Справа № 420/12668/23
04 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000289/2 від 30.03.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" (покупець) та GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (продавець) було укладено Контракт №8-10/01/18 від 10.01.2018 року, відповідно до якого продавець зобов'язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною контракту.
З метою здійснення митного оформлення товару, представником позивача - ПП «Трейд Бізнес Сервіс» (декларантом) було подано митну декларацію, в якій митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу (рахунку-фактури) №23UA500500010265U2 від 29.03.2023 р. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією необхідні документи.
Не зважаючи на надані документи, Одеська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів та Декларантом було отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000594 від 30.03.2023 р. та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000289/2 від 30.03.2023 р., яким було скориговано митну вартість товарів, а саме: на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим і становить: по товару №1 - 4,51 дол. США/кг (МД від 19.07.2022 №UA209150/2022/01028), ніж заявлено декларантом - 2,5201 дол. США/кг; по товару №2 - 4,63 дол. США/кг (МД від 09.03.2023 №UA500500/2023/007755), ніж заявлено декларантом - 4,4841 дол. США/кг; по товару №3 - 4,50 дол. США/кг (МД від 10.10.2022 №UA500500/2022/036478), ніж заявлено декларантом - 2,6225 дол. США/ кг; по товару №4 - 4,52 дол. США/кг (МД від 13.10.2022 №UA209150/2022/017459), ніж заявлено декларантом - 2,3987 дол. США/кг. товару №5 - 4,50 дол. США/кг (МД від 11.10.2022 №UA100380/2022/312040), ніж заявлено декларантом - 2,3886 дол. США/ кг.
Позивач вважав, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
Ухвалою від 06.06.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 22.06.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи №420/12668/23 за правилами загального позовного провадження.
21.06.2023 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару «Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні…» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 23UA500500010265U2 від 29.03.2023. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500010265U2 від 29.03.2023 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500010265U2 від 29.03.2023 для підтвердження митної вартості товарів, було встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000289/2 від 30.03.2023 року.
Відповідач вказав, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з (МД) №23UA500500010265U2 від 29.03.2023 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000289/2 від 30.03.2023 та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю № UA500500/2023/000594 від 30.03.2023.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що між між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" (покупець) та GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (продавець) було укладено Контракт №8- 10/01/18 від 10.01.2018 року, відповідно до якого продавець зобов'язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Контракту орієнтовна сума контракту складає 990000 доларів США. Ціна на товар встановлюється в доларах США на кожну партію товару та вказується в рахунках-фактурах до цього контракту.
За умовами п.п. 3.2, 3.3 Контракту Покупець зобов'язаний переказати авансовий платіж у розмірі 30% від загальної суми рахунку-фактури банківським переказом на рахунок Продавця. Покупець перераховує другу частину оплати у розмірі 30% від загальної суми рахунку-фактури банківським переказом на рахунок Продавця, залишок суми перераховує на розрахунковий рахунок Продавця після отримання коносаменту по факсу або електронній пошті.
На виконання Контракту Сторонами було узгоджено постачання товару за цінами, вказаними в рахунках-фактурах (інвойсах).
08 листопада 2022 року позивачу виставлено проформу-інвойс №RTGL-DNP2204, відповідно до якої загальна вартість всієї партії товару складає 217917,04 доларів США.
Для переміщення товару на кожен контейнер окремо позивачу надано інвойси №RTGL-DNP2204/1 від 08.12.2022 р. на суму 55883,56 доларів США, №RTGL DNP2204/2 від 08.12.2022 р. на суму 57322,67 доларів США, №RTGL-DNP2204/3 від 08.12.2022 р. на суму 49802,92 доларів США, №RTGL-DNP2204/4 від 08.12.2022 р. на суму 54907,89 доларів США.
Відповідно до вищевказаного контракту та інвойсів позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента грошові кошти:
- у розмірі 88107,67 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №145 від 11.11.2022 р.,
- у розмірі 92200,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №150 від 09.01.2023 р.,
- у розмірі 37609,37 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №151 від 09.01.2023 р.
29.03.2023 року декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці було подано митну декларацію (МД) №23UA500500010265U2.
У графі 31 Митної декларації вказаний опис товарів:
Опис товару 1: Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, ІР55, 380/660V потужністю понад 75кВт, але не більш як 375кВт: АИР 250М-2 1081- 90kw- 5шт. АИР 280S-2 1001- 110kw- 4шт. АИР 280S-4 1001- 110kw- 3шт. АИР 280М-2 1001- 132kw- 4шт. АИР 315S-6 1001- 110kw- 2шт. АИР 315S-4 1001- 160kw- 1шт. АИР 315М-6 1001- 132kw- 2шт. АИР 315М-2 2001- 200kw- 2шт. АИР 355S-4 1001- 250kw- 2шт. АИР 355М-4 1001- 315kw- 3шт. АИР 355М-4 1001- 315kw- 1шт. АИР 355МВ-6 1001- 250kw- 1шт АИР 355L-6 1001- 315kw- 1шт. Торговельна марка ELMO. Виробник GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Країна виробництва CN.
Опис товару 2: Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, ІР55, 220/380V потужністю не більш як 0,75кВт: АИР 56B-4 2081- 0,18kw- 30шт. АИР 63В-2 1081- 0,55kw- 100шт. АИР 63В-2 2081- 0,55kw- 30шт. АИР 63B-4 2081- 0,37kw- 30шт. АИР 71А-4 1081- 0,55kw- 40шт. Торговельна марка ELMO. Виробник GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Країна виробництва CN.
Опис товару 3: Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, ІР55, 220/380/660V потужністю понад 750Вт, але не більш як 7,5кВт: АИР 71В-2 1081- 1,1 kw- 100шт АИР 71В-2 2081- 1,1kw- 50шт. АИР 80А-2 2081- 1,5kw- 30шт. АИР 80В-2 1081- 2,2kw- 60шт. АИР 80В-2 2081- 2,2kw- 30шт. АИР 80В-4 2081- 1,5kw- 60шт. АИР 90L-6 1081- 1,5kw- 80шт. АИР 100S-4 1081- 3kw- 70шт. АИМ 90L-4 1081- 2,2kw- 5шт. АИР 112М-2 1081- 7,5kw- 30шт. АИР 112МВ-6 1081-4kw-40шт. АИР 112М-2 2081-7,5kw-30шт. АИР 112М-4 2081-5,5kw- 20шт. АИМ 100L-2 2081- 5,5kw- 5шт. АИМ 100L-4 2081- 4kw- 5шт. АИМ 112М-4 1081- 5,5kw- 8шт. АИМ 112М-4 1081- 5,5kw- 6шт. АИР 132М-6 1081- 7,5kw- 20шт. АИР 132М-6 2081- 7,5kw- 10шт. АИМ 132М-8 1081- 5,5kw- 6шт. АИМ 132М-6 1081- 7,5kw- 6шт. Торговельна марка ELMO. Виробник GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Країна виробництва CN.
Опис товару 4: Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, ІР55, 380/660V потужністю понад 7,5кВт, але не більш як 37кВт: АИР 132М-2 1081- 11kw- 40шт. АИР 132М-4 1081- 11kw- 80шт. АИР 132М-4 2081- 11kw- 15шт. АИР 160S-4 1081- 15kw- 15шт. АИМ 132М-2 2081- 11kw- 10шт. АИР 180S-4 1081- 22kw- 15шт. АИМ 160М-2 1081- 18,5kw-4uiT. АИР 180М-8 1081- 15kw- Зшт. АИР 180М-4 1081- 30kw- 15шт. АИР 180М-4 2081- 30kw- 10шт. АИМ 160М -8 1081- 11kw- 6шт. АИМ 160М-8 2081- 11kw- 2шт. АИР 200L-6 2081- 30kw- Зшт. АИМ 180М-4 1081- 30kw- 10шт. Торговельна марка ELMO. Виробник GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Країна виробництва CN.
Опис товару 5: Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, ІР55, 380/660V потужністю понад 37кВт, але не більш як 75кВт: АИР 200L-2 1081- 45kw- 7шт. АИР 225М-4 1081- 55kw- 10шт АИР 225М-4 2081- 55kw- 5шт. АИР 225М-4 2081- 55kw- 10шт. АИР 250S-2 1081- 75kw- 1шт. АИМ 225М-4 1081- 55kw- 2шт. Торговельна марка ELMO. Виробник GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Країна виробництва CN.
Митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу (рахунку-фактури).
Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:
Пакувальний лист (Packing list) б/н від 08.12.2022
Рахунок-проформа (Proforma invoice) RTGL-DNP2204 від 08.11.2022
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) RTGL-DNP2204/1 від 08.12.2022
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) RTGL-DNP2204/2 від 08.12.2022
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) RTGL-DNP2204/3 від 08.12.2022
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) RTGL-DNP2204/4 від 08.12.2022
Коносамент (Bill of lading) WMSS23011039 від 21.01.2023
Автотранспортна накладна (Road consignment note) №4760 від 23.03.2023
Автотранспортна накладна (Road consignment note) №4791 від 23.03.2023
Автотранспортна накладна (Road consignment note) №4824 від 23.03.2023
Автотранспортна накладна (Road consignment note) №4825 від 23.03.2023
Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 22С3326A0256/00017 від 10.02.2023
Банківський платіжний документ, що стосується товару №145 від 11.11.2022
Банківський платіжний документ, що стосується товару №150 від 09.01.2023
Банківський платіжний документ, що стосується товару №151 від 09.01.2023
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 23/03/23 від 23.03.2023
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 24/03/23-1 від 24.03.2023
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 24/03/23-2 від 24.03.2023
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 24/03/23-3 від 24.03.2023
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 24/03/23-4 від 24.03.2023
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № від 01.06.2022
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №8-10/01/18 від 10.01.2018
Договір про надання послуг митного брокера №476/2021 від 16.12.2021
Копія митної декларації країни відправлення №223120230000240985 від 17.01.2023.
Посилаючись на частину 3 статті 53 МК України, митний орган зобов'язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) загальна сума транспортних витрат за довідками про вартість транспортування (від 24.03.2023 №(24/03/23-1; 24/03/23-2; 24/03/23-3; 24/03/23-4) 292548,8 грн. не відповідає заявленій в розрахунку вартості - 550274,4 грн.
30.03.2023 року електронним повідомленням декларантом ПП "Трейд Бізнес Сервіс" було надіслано повідомлення, в якому просять здійснити митне оформлення, так як додаткових документів в десятиденний термін надати не мають можливості.
30.03.2023 року Одеською митницею прийнято рішення №UA500500/2023/000289/2 про коригування митної вартості товарів за митною декларацією №23UA500500010265U2.
У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару і не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування.
Митним органом було обрано метод визначення митної вартості - резервний.
У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару №1 - 4,51 дол. США/кг (МД від 19.07.2022 №UA209150/2022/01028), ніж заявлено декларантом - 2,5201 дол. США/кг; по товару №2 - 4,63 дол. США/кг (МД від 09.03.2023 №UA500500/2023/007755), ніж заявлено декларантом - 4,4841 дол. США/кг; по товару №3 - 4,50 дол. США/кг (МД від 10.10.2022 №UA500500/2022/036478), ніж заявлено декларантом - 2,6225 дол. США/кг; товару №4 - 4,52 дол. США/кг (МД від 13.10.2022 №UA209150/2022/017459), ніж заявлено декларантом - 2,3987 дол. США/кг; товару № 5 - 4,50 дол. США/кг (МД від 11.10.2022 №UA100380/2022/312040), ніж заявлено декларантом - 2,3886 дол. США/кг.
30.03.2023 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000594, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частиною п'ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі №21-591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року №826/997/16, від 20.02.2015 року №826/8799/16, від 17.04.2018 року №815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.
В оскаржуваному рішенні митним органом було зазначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Слід зазначити, що згідно п.2.2. Контракту сторони домовилися, що у вартість товару входить вартість пакування, маркування, доставки до порту та завантаження на борт судна.
Відповідно п.7.1. Сторонами узгоджено, що пакування повинно забезпечити повне збереження товару та забезпечити транспортування всіма видами транспорту.
Крім того, згідно графи 31 МД «Вантажні місця та опис товарів» визначено, що товар транспортується в ящиках з досок, частково в картонних коробках.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2019 року у справі №815/6817/17 КАС зазначив, що посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив з огляду на те, що відповідно до умов Контракту пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а вартість упаковки входить до ціни товару.
Отже, Одеська митниця протиправно дійшла висновку щодо відсутності інформації про включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: вартість упаковки або робіт, які пов'язані з пакуванням, оскільки згідно з п.2.2 Контракту обов'язок упаковки і маркування товару покладається на Продавця, а тому дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.
З аналізу вказаних норм вбачається, що декларантом може бути зазначено дані про витрати на пакування та маркування товару, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Таким чином, у позивача відсутній обов'язок зазначення даних про витрати на пакування та маркування товару, оскільки вони включені до ціни товару.
Поміж іншого, в рішенні митний орган вказав, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Проте подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару і не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування.
Суд бере до уваги доводи позивача, що надання послуг з міжнародної морської доставки вантажу ТОВ «Посейдон Групп» підтверджується наданою довідкою про транспортні витрати №23/03/23 від 23.03.2023 р., згідно якої, вартість транспортних витрат з міжнародної доставки вантажу в контейнерах APZU3898248, CMAU0286270, CXDU1774091, TGCU2061093 за коносаментом WMSS23011039, за маршрутом порт Shanghai (Китай) - порт Constanta (Румунія), становить 404000,00 грн. Страхування вантажу не проводилося.
Наведене також корелюється з рахунком на оплату №81 від 09.03.2023 р., згідно якого вартість наданих ТОВ «Посейдон Групп» послуг становить 407740,00 грн. (з урахуванням ПДВ - 623,33 грн.), з яких:
1. Компенсація витрат морського перевезення за межами митної теріторії України (фрахт) - 4 конт. - 404 000,00 грн.
2. Транспортно-експедиторські послуги, послуги третіх осіб на території України - 3116,67 грн.
Вказаний рахунок містить посилання на Договір транспортно-експедиторських послуг № 2312/21 від 23.12.2022 та зазначення контейнерів, перевезення яких здійснювалось, а саме: APZU3898248 CMAU0286270 CXDU1774091 TGCU2061093.
Крім того, перевезення вантажу ТОВ «Посейдон Групп» також підтверджується і довідками про вартість транспортних витрат, пов'язаних з автодоставкою вантажу у зазначених вище контейнерах, зокрема:
1) згідно довідки про транспортні витрати №24/03/23-1 від 24.03.2023 р., вартість транспортних витрат пов'язаних з автодоставкою ватажу у контейнері CMAU0286270 SCANIA з номерними знаками НОМЕР_6/НОМЕР_7, порт Constanta (Румунія) - м.Одеса, Україна становлять: за маршрутом порт Constanta (Румунія) - м/п «Орлівка» - 36568,60 грн.; за маршрутом м/п «Орлівка» - м. Одеса, Україна - 36568,60 грн. Загальна вартість витрат - 73137,20 грн. Страхування вантажу не проводилось;
2) згідно довідки про транспортні витрати №24/03/23-2 від 24.03.2023 р., вартість транспортних витрат пов'язаних з автодоставкою ватажу у контейнері CXDU1774091 VOLVO з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , порт Constanta (Румунія) - м. Одеса, Україна становлять: за маршрутом порт Constanta (Румунія) - м/п «Орлівка» - 36568,60 грн.; за маршрутом м/п «Орлівка» - м. Одеса, Україна - 36568,60 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень та 60 копійок). Загальна вартість витрат - 73137,20 грн. (сімдесят три тисячі сто тридцять сім гривень та 20 копійок). Страхування вантажу не проводилось;
3) згідно довідки про транспортні витрати №24/03/23-3 від 24.03.2023 р., вартість транспортних витрат пов'язаних з автодоставкою ватажу у контейнері TGCU2061093 VOLVO з номерними знаками НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , порт Constanta (Румунія) - м. Одеса, Україна становлять: за маршрутом порт Constanta (Румунія) - м/п «Орлівка» - 36568,60 грн.; за маршрутом м/п «Орлівка» - м. Одеса, Україна - 36568,60 грн. Загальна вартість витрат - 73137,20 грн. Страхування вантажу не проводилось;
4) згідно довідки про транспортні витрати №24/03/23-4 від 24.03.2023 р., вартість транспортних витрат пов'язаних з автодоставкою ватажу у контейнері APZU3898248 VOLVO з номерними знаками НОМЕР_5 НОМЕР_8, порт Constanta (Румунія) - м. Одеса, Україна становлять: за маршрутом порт Constanta (Румунія) - м/п «Орлівка» - 36568,60 грн.; за маршрутом м/п «Орлівка» - м. Одеса, Україна - 36568,60 грн. Загальна вартість витрат - 73137,20 грн. Страхування вантажу не проводилось.
Отже, загальна сума транспортних витрат за межами кордону України складає 550274,40 грн. (404000 грн. + 36568,60 грн.*4).
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу. Відтак, за аналогією правил про допустимість доказів в адміністративному судочинстві, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Слід зазначити, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Крім того, як зазначено у наданих до митного оформлення документах та відповідачем не заперечується, між Сторонами узгоджено умови поставки - FOB SHANGHAI. Жодних суперечностей чи неточностей в документах щодо умов постачання товару не міститься. Не зважаючи на це, відповідачем було вказано, що надані довідки не містять зазначення умов поставки.
Щодо ненаведення умов поставки у вказаних довідках, суд зазначає, що наявність або відсутність цих відомостей не є ціноутворюючим фактором та не впливає саме на числове значення складових митної вартості товарів, а приналежність наданих довідок до перевезення товару та їх відповідність можна перевірити шляхом ретельного дослідження наданих разом з митними деклараціями документів.
Також в оскаржуваному рішенні було зазначено, що загальна сума транспортних витрат за довідками про вартість транспортування (від 24.03.2023 №24/03/23-1; 24/03/23-2; 24/03/23-3; 24/03/23-4) 292548,8 грн. не відповідає заявленій у розрахунку вартості - 550274,4 грн.
У листі ДФС від 15.03.2016 р. № 5591/6/99-99-19-03-02-15 зазначено, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.
Оскільки експедитором розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, до та після перетину митного кордону України, до митної вартості оцінюваних товарів включаються транспортні витрати, з транспортування товару до перетину кордону України.
За оцінюваною партією товару декларантом додані транспортні витрати у розмірі 550274,4 грн., що відповідають вартості морського фрахту та вартості перевезення товарів до кордону України автомобільним транспортом.
У свою чергу, витрати з транспортування товару територією України не включаються у митну вартість товару та не є базою оподаткування.
Отже, загальна сума транспортних витрат за межами митної території України становить 550274,40 грн., що відповідає заявленій сумі в розрахунку вартості та документально підтверджується.
Витрати до кордону України згідно з наданими довідками можливо ідентифікувати із витратами включеними декларантом як складову митної вартості відповідно до вимог п.10 статті 58 МКУ.
Також слід зазначити, що система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.
Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.
Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
За таких обставин, у митного органу були взагалі відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.
Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною інвойсу (рахунку-фактури).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення №UA500500/2023/000289/2 від 30.03.2023 року про коригування митної вартості товарів, тому воно підлягає скасуванню, а позов ТОВ "ДНІПРОРЕСУРС" - задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме: судовий збір у розмірі 16124,25 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" (адреса: вул. Чорноморського козацтва, буд.103, офіс 428, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 24112229) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000289/2 від 30.03.2023 року, прийняте Одеською митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" сплачений судовий збір у розмірі 16124,25 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять чотири гривні двадцять п'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів