вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви без розгляду в
провадженні у справі про неплатоспроможність
08.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6653/23
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду від 01.01.2024р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Запропонувати заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду: копії всіх кредитних договорів та договорів застави, укладених між боржником та його кредиторами, а також докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором; докази здійснення доплати авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією на суму 8 260,00грн.; актуальну інформацію про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини на день подання заяви; декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та за 2023 рік, заповнені з урахуванням приміток до форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
03.01.2024 на електронну адресу суду заявниця (боржник) надіслала заяву (вх. суду №313/24) про усунення недоліків, в якій представник ОСОБА_1 зазначив наступне.
Щодо того, що боржником не додано до заяви відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках та вказані відомості підтверджуються довідкою податкового органу, представник боржника пояснив, що органи ДФС України мають інформацію про відкриті банківські рахунки платника податків виключно при реєстрації платника податків як фізичної особи-підприємцем. Інформація щодо відкритих банківських рахунків, а тим паче щодо наявності на рахунках грошових коштів, у податкових органів відсутня. В результаті дзвінка Заявника на гарячу лінію ДФС України спеціаліст повідомив, що податкові органи не надають таку інформацію в зв'язку з її відсутністю. Форми відповідних письмових запитів та відповідей у податкових органів відсутні в зв'язку з чим запитувана інформація є не коректною, а тому представник ОСОБА_1 просить суд прийняти до уваги та врахувати інформацію про відкриті рахунки та залишок коштів на них, яка надається заявником при подачі до суду цієї заяви.
Судом пояснення представника заявниці прийняті до відома.
Щодо до того, що ОСОБА_1 до заяви не подані до суду довідки про наявність заборгованості за вказаними вище фінансовими установами станом на теперішній час, оскільки довідка з УБКІ на яку посилається заявниця містить інформацію про заборгованість станом на 07.11.2023 та не подані до суду копії всіх кредитних договорів, представник заявниці зазначив, що боржник протягом 2021-2023 років перебував у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України та укладав правочини, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб.
Загальна історія кредитних відносин боржника відображається у відповідній Кредитній історії станом на 07.11.2023 р., яка була складена та сформована в електронному вигляді ТОВ «Українське бюро кредитних історій» (надалі - ТОВ «УБКІ») у відповідності до ЗУ «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (Витяг з електронної Кредитної історії у паперовій формі додається, оригінал електронного документу знаходиться у ТОВ «УБКІ», автентичність звітів та довідок від Українського бюро кредитних історій є можливість перевірити на інтернет ресурсі за допомогою Коду для перевірки звіту, який міститься на передостанній сторінці Витягу з електронної Кредитної історії у паперовій формі або за ОК-кодом, який міститься на останній сторінці Витягу з електронної Кредитної історії у паперовій формі).
Також до даної заяви ОСОБА_1 подана Кредитна історія боржника в паперовій формі як копія електронного документа, станом на 07.11.2023 року із роздруківкою витягу кваліфікованого електронного підпису та печатки уповноваженої особи ТОВ «УБКІ».
Судом пояснення представника заявниці прийняті до відома.
Стосовно надання витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", представником заявниці надається відповідний витяг станом на 02.01.2024р., судом витяг прийнятий до відома.
Стосвоно зауважень суду про те, що надані ОСОБА_1 декларації за 2020-2023 роки, розділи II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, ХНІ, XIV не містять відомостей про доходи, активи та фінансові зобов'язання членів сім ї боржника, проставлено "-" та не надання доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, представник ОСОБА_1 зазначив, що сім'я боржника складається з боржника, мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна, ІПН НОМЕР_2 ; батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Україна, ІПН НОМЕР_3 ; чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Україна, ІПН НОМЕР_4 ; донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Україна, свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5 ; донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Україна, свідоцтво про народження Серія НОМЕР_6 .
У зв'язку з складними сімейними стосунками, батьки боржника категорично відмовились надавати деякі свої документи.
З метою надання доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була заявниці для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржником додані до первинної заяви наступні документи: копія витягу з ЄДРПОУ Повх Н.О.; копія витягу з ЄДРПОУ ОСОБА_4 ; копія витягу про відсутність судимості Повх Н.О.; Витяг з ЄДР про нерухоме майно Повх Н.О.; Витяг з ЄДР про нерухоме майно Повх І.М.; Витяг з ЄДР про нерухоме майно Повх А.І. та Повх В.І.; Витяг з ЄДР про нерухоме майно Піщанська О.В.; Витяг з РРП на нерухоме майно Піщанський О.В.; Копія довідки про відсутність транспортних засобів Повх Н.О. та знімки екрану з електронного кабінету водія; Копія довідки про відсутність/наявність транспортних засобів Повх І.М. та знімки екрану з електронного кабінету водія; Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Повх Н.О.; Довідка про доходи Повх І.М. за 2020-2023 роки.
Усі види та розмір доходів боржника зазначено у Деклараціях про майновий стан боржника за відповідний рік додані до первинної заяви.
У зв'язку з тим, що батьки боржника категорично відмовились надавати документи, які необхідні для заповнення декларацій, боржник змушений був у деяких графах щодо членів сім'ї у відповідних рядках проставити відмітку «члени сім'ї не надали інформацію».
Судом пояснення представника заявниці прийняті до відома.
Стосовно того, що суд в ухвалі зазначив надати належні докази здійснення доплати авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією на суму 8 260,00грн., представник ОСОБА_1 зазначив, що Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим твердження про неможливість прийняти як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжне доручення лише у зв'язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача. Треба враховувати весь зміст платіжного документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору). Визначальним виступає факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спецфонду Держбюджету (постанова від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Тому судовий збір не заборонено сплатити іншій особі.
Таким чином, представник боржника вважає, що додана до заяви квитанція про оплату авансування винагороди є правомірною та підтверджує факт оплати авансування винагороди арбітражного керуючого саме ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, представник боржника просить суд врахувати дані усунення недоліків при ухвалення судом відповідного рішення.
Господарський суд, дослідивши надані до матеріалів заяви документальні докази, враховуючи надані пояснення в заяві про усунення недоліків заяви, зазначає наступне.
Як доказ авансування винагороди арбітражному керуючому, заявниця надала платіжні інструкції №0.0.2851939413.1 від 10.02.2023 №0.0.2894371182.1 від 10.03.2023, №0.0.3186839649.1 від 08.09.2023, квитанції № 180604645 від 09.11.2023, № 180604432 від 09.11.2023 про часткову сплату цих коштів іншою особою, а не боржником.
Так, господарським судом встановлено, що згідно платіжних інструкцій №0.0.2851939413.1 від 10.02.2023 №0.0.2894371182.1 від 10.03.2023 ОСОБА_4 сплачено основну грошову винагороду арбітражному керуючому на загальну суму 8 260, 00 грн., а не заявником - Повх Наталією Олександрівною.
Представник заявниці посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20 в якій зазначено, що вважає помилковим твердження про неможливість прийняти як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжне доручення лише у зв'язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача. Треба враховувати весь зміст платіжного документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору). Визначальним виступає факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спецфонду Держбюджету (постанова від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Тому судовий збір не заборонено сплатити іншій особі.
А тому, представник боржника вважає, що додана до заяви квитанція про оплату авансування винагороди є правомірною та підтверджує факт оплати авансування винагороди арбітражного керуючого саме Повх Наталією Олександрівною.
Господарський суд, дослідивши обґрунтування представника заявниці (боржника) в заяві про усунення недоліків, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до вимог пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Отже Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією здійснюється саме боржником, жодних виключень про можливість авансування винагороди керуючому реструктуризацією за боржника іншими особами в Кодексі України з процедур банкрутства не визначено.
Господарський суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Отже, заявниця мала право укласти угоду з Повх Ігорем Миколайовичем про часткове авансування винагороди керуючому реструктуризацією у справі про свою неплатоспроможність, але ОСОБА_1 до суду такої угоди не надала.
Щодо посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020р. у справі № 9901/144/20, господарський суд зазначає таке.
У даній постанові Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжного доручення лише у зв'язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача, без урахування всього змісту цього документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору). Визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Отже, в даній постанові Велика Палата Верховного Суду розглядалось питання саме сплати третьою особою судового збору за подання позовної, питання щодо часткової сплати третьою особою за боржника авансування винагороди керуючому реструктуризацією не розглядалось, а тому твердження представника ОСОБА_1 , щодо часткової оплати авансування ОСОБА_4 є безпідставним та таким що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Крім того, господарський суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду розглядала справу № 9901/144/20, яка стосується питання сплати судового збору за подання адміністративного позову відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, посилання представника ОСОБА_1 про те, що додана до заяви квитанція про оплату авансування винагороди є правомірною та підтверджує факт оплати авансування винагороди арбітражного керуючого саме ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, в тому числі пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, в якому чітко визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання заявником вимог ухвали господарського суду від 01.01.2024 про залишення заяви без руху і ненадання витребуваних судом доказів, господарський суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає поверненню, оскільки заявниця не усунула недоліки заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність у строк, встановлений судом.
Господарський суд також зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку, у зв'язку з чим право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується, чим спростовуються доводи скаржника щодо не забезпечення йому гарантій справедливого судового розгляду згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Керуючись ст. ст. 38, 116, 117 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили - 08.01.2024р. та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана - 08.01.2024р.
Суддя І.В. Владимиренко