про залишення позовної заяви без руху
05 січня 2024 року м. Рівне№460/32/24
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 732 від 11.10.2022 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 205 о/с від 17.10.2022 "По особовому складу";
-поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області або на аналогiчнiй за обсягом та переліком функціональних завдань та обов'язків посаді в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області з 17.10.2022;
-зобов'язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 17.10.2022 по день винесення рішення по даній справі.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Положеннями п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві позивачем вказано - ОСОБА_1 . Разом з тим, за змістом прохальної частини позову та доданих до такого позову документів слідує, що позов спрямований на захист прав та свобод - ОСОБА_1 .
Отже, позовна заява не відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, поданий адміністративний позов не містить власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Натомість, у позовній заяві вказано, що іншого позову (позовів) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавав ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст.122 КАС України.
При цьому, суд враховує, що 15.03.2022 прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" №2123-ІХ, в якому Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V та, зокрема, ст.31 "Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану".
Зазначений Закон України від 15.03.2022 набрав чинності 01.05.2022, а тому його норми поширюються на правовідносини, що виникли починаючи з 01.05.2022.
Так, положеннями ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Питання оскарження застосованих до поліцейських дисциплінарних стягнень було предметом дослідження Верховним Судом у постанові 08.02.2023 у справі № 120/7567/22, де суд дійшов висновку, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут, яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є, зокрема, наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 732 від 11.10.2022 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
З даним позовом до суду позивач звернувся 10.04.2023, тобто з пропуском 15-денного строку до суду.
Також судом встановлено, що в межах спірних правовідносин позивач оскаржує наказ начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 205 о/с від 17.10.2022 "По особовому складу", яким позивача звільнено зі служби в поліції, та просить нарахування та виплату йому середній заробіток час вимушеного прогулу, починаючи з 17.10.2022.
Згідно із вимогами ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Таким чином, КЗпП України встановлено місячний та тримісячний строк позовної давності у спорах щодо звільнення та щодо виплати усіх належних працівникові сум при звільненні, який починає свій перебіг з дня одержання ним копії наказу (розпорядження) про звільнення та письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні відповідно.
Зміни до КЗпП України в частині строку позовної давності внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022.
Спірні правовідносини щодо звільнення та про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, виникли після набрання чинності вказаним Законом, тобто після 19.07.2022.
Однак, суд також враховує, що відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України відмінено карантин.
Таким чином, саме з 01.07.2023 підлягають застосуванню строки, визначені статтею 233 КЗпП України.
Виходячи із того, що позовну заяву подано 10.04.2023, то як місячний так і тримісячний строк звернення до суду позивачем пропущено.
Наведені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до суду причини, а саме: отримання позивачем 10.04.2023 постанови про закриття кримінального провадження та дія на території України воєнного стану, жодним чином не підтверджують поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що процес отримання позивачем тих чи інших документів, з метою використання таких як доказів при зверненні до суду з позовом, не змінює момент з якого позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав та свобод.
За усталеною ж практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Позивачем не наведено жодних обставин, які виникли внаслідок запровадження в Україні воєнного стану та унеможливили його звернення до суду протягом установлених законом строків.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави щодо поважності причин пропуску такого строку не є поважними для поновлення позивачеві пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.
Поряд з цим, судом досліджено надані позивачем докази відправлення позовної заяви та встановлено, що така позовна заява надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду в конверті, до якого прикріплено копію накладної "Pony express" №30-2208-9268, на якій зазначена дата відправлення 10.04.2023.
Фактично до суду таке поштове відправлення надійшло лише 02.01.2024.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 03.11.2022 № 2722-IX оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
Частиною 1 статті 14 цього Закону визначено, що суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку, подають до національного регулятора повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку. Внесення відомостей до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку здійснюється відповідно до закону за формою та змістом, встановленими національним регулятором.
Суд звертає увагу, що на офіційному веб-порталі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації опубліковано відомості Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, серед яких відомості про оператора поштового зв'язку "Pony express" (керівник Гордуновський Віталій Юрійович) відсутні.
Крім того, наказом Міністерства інфраструктури України № 95 від 28.11.2013 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" затверджено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку, відповідно до яких нормативні строки пересилання такої кореспонденції становлять:
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
На копії накладної "Pony express" №30-2208-9268, яка не відстежується за вказаним трек-номером на сайті "Pony express", зазначено дату відправлення 10.04.2023, дата отримання судом - 02.01.2024, тобто пересилання становить 268 днів.
Інших належних доказів, що підтверджують належність дій позивача та факт звернення до суду 10.04.2023, зокрема, підтвердження оплати за доставку та час її здійснення, докази, що дають змогу ідентифікувати обрану ним службу кур'єрської доставки та наявність у неї права здійснювати доставку кореспонденції тощо, позивачем подано не було.
З огляду на викладене, позивачу також необхідно надати суду належні докази дати направлення на адресу суду даної позовної заяви.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
-належним чином оформленої позовної заяви, що відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.160 КАС України (з примірником для відповідача);
-власного письмового підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
-заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із обґрунтуванням поважності причин такого пропуску або ж доказів на підтвердження того, що строк звернення до суду позивачем не пропущено;
-належні докази, що підтверджують дату направлення на адресу суду позовної заяви.
Керуючись ст.122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін