (далі за текстом - МОУ, Позивач, Замовник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» (далі за текстом - ТОВ «Київський бронетанковий завод», Відповідач, Виконавець) про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору від 15.08.2022 № 370/3/5/2/1-267 про закупівлю послуг за державні кошти (далі за текстом - Договір).
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідачем на виконання умов Договору надано послуги з ремонту виробів однак з порушенням термінів у зв'язку з чим Позивачем здійснено нарахування пені на підставі пункту 7.2. Договору.
У поданій відповіді на відзив Позивач не погоджується із запереченнями Відповідача та зазначає, що Договором встановлено, що зобов'язання виконавця по виконанню робіт за контрактом вважаються виконаними в повному обсязі, саме після підписання та затвердження Акту приймання виконаних робіт з ремонту виробів Замовником.
2. Стислий виклад заперечень Відповідача
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог Відповідач вказує, що послуги надано ним згідно умов Договору оскільки згідно календарного плану термін проведення ремонту - 30.11.2022, а термін надання звітних документів - 25.12.2022.
Так, Відповідач стверджує, що до складання актів приймання-передачі послуг, які надано Позивачем у якості доказів прострочення термінів надання послуг, двигуни вже були відремонтовані та передані військовим частинам (Позивачу).
При цьому Відповідач звертає увагу суду на те, що Акт приймання-передачі послуг є завершальним звітним документом згідно Договору, строк складання якого до 25.12.2022, в якому зокрема міститься інформація, що ремонти виконано якісно та у повному обсязі, вироби випробувані та перевірені, технічний стан виробів відповідає вимогам нормативно-технічної документації на видачу з регламентного ремонту.
У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач просить суд залишити відповідь на відзив Позивача без розгляду в силу подання останньої з порушенням процесуальних строків.
Крім того, Відповідач знову ж таки акцентує увагу суду на закріплення сторонами у Договорі двох дат: дати виконання робіт і дати надання звітних документів задля пришвидшення передачі перевіреного відремонтованого виробу, а вже потім складання та оформлення необхідної документації.
Також Відповідач просить суд зменшити нараховані Позивачем штрафні санкції та відмовити у задоволенні позову.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
14.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява та клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду.
17.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про залишення позову без розгляду та відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» про залишення позову без розгляду.
05.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
19.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про долучення доказів.
21.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення.
Дослідивши подану Позивачем відповідь на відзив та враховуючи клопотання Відповідача про залишення останньої без розгляду, суд зазначає, що відзив на позовну заяву Позивачем отримано 22.11.2023 (поштовий трекінг № 0209307142135) у зв'язку з чим відповідь на відзив мала б бути подана до суду у строк до 27.11.2023 включно, натомість здана до канцелярії суду 05.12.2023.
З огляду на зазначене та враховуючи відсутність поданого Позивачем клопотання про поновлення процесуального строку, суд погоджується з доводами Відповідача та залишає відповідь на відзив на позовну заяву у відповідності до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) без розгляду.
З огляду на зазначене, доводи Відповідача, викладені у письмових заперечення на наведені Позивачем у відповіді на відзив аргументи не беруться судом до розгляду.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.08.2022 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується надати Замовникові Послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (капітальний ремонт двигунів В-46 та їх модифікацій) (далі - Послуги з ремонту Виробів) спеціального призначення за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у Календарному плані надання Послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.
Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Договору результатом надання Послуг з ремонту Виробів є працездатний стан Виробів (їх частин, вузлів, агрегатів, комплектуючих) та відповідність робочих параметрів вимогам експлуатаційної документації Виробів.
Вироби (військова техніка, вузли, блоки, агрегати, комплектуючі), які входять до комплекту зразків Виробів відповідно до відомостей поставки (комплекту) й отримані Виконавцем для їх ремонту, є військовим майном та власністю держави.
Ціна Договору становить 15 523 364, 40 грн з ПДВ (пункту 3.1 Договору).
Додатком № 8 до Договору затверджено Специфікацію послуг з ремонту Виробів, в перелік якої додатковою угодою № 1 від 30.12.2022 вносилися зміни сторонами.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, термін надання послуг з ремонту виробів - відповідно до календарного плану надання послуг з ремонту виробів (Додаток № 1 до Договору), що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно вказаного Календарного плану (додаток № 1 до Договору) сторонами узгоджено на ступні строки: 30.11.2022 - термін виконання ремонту; 25.12.2022 - термін надання звітних документів.
Згідно пункту 5.4. Договору передача Виконавцю для ремонту виробів здійснюється військовими частинами за нарядами, не пізніше 30 діб після укладання Договору.
З пункту 5.8 Договору на підставі проведеного дефектування приймається рішення щодо порядку виконання ремонту та у разі необхідності заміни непридатних та вибракуваних базових деталей, уточнюється обсяг (перелік) робіт та вносяться зміни до відповідної документації, а також уточнюється ціна (вартість) послуг з ремонту виробів, але з урахуванням вимог пункту 3.4 Договору.
Приймання Виробів після проведення ремонту здійснюється представниками (представником) військової частини, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації на здачу Виробів в ремонт та їх видачу з ремонту, та оформляється Актом приймання-передачі Виробів (Додаток 3 до Договору), підписується уповноваженими особами Виконавця, начальником ВТК Виконавця, представниками (представником) військової частини та затверджується Виконавцем.
Затверджений Акт приймання-передачі Виробів складається у 4-х примірниках: 2 примірника - для Замовника, 1 примірник для представника військової частини, 1 примірник - для Виконавця та копію Акту приймання - передачі до 1285 ВП МОУ (пункт 5.15 Договору).
Передавання Виробів Замовника (вантажоодержувачу, військовій частині) після проведення ремонту здійснюється Виконавцем за участю представника відділу технічного контролю Виконавця з попереднім оформленням документації Виробів та внесенням відповідних записів у паспорти (формуляри) з обов'язковою відміткою відділу технічного контролю Виконавця та 1285 ВП МОУ (пункт 5.16 Договору).
Згідно пункту 5.17 Договору після кінцевого приймання Послуг з ремонту Виробів 1285 ВП МОУ оформляє та надає Замовнику Посвідчення (Додаток 5 до Договору) в цілому по завершенню надання Послуг з ремонту Виробів за Договором або кожного окремого Виробу, який підтверджується відповідність наданих Виконавцем послуг з ремонту Виробів вимогам пункту 2.1 Договору.
Згідно пункту 5.18 Договору приймання наданих Послуг з ремонту Виробів Замовником здійснюється на підставі наданих Виконавцем:
Актів приймання-передачі Виробів представнику військової частини (Додаток 3 до Договору);
Посвідчення (Додаток 5 до Договору) видане 1285 ВП МОУ, про приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (в цілому по завершенню надання послуг за Договором, за етапи, або кожного окремого Виробу);
підписаного Виконавцем Протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання Послуг з ремонту Виробів (Додаток 2 до Договору).
За результатом приймання наданих Послуг з ремонту Виробів складається Акт приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (Додаток 4 до Договору). Акт приймання наданих Послуг з ремонту Виробів підписується уповноваженими особами Замовника та Виконавця та затверджується Замовником та Виконавцем не пізніше 5 робочих днів.
Зобов'язання Виконавця по наданню Послуг з ремонту Виробів за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання наданих Послуг з ремонту Виробів Замовником (Додаток 4 до Договору).
Пунктом 7.2 Договору, що за порушення терміну виконання зобов'язання з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг з ремонту Виробів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Згідно пункту 10.1 Договору останній набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31.12.2022, в частині розрахунків до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань по цьому договору, з питань гарантійних зобов'язань до закінчення гарантійного терміну.
Як вбачається з матеріалів справи в межах виконання Договору між сторонами підписано:
Акт № 1 приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (додаток № 4 до Договору) від 05.12.2022 на суму 3 107 704, 46 грн;
Акт № 2 приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (додаток № 4 до Договору) від 16.12.2022 на суму 1 911 901, 22 грн;
Акт № 3 приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (додаток № 4 до Договору) від 25.12.2022 на суму 2 969 891, 31 грн.
Суд вказує, що зазначені Акти містять підписи представників сторін Виконавця та Замовника, заперечення та претензії відсутні, ремонт виконано якісно та в повному обсязі, вироби випробувані та перевірені, технічний стан виробів відповідає вимогам нормативно-технічної документації на видачу з регламентованого ремонту, вироби передані представнику Замовника.
Із позовної заяви вбачається, що Позивач стверджує, що Відповідачем допущено порушення терміну виконання зобов'язання за Договором у зв'язку з чим на підставі пункту 7.2 (розділу 7) Договору здійснено нарахування пені.
При цьому, суд вказує, що із позовної заяви не вбачається за можливе встановити, яке саме зобов'язання (згідно доводів Позивача) Відповідачем порушено.
Дослідивши надані Позивачем розрахунки пені суд дійшов висновку, що пеня нараховується останнім за прострочення строків повернення з ремонту саме виробів за Договором та з розрахунку 0,1 відсотка вартості послуг, зазначеної у вказаних вище Актах та відповідно становить 100 507, 17 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із претензією № 1 (№ 717/4/922 від 22.01.2023) про сплати штрафних санкцій у добровільному порядку, однак Відповідач своєю відповіддю від 17.02.2023 № 523/81 відмовив у сплаті останніх.
Заперечення Відповідача по суті заявлених вимог зводяться до того, що ним роботи, зокрема за спірним Актами, виконано вчасно, а згідно умов Договору етапи ремонту та передачі двигунів відмежовані від передачі послуг за Договором.
Так, Відповідач звертає увагу суду на відсутність саме Акту приймання-передачі Виробів згідно додатку № 3 до Договору, який підтверджує безпосередню передачу виробів Замовнику.
Натомість, Акт приймання наданих Послуг з ремонту Виробів згідно додатку № 4 до Договору є завершальним звітним документом за Договором, термін складання якого визначено Календарним планом - до 25.12.2022.
Відтак, Відповідач стверджує, що станом на дати підписання Актів № 1-3 від 05.12.2022, 16.12.2022, 25.12.2022 вироби вже були передані Замовнику, а відповідні відомості про якість ремонту, відповідність його технічним вимогам та відсутність претензій у Замовника вже вказано у таких актах.
При цьому, суд погоджується з доводами Відповідача, що Акти згідно додатку № 3 до Договору в матеріалах справи відсутні.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором підряду та надання послуг, оскільки зобов'язання Відповідача за Договором не обмежуються лише виконанням робіт з ремонту тобто отримання майнового результату, а передбачають надання послуг з транспортування, відвантаження, які споживаються під час їх надання.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Як встановлено судом вище, строки виконання робіт за Договором визначено Календарним планом (додаток № 1 до Договору), а саме у строк до 30.11.2022 - термін виконання ремонту; до 25.12.2022 - термін надання звітних документів.
Враховуючи аргументи Відповідача, дослідивши умови Договору суд дійшов висновку, що дійсно окрім ремонту виробів, Відповідач зобов'язання надати Позивачу і послуги з доставки складових частин, які замінені (пункт 5.13 Договору), транспортування виробів після ремонту (пункт 5.16 Договору), послуги з відвантаження продукції (пункт 5.17 Договору).
Так, суд вказує, що згідно розділу 5 Договору, а саме пункту 5.15 останнього приймання виробів після проведення ремонту оформлюється Актом приймання-передачі виробів згідно затвердженого додатком № 3 до Договору зразку.
Суд вказує, що Акти згідно додатку № 3 до Договору задля підтвердження дати передачі виробів з ремонту після 25.12.2022 в матеріалах справи відсутні оскільки не надані Позивачем.
В подальшому, згідно викладеної хронології Договору, після підписання сторонами Акту в редакції додатку № 3 до Договору відбувається процес передавання виробів з ремонту, їх транспортування після ремонту до місця експлуатації та відвантаження, тобто здійснюється надання комплексу послуг приймання яких відбувається згідно Акту приймання наданих Послуг з ремонту Виробів згідно додатку № 4 до Договору, саме з моменту підписання якого згідно пункту 5.18 Договору зобов'язання Виконавця по наданню послуг з ремонту Виробів за Договором вважаються виконаними.
Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 5.18 Договору передбачено, що Акт згідно додатку № 4 до Договору підписується та затверджується уповноваженими особами Замовника та Виконавця не пізніше 5-ти робочих днів, що відповідно свідчить про те, що дата такого акту може бути пізнішою ніж дата фактичної передачі виробу, що відповідно суперечить позиції Позивача.
При цьому судом враховано, що Акт згідно додатку № 4 до Договору вже містить інформацію про стан виробів після ремонту, проведення випробувань та перевірки його технічного стану, що відповідно підтверджує аргументи Відповідача щодо порядку прийняття виробів з ремонту та підписання вказаного акту після підписання Акту згідно додатку № 3 до Договору та після проведення необхідних випробувань, тобто у визначений термін для надання звітних документів.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст. 550 ЦК України).
Враховуючи викладені вище висновки суду та з огляду на відсутність в матеріалах справи Актів згідно редакції додатку № 3 до Договору, судом не вбачається за можливе встановити факт прострочення Відповідачем проведення ремонту виробів згідно визначеного додатком № 1 до Договору календарним планом, а відтак і наявності правових підстав для нарахування Позивачем пені в цій частині.
При цьому судом враховано, що долучені Позивачем до позову Акти № 1-3 від 05.12.2022, 16.12.2022, 25.12.2022 підписані у визначені календарним планом строки, до 25.12.2022, що також виключає можливість встановлення факту порушення термінів в цій частині.
Судом досліджено посилання Позивача на судову практику Верховного Суду, зокрема на справу № 910/10453/21, у зв'язку з чим суд вказує, що з тексту рішення та постанов по вказаній справі судом не вбачається за можливе встановити аналогічність умов Договору та державного контракту № 342/3/5/18/82 (входив до предмету доказування по справі № 910/10453/21) в частині необхідності складання Акту приймання наданих Послуг з ремонту Виробів згідно затвердженого зразку (додаток № 4 до Договору), а відтак і відсутня можливість встановити подібність (тотожність, ідентичність) спірних правовідносин у даній справі та справі № 910/10453/21.
Натомість суд вказує, що згідно висновків суду першої інстанції по справі № 902/1154/22, викладених у рішенні від 09.02.2023 та залишених без змін постановою Верховного Суду від 19.09.2023 зазначено наступне:
«Так, відповідно до Календарного плану надання послуг з ремонту Виробів (Додаток № 1 до Договору) сторони визначили термін виконання ремонту - 15.11.2021 та термін надання звітних документів - 30.11.2021. Тобто сам по собі Додаток №1 як календарний план надання послуг містить у собі дві дати та етапи робіт, останньою з яких є 30.11.2021.
Поряд з цим не зважаючи на наявність етапності виконання договору, на думку суду, дані умови Договору не змінюють самої правової природи зобов'язання з виконання підрядних робіт, яке в даному випадку по своїй суті є неподільним зобов'язанням, яке за наявності декількох дат виконання, має бути виконане не пізніше останньої дати, погодженої сторонами.
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що за порушення терміну виконання зобов'язання з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості.
Отже, відповідальність у вигляді пені за змістом п. 7.2. Договору сторони встановили саме за порушення терміну виконання зобов'язання, а не виконання певних етапів робіт.
Водночас у п. 5.18. Договору сторони визначили, що зобов'язання Виконавця по наданню послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання наданих послуг Замовником (Додаток 4 до Договору).
Системно проаналізувавши у своїй сукупності вищезазначені умови Договору, погоджені на розсуд сторін, суд приходить до висновку, що відповідальність відповідача як Виконавця за Договором у вигляді пені та штрафу має місце у разі виконання відповідачем зобов'язання за Договором поза межами 30.11.2021. Адже у розумінні положень договору та чинного законодавства про підряд невиконання таких робіт саме у строк по 30.11.2021 призводить до прострочення виконання зобов'язання та настання відповідальності.»
З огляду на зазначене, суд звертає увагу Позивача на невірне трактування умов Договору на свою користь, а також відсутністю належних та достатніх доказів, на підставі яких суд міг би встановити факт прострочення Відповідачем терміну виконання договірного зобов'язання, що відповідно виключає можливість застосування штрафних санкцій та задоволення позову.
Частинами 1-2 сттатті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту порушення Відповідачем термінів виконання зобов'язання згідно умов Договору, що відповідно є підставою для відмови у задоволенні позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України Позивачу не відшкодовуються та покладаються на нього.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Міністерства оборони України - відмовити.
2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 08.01.2024
Суддя Антон ПУКАС