05 січня 2024 року Справа № 480/9092/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/9092/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУ НП в Сумській області) про:
- визнання протиправним та скасування наказу № 781 від 11.07.2023 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;
- визнання протиправним та скасування наказу № 394 о/с від 02.10.2023 про звільнення позивача зі служби в поліції;
- поновлення позивача на посаді начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУ НП в Сумській області з 03.10.2023;
- стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу із розрахунку 1 128, 85 грн. за період з 03.10.2023 по день ухвалення рішення судом, -
І. Позиція позивача
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади, ОСОБА_1 вказує на порушення встановленого порядку проведення службового розслідування та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, здійснення дисциплінарного провадження упереджено та однобоко.
Зокрема, позивач звернув увагу на те, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Втім, оскільки жодної із згаданих підстав у наказах про утворення дисциплінарної комісії та призначення службового розслідування, зазначено не було, ОСОБА_1 вважає що відповідач не дотримався вимог Порядку проведення службових розслідувань.
Також, позивач зауважив на тому, що інформація про події 30.06.2023, яка стала підставою для призначення службового розслідування, надійшла до ГУНП в Сумській області 03.07.2023, а наказ про призначення службового розслідування прийнято 01.07.2023.
Крім того, ОСОБА_1 наголосив, що дисциплінарною комісією надано невірну оцінку матеріалам та відомостям, які досліджувались під час службового розслідування, оскільки:
по-перше, висновок КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 1206 від 03.07.2023 складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з чим вважається недійсним;
по-друге, до пояснень інспекторів взводу № 1 роти № 1 БУПП Чайки В.Г. та Дерев'янко О.Ю. необхідно ставитись критично, у зв'язку з тим, що вони є зацікавленими особами;
по-третє, відеозаписи з бодікамер поліцейських не можуть свідчити про факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки відеозапис є лише засобом фіксації певних подій і явищ у просторі, а не технічним засобом для встановлення факту алкогольного сп'яніння.
Окрім зазначеного, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що у наказі про застосування дисциплінарного стягнення зазначено що 30.06.2023 поліцейськими УПП в Сумській області задокументовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а за наслідками проведення службового розслідування, встановлено факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. В той же час, встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння належить до повноважень суду а не до повноважень дисциплінарної комісії.
За наведених обставин, ОСОБА_1 вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
З огляду на протиправність наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення, враховуючи приписи статті 235 Кодексу законів про працю України, на думку позивача, він має бути поновлений на посаді начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУ НП в Сумській області з 03.10.2023 та на його користь має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
ІІ. Заперечення відповідача
Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач у відзиві (а.с. 85-108) зазначив, що 01.07.2023 до ГУ НП в Сумській області надійшов електронний рапорт ЄО № 458 у якому повідомлялось про документування факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння поліцейським УКР ГУНП в Сумській області. З метою встановлення обставин вказаних у рапорті, наказом № 556 від 01.07.2023 було призначено службове розслідування.
За результатами проведеного у відповідності до встановленого порядку службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, внаслідок керування 30.06.2023 близько 23 год. 39 хв. службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак на білому фоні НОМЕР_1 (на синьому фоні 191220), у стані алкогольного сп'яніння, а також про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З огляду на вказані висновки, 11.07.2023 прийнято наказ № 781 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції, а 02.10.2023 прийнято наказ № 394 о/с, яким позивача звільнено з посади начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУ НП в Сумській області.
На переконання відповідача, призначення і проведення службового розслідування здійснено у відповідності до вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а його висновки зроблені на підставі встановлених дійсних обставин, підтверджених відповідними належними доказами.
Беручи до уваги вчинення ОСОБА_1 проступку несумісного з подальшим проходженням служби в поліції, ГУ НП в Сумській області вважає застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції обґрунтованим, а позовні вимоги - такими, що не підлягають задоволенню.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 06.09.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/9092/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 26.09.2023 у задоволенні клопотання ГУ НП в Сумські області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відмовлено.
IV. Обставини справи
З 22.11.2018 ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУ НП в Сумській області. Під час проходження служби, 30.06.2023 близько 23 год. 39 хв. поблизу будинку № 38 по вул. Харківській в місті Суми нарядом Управління патрульної поліції в Сумській області було зупинено службовий автомобіль Toyota Prius, номерний знак на білому фоні НОМЕР_1 (на синьому фоні 191220) під керуванням позивача. Враховуючи виявлення під час спілкування з позивачем ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, у КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» було проведено медичний огляд, за результатами якого встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 153).
У зв'язку з цим, 01.07.2023 інспектором-черговим ГУ НП в Сумській області Родіним А.І. начальнику ГУ НП в Сумській області був поданий рапорт, у якому вказувалось про документування 01.07.2023 о 02 год. 57 хв. факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння поліцейським УКР ГУ НП в Сумській області. (а.с. 132) Отримавши вказаний рапорт, з метою з'ясування усіх обставин події, наказом № 556 від 01.07.2023 було призначено службове розслідування. (а.с. 128)
За результатами службового розслідування, 10.07.2023 складений висновок, за змістом якого дисциплінарна комісія встановила порушення позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, пунктів 2, 6, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації Володимира Артюха № 205-ОД від 25.05.2023, підпунктів 2.1, 2.2, 2.11 пункту 2 та підпункту 3.4 пункту 3 наказу ГУНП № 500 від 15.06.2023, пункту 2.53 розділу ІІ посадових обов'язків, у зв'язку з чим рекомендувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції. (а.с. 112-127)
На підставі вказаного висновку службового розслідування, 11.07.2023 ГУ НП в Сумській області прийнято наказ № 781 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції (а.с. 25-26), а наказом № 394 о/с від 02.10.2023 позивача звільнено зі служби в поліції (а.с. 224).
V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію".
На виконання частини першої статті 18 вказаного Закону, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут) і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За змістом частин першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту, службовим розслідуванням є діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
На виконання пункту 4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІІ Порядку передбачено, що у разі коли за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і звільнення зі служби в поліції. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.
Разом з цим, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, уповноважена особа зобов'язана враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.
VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору
Обґрунтовуючи протиправність наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, ОСОБА_1 зазначає про відсутність підстав для проведення службового розслідування та недотримання порядку його проведення, здійснення дисциплінарного провадження упереджено та надання невірної оцінки матеріалам службового розслідування.
Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт інспектора-чергового ГУ НП в Сумській області Родіна А.І., у якому вказувалось про документування факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння поліцейським УКР ГУ НП в Сумській області. (а.с. 132)
Тобто, фактично, вказаний рапорт є повідомленням у якому містилась інформація про вчинення поліцейськими порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, є підставою для призначення службового розслідування.
Суд приймає до уваги ту обставину, що встановлений службовим розслідуванням факт керування 30.06.2023 близько 23 год. 39 хв. ОСОБА_1 автомобілем Toyota Prius, номерний знак на білому фоні НОМЕР_1 (на синьому фоні 191220) у стані алкогольного сп'яніння підтверджується належними та достатніми доказами, зокрема, записами бодікамер поліцейських та відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі (а.с. 207), висновком КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» (а.с. 153), поясненнями патрульних поліцейських (а.с. 143-144), протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 264137 від 24.07.2023 (а.с. 193), які також досліджувались під час здійснення дисциплінарного провадження.
Суд враховує також те, що постановою Зарічного районного суду міста Суми від 24.11.2023 по справі № 591/6470/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).
Суд констатує, що вказана поведінка позивача містить ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки керування транспортними засобами у стані сп'яніння створює серйозну загрозу для життя та здоров'я як водія, так і інших осіб, насамперед пішоходів. Керування транспортними засобами у стані сп'яніння зазвичай розглядається як грубе порушення закону, що є несумісним із загальноприйнятими етичними вимогами та підриває авторитет поліції.
Суд зауважує на тому, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків та вчинків, які можуть зганьбити звання працівника поліції або підірвати авторитет поліції, не допускати виникнення ситуацій, коли у суспільства може виникнути уявлення про протиправний характер діяльності конкретного поліцейського та поліції в цілому.
З огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які настали чи можуть настати через вчинений проступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, на переконання суду, такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним і не надто суворим покаранням.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик