вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви без розгляду в
провадженні у справі про неплатоспроможність
08.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6748/23
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності на підставі пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду від 01.01.2024р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Запропоновано заявниці усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду: декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України); копії всіх кредитних договорів та договорів застави, укладених між боржником та його кредиторами, а також докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором; належні докази сплати ОСОБА_1 авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у розмірі 40 260,00 грн. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
02.01.2024 на електронну адресу суду заявниця (боржник) надіслала заяву (вх. суду №223/24) про усунення недоліків, в якій представник ОСОБА_1 зазначив наступне.
Щодо того, що боржником не додано до заяви відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках та вказані відомості підтверджуються довідкою податкового органу, представник боржника пояснив, що органи ДФС України мають інформацію про відкриті банківські рахунки платника податків виключно при реєстрації платника податків як фізичної особи-підприємцем. Інформація щодо відкритих банківських рахунків, а тим паче щодо наявності на рахунках грошових коштів, у податкових органів відсутня. В результаті дзвінка Заявника на гарячу лінію ДФС України спеціаліст повідомив, що податкові органи не надають таку інформацію в зв'язку з її відсутністю. Форми відповідних письмових запитів та відповідей у податкових органів відсутні в зв'язку з чим запитувана інформація є не коректною, а тому представник ОСОБА_1 просить суд прийняти до уваги та врахувати інформацію про відкриті рахунки та залишок коштів на них, яка надається заявником при подачі до суду цієї заяви.
Судом пояснення представника заявниці прийняті до відома.
Стосовно того, що заявницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано лише копію договору: ТОВ "Діджи Фінанс", інших копій договорів, засвідчених належним чином заявницею до заяви не надано, представник боржника пояснив, що боржник протягом 2017-2023 років перебував у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України та укладав правочини, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб.
Загальна історія кредитних відносин Боржника відображається у відповідній кредитній історії станом на 11.12.2023 р., яка була складена та сформована в електронному вигляді ТОВ «Українське бюро кредитних історій» (надалі - ТОВ «УБКІ») у відповідності до ЗУ «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (Витяг з електронної Кредитної історії у паперовій формі додається, оригінал електронного документу знаходиться у ТОВ «УБКІ», автентичність звітів та довідок від Українського бюро кредитних історій є можливість перевірити на Інтернет ресурсі за допомогою Коду для перевірки звіту, який міститься на передостанній сторінці Витягу з електронної Кредитної історії у паперовій формі або за ОК-кодом, який міститься на останній сторінці Витягу з електронної Кредитної історії у паперовій формі).
Також до даної заяви Ляховою Є.О. подається Кредитна історія боржника в паперовій формі як копія електронного документа, станом на 11.12.2023 року із роздруківкою витягу кваліфікованого електронного підпису та печатки уповноваженої особи ТОВ «УБКІ».
Окрім того, представником боржника адвокатом Пушкарьовим О.О. 12.09.2023 року та 06.10.2023 року були направлені адвокатські запити кредиторам Боржника щодо підтвердження наявності заборгованості боржника перед кредиторами, її актуального розміру та підтверджуючих документів.
Також, усім кредиторам був направлений запит від 14.12.2023 року від імені самого боржника щодо підтвердження наявності заборгованості боржника перед кредиторами, її актуального розміру та підтверджуючих документів.
А тому, представник ОСОБА_1 просить суд прийняти до уваги дані пояснення щодо не надання заявницею всіх копій договорів укладених з кредитними установами.
Судом пояснення представника заявниці прийняті до відома.
Щодо ненадання заявницею відомостей про роботодавця (роботодавців) боржника, представник боржника пояснив, що згідно із останнім записом в трудовій книжці Боржника, остання звільнена з роботи 19.06.2023 та на сьогоднішній день не перебуває в трудових відносинах із жодним роботодавцем.
Боржник також надає Декларації про майновий стан за 2020-2023 року, в яких зазначає відомості про свої доходи за вказані роки.
Усі види та розмір доходів боржника та членів сім'ї зазначено у Деклараціях про майновий стан боржника за відповідний рік.
Крім того згідно пункту 9 Примітки до Декларації про майновий стан боржника, типова форма, яка затверджена Наказом Мінюсту від 21.08.2019 року №2627/5 «Боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається «Член сім'ї не надав інформацію».
У зв'язку з цим боржником було зазначено, що не отримав від членів сім'ї повну інформацію, необхідну для заповнення Декларацій за 2020 - 2023 роки, тому змушений був у деяких графах щодо членів сім'ї у відповідних рядках проставити відмітку «Член сім'ї не надав інформації».
Щодо інформації про наявність чи відсутність нерухомого майна у членів сім'ї, то Боржником додано до цієї заяви Інформаційні довідки з ДРРП щодо нерухомого майна членів сім'ї та зазначено відповідну інформацію в Деклараціях про майновий стан, а маме: витяг з ДРОРМ Боржника від 30.11.2023 р.; Витяг з ДРРП № 358684077 ОСОБА_1 від 11.11.2023 р.; Витяг з ДРРП № 349549422 ОСОБА_2 від 08.10.2023 р.; Роздруківка з Електронного кабінету водія Боржника щодо відсутності/наявності транспортних засобів; 5. Роздруківка з Електронного кабінету водія ОСОБА_2 щодо відсутності/наявності транспортних засобів; Довідка про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств ОСОБА_1 ; Довідка про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств ОСОБА_2 ; Роздруківка з Спеціальної інформаційної системи УКРНОІВІ щодо наявності/ відсутності об'єктів промислової власності ОСОБА_1 ; Роздруківка з Спеціальної інформаційної системи УКРНОІВІ щодо наявності/відсутності об'єктів промислової власності ОСОБА_2 .
Судом пояснення представника заявниці прийняті до відома.
Стосовно того, що заява боржника не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України), представник боржника зазначив, що згідно з вимогами ч.2 ст. 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а тому представник боржника вважає, що зауваження суду є безпідставним, оскільки в ч.2 ст. 116 КУзПБ відсутні такі вимоги.
Судом пояснення представника заявниці прийняті до відома.
Стосовно того, що суд в ухвалі зазначив надати належні докази сплати Ляховою Євгенією Олександрівною авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у розмірі 40 260,00 грн., представник ОСОБА_1 зазначив, що Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим твердження про неможливість прийняти як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжне доручення лише у зв'язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача. Треба враховувати весь зміст платіжного документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору). Визначальним виступає факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спецфонду Держбюджету (постанова від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Тому судовий збір не заборонено сплатити іншій особі.
Таким чином, представник боржника вважає, що додана до заяви квитанція про оплату авансування винагороди є правомірною та підтверджує факт оплати авансування винагороди арбітражного керуючого саме ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, представник боржника просить суд врахувати дані усунення недоліків при ухвалення судом відповідного рішення.
Господарський суд, дослідивши надані до матеріалів заяви документальні докази, враховуючи надані пояснення в заяві про усунення недоліків заяви, зазначає наступне.
Як доказ авансування винагороди арбітражному керуючому, заявниця надала квитанцію про сплату цих коштів іншою особою, а не боржником.
В квитанції №Р850-857Т-АКМА-40В2 від 12.09.2023 ОСОБА_3 у призначенні платежу чітко визначив: "Авансування винагороди арбітражному керуючому у справі про неплатоспроможність за ОСОБА_1 .
Представник заявниці посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20 в якій зазначено, що вважає помилковим твердження про неможливість прийняти як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжне доручення лише у зв'язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача. Треба враховувати весь зміст платіжного документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору). Визначальним виступає факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спецфонду Держбюджету (постанова від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Тому судовий збір не заборонено сплатити іншій особі.
А тому, представник боржника вважає, що додана до заяви квитанція про оплату авансування винагороди є правомірною та підтверджує факт оплати авансування винагороди арбітражного керуючого саме ОСОБА_1 .
Господарський суд, дослідивши обґрунтування представника заявниці (боржника) в заяві про усунення недоліків, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до вимог пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Отже Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією здійснюється саме боржником, жодних виключень про можливість авансування винагороди керуючому реструктуризацією за боржника іншими особами в Кодексі України з процедур банкрутства не визначено.
Господарський суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Отже, заявниця мала право укласти угоду з ОСОБА_3 про авансування винагороди керуючому реструктуризацією у справі про свою неплатоспроможність, але ОСОБА_1 до суду такої угоди не надала.
Щодо посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020р. у справі № 9901/144/20, господарський суд зазначає таке.
У даній постанові Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжного доручення лише у зв'язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача, без урахування всього змісту цього документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору). Визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Отже, в даній постанові Велика Палата Верховного Суду розглядалось питання саме сплати третьою особою судового збору за подання позовної, питання щодо сплати третьою особою за боржника авансування винагороди керуючому реструктуризацією не розглядалось, а тому твердження представника ОСОБА_1 , щодо оплати авансування ОСОБА_3 є безпідставним та таким що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Крім того, господарський суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду розглядала справу № 9901/144/20, яка стосується питання сплати судового збору за подання адміністративного позову відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, посилання представника ОСОБА_1 про те, що додана до заяви квитанція про оплату авансування винагороди є правомірною та підтверджує факт оплати авансування винагороди арбітражного керуючого саме ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, в тому числі пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, в якому чітко визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання заявником вимог ухвали господарського суду від 01.01.2024 про залишення заяви без руху і ненадання витребуваних судом доказів, господарський суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає поверненню, оскільки заявниця не усунула недоліки заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність у строк, встановлений судом.
Господарський суд також зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку, у зв'язку з чим право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується, чим спростовуються доводи скаржника щодо не забезпечення йому гарантій справедливого судового розгляду згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Керуючись ст. ст. 38, 116, 117 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили - 08.01.2024р. та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана - 08.01.2024р.
Суддя І.В. Владимиренко