СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2024 року Справа № 480/5366/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5366/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерство оборони України, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати відмову Міністерства оборони України, яка оформлена витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №7/д від 05.05.2023 року, виражену в направлені документів ОСОБА_2 , на доопрацювання.
2. Зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_2 , як дитині загиблого сержанта ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі визначеному, відповідно до вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Свої вимоги мотивує тим, що рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі №583/785/22 від 17.11.2022 року є первинним документом, яким було встановлено факт батьківства та зобов'язано державні органи внести відповідні зміни та видати повторне свідоцтво про народження. Похідним і в подальшому основним документом, який має юридичну силу, є повторно видане свідоцтво про народження ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому батьком вказаний ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захисту Батьківщини під час приймання безпосередньої участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі й стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, у результаті авіаційного бомбардування.
Саме цей документ в подальшому матиме одне з головних юридичних значень для життя дитини - ОСОБА_2 , оскільки на підставі цього документу будуть ухвалені юридично значимі рішення, серед яких: видача паспорту, вступ до навчальних закладів, надання соціальних допомог та інше, і не зазначення в судовому рішенні інших причин визнання факту батьківства не повинно мати значення для прийняття цих важливо значимих рішень для життя дитини.
Окрім того, чинне законодавство України не передбачає зміни судового рішення, яке набрало законної сили, з підстав зміни причини або мети його винесення. Подання повторної заяви про встановлення факту батьківства, але з іншою причиною чи метою, а саме права на отримання одноразової грошової допомоги, є неможливим, у зв'язку із тим, що кінцева мета факту встановлення батьківства вже встановлена судом, рішення набрало законної сили, і подання нової заяви не матиме наслідку у вигляді зміни в основному документі, а саме у свідоцтві про народження.
Тому, відповідно до вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_3 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є членом сім'ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно має право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Ухвалою від 05.06.2023р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
18.09.2023р. за клопотанням представника Міністерства оборони України про поновлення процесуального строку щодо надання відзиву до суду та до участі в розгляді справи залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ІНФОРМАЦІЯ_4 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_5), оскільки він є уповноваженим державним органом щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та, як спеціально уповноважений суб'єкт, який готує висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.44-47), в якому у задоволенні позову просив відмовити, оскільки відповідно до законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2023р. за № 176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі по тексту - Порядок № 45), який визначає документи для призначення та виплати ОГД, які оформлюються в органах військового управління, військових частинах, установах, військових навчальних закладах, підрозділі персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та в Кадровому центрі Збройних Сил України та опрацьовуються районним (міським) ТЦКСП, Департаментом соціального забезпечення та в подальшому - структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони, яка приймає рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю).
Крім того, на думку представника відповідача, є необґрунтованою позовна вимога про зобов'язання Міністерства оборони України виплатити одноразову грошову допомогу, оскільки такі повноваження є дискреційними та виключною компетенцією Міноборони, як уповноваженого органу, щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам.
Від представника третьої особи у встановлений судом строк письмових пояснень щодо позову або відзиву не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що в період з 2012 року до 26 лютого 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) проживала разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
В період фактичного шлюбу у позивача та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з тим, що шлюб між заявником та ОСОБА_3 офіційно зареєстрований не був, у Книзі реєстрації народжень та свідоцтві про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 , виданому відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області 21.05.2014 року, актовий запис №164 запис про батька дитини зроблений в порядку ч.1 ст.135 СК України, тобто в графі «Батько», за вказівкою заявника, було вказано її прізвище, а ім'я, по батькові - ОСОБА_3 .
24.02.2022 року російська федерація здійснила військову агресію проти України.
26.02.2022 року приймаючи безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі й стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, сержант ОСОБА_3 загинув у результаті авіаційного бомбардування.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 07.03.2022р. Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис №132.
Відповідно до витяту з протоколу № 403 від 21 червня 2022 року засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців травма і причина смерті сержанта ОСОБА_3 , 1976 р.н., пов'язані із захистом Батьківщини.
17 листопада 2022 року рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі №583/785/22 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства було встановлено факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно дитини - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначеним рішенням суду було зобов'язано внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 №164 від 21.05.2014 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, а саме записати батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі №583/785/22 набрало законної сили 20.12.2022 року.
21.12.2022 року за рішенням суду Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) внесено зміни до актового запису про народження №164 від 21.05.2014 року та повторно видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому в графі батько зазначено ОСОБА_3 .
27.12.2022 року позивач як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала заяву до ІНФОРМАЦІЯ_5 про виплату її доньці, ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька, сержанта ОСОБА_3 .
Рішенням Міністерства оборони України, яке оформлене витягом з протоколу №7/д від 05.05.2023 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено у призначені і виплаті одноразової грошової допомоги та повернуто документи на доопрацювання.
Зокрема, як зазначено у витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 05.05.2023р. №7/д, підставою для повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги стало те, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.11.2022р. у справі № 583/785/22 встановлено факт батьківства загиблого ОСОБА_3 , внесені зміни в свідоцтво про народження дитини в частині відомостей про батька, де батьком дитини зазначено ОСОБА_3 , але питання стосовно мети встановлення факту батьківства, як вбачається із судового рішення, стосувалося призначення пенсії у разі втрати годувальника, а не права на отримання ОГД.
Справи щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги та права на її відшкодування між особами, які претендують на такі виплати органом, який проводив їх нарахування та виплату розглядаються судами у загальному позовному провадженні (висновки постанови Верховного Суду від 16.11.2020 справа № 140/2178/15-ц та постанови Верховного Суду від 10.11.2021 справа № 295/3547/21), тобто якщо сторони заперечують факт що має юридичне значення то справи розглядаються у загальному позовному провадженні.
З огляду на викладене, документи ОСОБА_2 вирішено повернути на доопрацювання з метою надання документів (рішення суду), якими встановлено факт батьківства, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги.
Позивач вважає, відмову Міністерства оборони України, виражену в направлені документів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на доопрацювання, згідно з витягом з протоколу №7/д від 05.05.2023 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, протиправною.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (далі -Закон №2011-XII).
Правилами ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Положеннями ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що у випадках, зазначених у п. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Вимогами ч. 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" закріплено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975).
Відповідно до п. 12 цього Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Згідно з п. 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за №176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі по тексту - Порядок №45).
Розділом ІІ Порядку №45 визначені документи для призначення та виплати ОГД, які оформлюються в органах військового управління, військових частинах, установах, військових навчальних закладах, підрозділі персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та в Кадровому центрі Збройних Сил України, а саме:
Орган військового управління, військова частина, установа, військовий навчальний заклад (далі - військова частина):
1) після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв'язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надсилає до відповідного районного (міського) ТЦКСП:
- витяг з цього наказу;
- витяг з послужного списку особової справи (обліково-послужної картки) про склад сім'ї загиблого (померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва));
- грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі (смерті) військовослужбовця додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", або витяг з наказу про виплату такої винагороди на дату загибелі (поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану) військовослужбовця.
У разі відсутності інформації про місце проживання батьків, дружини/чоловіка, неповнолітніх дітей або утриманців (далі - члени сім'ї) загиблого (померлого) військовослужбовця або якщо загиблий (померлий) військовослужбовець не мав сім'ї чи близьких родичів, військова частина надсилає документи, зазначені в цьому підпункті, до районного (міського) ТЦКСП за місцем прийняття (призову) загиблого (померлого) військовослужбовця на військову службу. Якщо районний (міський) ТЦКСП знаходиться на тимчасово окупованій території (в районах проведення бойових дій) військова частина надсилає до підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України документи, зазначені в підпункті 1 пункту 2.1 цього розділу, для подальшого надсилання їх районним (міським) ТЦКСП (за їх запитом).
Згідно з алгоритмом опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, затверджений Порядком №45 розділ IV, члени сім'ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.
Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 4.4 Порядку № 45 Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції №280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.
У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ТЦКСП, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім'ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.
Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.
В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку №45 після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проекти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.
Пунктом 4.6 Порядку № 45 передбачено, що районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).
Судом встановлено, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 року, Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року (в редакції, яка діяла на дату ухвалення спірного рішення) позивачем ОСОБА_1 була подана заява із відповідними додатками про виплату її доньці одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її батька - ОСОБА_3 , що настала під час виконання ним обов'язків військової служби.
При цьому, в якості зауважень до поданих позивачем документів комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, було зазначено про те, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.11.2022р. у справі № 583/785/22 встановлено факт батьківства загиблого ОСОБА_3 , внесені зміни в свідоцтво про народження дитини в частині відомостей про батька, де батьком дитини зазначено ОСОБА_3 , але питання стосовно мети встановлення факту батьківства, як вбачається із судового рішення, стосувалося призначення пенсії у разі втрати годувальника, а не права на отримання ОГД.
Проте, суд не може погодитися з такими висновками комісії, оскільки вказаним рішенням суду чітко встановлено факт батьківства та вирішено внести відповідні зміни до актового запису про народження.
При цьому, зазначення заявником під час звернення до Охтирського міськрайонного суду Сумської області того, що встановити факт батьківства необхідно для вирішення питання про отримання пенсії в разі втрати годувальника, не спростовує висновків суду про те, що саме ОСОБА_3 є батьком доньки заявниці - ОСОБА_2 , і не може бути підставою для позбавлення її права на отримання одноразової грошової допомоги після смерті її батька, оскільки положеннями ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у випадках, зазначених у п. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, до яких належить його донька.
Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Отже, рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.11.2022р. у справі № 583/785/22 є тільки підставою для одержання відповідного документа в органах державної реєстрації актів цивільного стану, яким є повторно видане свідоцтво про народження ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому батьком вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, саме свідоцтво про народження ОСОБА_2 є належним документом, що підтверджує родинні зв'язки загиблого (померлого) із донькою заявниці, в тому числі щодо встановлення батьківства.
Також суд вважає необхідним відмітити, що рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.11.2022р. у справі № 583/785/22 набрало законної сили 20.12.2022р. та у встановлений строк не було оскаржено в апеляційному порядку, а в його мотивувальній частині безпосередньо зазначено, що «встановлення факту батьківства буде сприяти якнайкращим інтересам малолітньої дитини».
Крім того, суд зауважує, що чинним процесуальним законодавством, а саме ЦПК України, не передбачено можливості повторно звернутися до суду із фактом про встановлення батьківства у випадку набрання відповідним рішенням суду законної сили, оскільки пунктом 2 ч.1 ст.186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто виконати вимогу комісії відповідача щодо опрацювання документа, вказаного у витязі з протоколу від 05.03.2023р. №7/д, взагалі неможливо, що свідчить про його необґрунтованість та не відповідність обставинам, що мають значення для прийняття рішення про призначення та виплати одноразової грошової допомоги доньці померлого військовослужбовця.
Згідно з положеннями ч. 2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" установлено, що сім'ям загиблих військовослужбовців виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до п.2 ч.2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 р. особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Право на отримання одноразової грошової допомоги у доньки позивача загиблого виникло з 26.02.2022 року.
Отже, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. має право на отримання одноразової грошової допомоги після смерті свого батька - ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захисту Батьківщини під час приймання безпосередньої участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі й стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, у результаті авіаційного бомбардування.
Тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування відмови Міністерства оборони України, яка оформлена витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №7/д від 05.05.2023 року, виражену в направлені документів ОСОБА_2 , на доопрацювання, та зобов'язання Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_2 , як дитині загиблого сержанта ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі визначеному, відповідно до вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, є обґрунтованими та мають бути задоволені.
Щодо посилань представника відповідача на наявність дискреційних повноважень у Міністерства оборони України під час прийняття спірного рішення суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З огляду на викладене вище, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати відмову Міністерства оборони України, яка оформлена витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №7/д від 05.05.2023 року, виражену в направлені документів ОСОБА_2 , на доопрацювання, та зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_2 , як дитині загиблого сержанта ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі визначеному, відповідно до вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Такий спосіб захисту суд не вважає втручанням у дискреційні повноваження Міністерства оборони України, оскільки судовим розглядом справи встановлені обставини беззаперечного права доньки позивача на отримання одноразової грошової допомоги та дотримання суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 1073грн.60коп.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати відмову Міністерства оборони України, яка оформлена витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №7/д від 05.05.2023 року, виражену в направлені документів ОСОБА_2 , на доопрацювання.
Зобов'язати Міністерство оборони України (адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд 6; код ЄДРПОУ 00034022) виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитині загиблого сержанта ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі визначеному, відповідно до вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд 6; код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.60 (шістдесят) коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова