Справа № 420/19943/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КРУПЯНИЙ ДВІР” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “КРУПЯНИЙ ДВІР” звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000456/2 від 28.06.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «КРУПЯНИЙ ДВІР» та MEMISOGLU TARIM URUNLERI TIC. LTD STI (Туреччина) було укладено Контракт №ІМР-08/06/2023 від 08.06.2023 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується постачати та передавати у власність Покупцю бакалійну продукцію, а Покупець - приймати та оплачувати вказаний товар.
З метою здійснення митного оформлення товару представником позивача було подано митну декларацію №23UA500500021766U3 від 25.06.2023, в якій митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу (рахунку-фактури). На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією всі необхідні документи.
Позивач вказав, що не зважаючи на надані документи, Одеська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів та декларантом було отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000931 від 28.06.2023 р. та рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000456/2 від 28.06.2023 р., яким було скориговано митну вартість товарів, а саме: на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держитмитслужби України, Одеською митницею встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим та становить по товару № 2 - 1,32 дол. США/кг (МД від 10.05.2022 №UA408020/2023/26610), ніж заявлено декларантом 1,01 дол. США/кг.
Позивач вважав, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
Ухвалою від 08.08.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
23.08.2023 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №23UA500500021766U3 від 25.06.2023, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ТОВ «КРУПЯНИЙ ДВІР».
На виконання вимог статті 54 МКУ та у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №23UA500500021766U3 від 25.06.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000456/2 від 28.06.2023.
Відповідач вказав, що однією з підстав прийняття рішення про коригування митної вартості є відсутність документів, що підтверджують транспортні витрати.
Доводи представника позивача про те, що подання інших документів про транспортування, окрім довідки про транспортні витрати, є необов'язковим, слід вважати неприйнятними, оскільки, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідач вказав, що зазначені документи позивачем при митному оформленні товару до Одеської митниці не надавались, що виключає з боку відповідача можливість врахування їх при визначення митної вартості товару.
Таким чином, враховуючи наведені приписи норм законодавства, митний орган вважає, що за даних обставин застосування до імпортованих позивачем товарів основного методу визначення їх митної вартості неможливе.
Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом). Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
28.06.2023 декларантом ТОВ «КРУПЯНИЙ ДВІР» надіслано лист, яким повідомлено митний орган, що надати інші документи в десятиденний термін немає можливості.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500021766U3 від 25.06.2023, містилися розбіжності, ознаки підробки не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Митна вартість була визначена відповідачем за резервним методом.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» (покупець) та MEMISOGLU TARIM URUNLERI TIC. LTD STI (Туреччина) (продавець) було укладено Контракт №ІМР-08/06/2023 від 08.06.2023 року, відповідно до якого продавець зобов'язується постачати та передавати у власність покупцю бакалійну продукцію, а покупець - приймати та оплачувати вказаний товар (а.с. 30-32).
Згідно п.п. 1.1.1., 1.1.2. Контракту найменування товару та кількість вказуються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Контракту та на вимогу покупця затверджується продавцем. Показники якості товару вказуються у Специфікації якості, яка є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п.п. 2.1.-2.4. Контракту ціна товару остаточно визначається в Специфікації до цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, що підтверджують якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт.
Після підпису Сторонами Специфікацій із вказаною кількістю, ціною та терміном поставки та/або оплати товару Покупцем, згідно до умов цього Контракту, ціна товару зміні не підлягає.
Загальна вартість Контракту складається з суми усіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
За умовами п.4.1. Контракту сплата здійснюється покупцем, банківським переказом у доларах США на рахунок продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно об'єму, ціни, вказаних у Специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту на кожну поставку товару.
Згідно Специфікації №1 від 08.06.2023 до Контракту №ІМР-08/06/2023 від 08.06.2023, між сторонами було узгоджено постачання товару.
На виконання умов Контракту та Специфікації продавцем було виставлено рахунок-фактуру (інвойс) №ІНR2023000000585/МТR264 від 15.06.2023 на 2 товари (рис та сочевиця), відповідно до якого загальна вартість товару становить 22380,00 доларів США, з яких вартість рису (за 10 метричних тон) - 12000,00 доларів США, вартість сочевиці (за 12 метричних тон) - 10380,00 доларів США.
Відповідно до вищевказаного Контракту та Інвойсу позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента усього 22380,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 15.06.2023, в призначенні якого зазначено «PREPAYMENT FOR LENTILS AND RICE ACC. CONTRACT IMP-08/06/2023 FROM 08/06/2023» (70: Remittance Information).
25.06.2023 року декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці було подано митну декларацію (МД) №23UA500500021766U3 (а.с. 75-76).
У графі 31 Митної декларації вказано:
Опис товару 1: Рис пропарений довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше: BASMATI 1121 SELLA RICE, одноразова пропарка, врожай 2022 рік, без ГМО, для продовольчих цілей (ДСТУ 6292-93), не в первинній упаковці, розфасований у поліпропіленові мішки по 50 кг, не для роздрібної торгівлі, для подальшого розфасування. Всього 10000 кг. Країна виробництва: IN. Виробник: GENARAL EXPORT ENTERPRISES. Торгівельна марка: КРУП'ЯНИЙ ДВІР.
Опис товару 2: Сочевиця сушена: «RED FOOTBALL LENTILS», являє собою сочевицю червону, сушену, лущену, без вмісту ГМО. В п/п мішках, врожай, без первинной упаковки по 25 кг нетто, не для роздрібної торгівлі. Вага нетто 12000 кг. Призначена для споживання людиною. Для харчових потреб, не для посіву. Торгівельна марка: КРУП'ЯНИЙ ДВІР.
Митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу (рахунку-фактури).
Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) IHR2023000000585/MTR264 від 15.06.2023;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR Б/Н від 16.06.2023;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 16.06.2023;
Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR А 5341098 від 19.06.2023;
Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR А 5341926 від 19.06.2023;
Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Z 0475096 від 16.06.2023;
Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Z 0475097 від 16.06.2023;
Банківський платіжний документ Б/Н від 15.06.2023;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РЕТ2023000000760 від 23.06.2023;
Виписка з бухгалтерської документації б/н 19.06.2023;
Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 07.06.2023;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів ІМР-08/06/2023 від 08.06.2023;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 08.06.2023;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №1 від 08.06.2023;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №2 від 08.06.2023;
Договір (контракт) про перевезення ІМР-05/07/22 від 05.07.2022;
Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів Б/Н від 16.06.2023;
Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10089759 від 24.06.2023;
Інші некласифіковані документи Health cert. Б/Н від 16.06.2023;
Копія митної декларації країни відправлення 23330100ЕХ00120017 від 16.06.2023;
Копія митної декларації країни відправлення 23TR33010001182748 від 16.06.2023.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України митний орган зобов'язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом).
28.06.2023 року декларантом ТОВ «Крупяний Двір» надіслано лист, яким повідомлено митний орган, що надати інші документи в десятиденний термін немає можливості.
28.06.2023 року Одеською митницею прийнято рішення №UA500500/2023/000456/2 про коригування митної вартості товарів за митною декларацією №23UA500500021766U3 (а.с. 28).
У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного контракту (договору) від 08.06.2023 №IMP-08/06/2023 ціна за товар включає вартість упаковки та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у банківському платіжному документах відсутнє посилання на рахунки-фактури, що не дає змогу ідентифікувати, що даний платіж був зроблений за дану партію товару;
3) у банківських платіжних документах вказано інші суми ніж вказано в рахунках-фактурах;
4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Митним органом було обрано метод визначення митної вартості - резервний.
У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару № 2 - 1,32 дол. США/кг (МД від 10.05.2022 №UA408020/2023/26610) ніж заявлено декларантом 1,01 дол. США/кг.
28.06.2023 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000931, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 77 зв. бік).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частиною п'ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі №21-591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року №826/997/16, від 20.02.2015 року №826/8799/16, від 17.04.2018 року №815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.
В оскаржуваному рішенні митним органом вказано, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Слід зазначити, що згідно п.п. 2.1, 2.4 Контракту ціна товару, вказана в Специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт. Загальна вартість Контракту складається з суми усіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно п.п. 6.2, 6.4 Сторонами узгоджено, що упаковка Товару повинна відповідати стандартам і нормам для даного виду Товару і забезпечувати його збереження при зберіганні, транспортуванні та перевантаженні. Партія товару, що поставляється Продавцем, повинна бути промаркована в повній відповідності з законодавчими вимогами країни Покупця.
Крім того, у п.п. 1.3, 1.4. Контракту вказано точні відомості щодо пакування та маркування, зокрема: упаковка - оригінальні ПП мішки, вагою нетто 25 кг (вага продукту без урахування ваги мішка), якщо інше не вказано в Специфікації. Відхлення ваги нетто на момент остаточного прийому товару на складі Покупця не дозволяється. Щільність мішка: не менше 90 г/м2. Розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйма. Маркування - українською та англійською мовами на етикетках, пришиті на упаковку.
Слід вказати, що згідно п.2.2 Специфікації №1 від 08.06.2023 до Контракту №ІМР-08/06/2023 від 08.06.2023, ціна за товар включає упаковку та маркування товару.
Крім того, положення Специфікації №1 містять аналогічну інформацію щодо пакування та маркування товару.
Проте, як було вказано митним органом, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.01.2019 року по справі №815/6817/17, посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив з огляду на те, що відповідно до умов Контракту пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а вартість упаковки входить до ціни товару.
Одеська митниця безпідставно дійшла висновку щодо відсутності інформації про включення/ не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: вартість упаковки або робіт, які пов'язані з пакуванням, оскільки згідно з положеннями Контракту обов'язок упаковки і маркування товару покладається на Продавця, а тому дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.
З аналізу вказаних норм вбачається, що декларантом може бути зазначено дані про витрати на пакування та маркування товару, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Таким чином, у позивача відсутній обов'язок зазначення даних про витрати на пакування та маркування товару, оскільки вони включені до ціни товару.
Крім того, митним органом було зазначено, що в банківських платіжних документах вказано інші суми ніж вказано в рахунках-фактурах, а також те, що у банківському платіжному документах відсутнє посилання на рахунки-фактури, що не дає змогу ідентифікувати, що даний платіж був зроблений за дану партію товару.
Як зазначено вище, згідно п.п. 2.1, 2.4 Контракту ціна товару, вказана в Специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт. Загальна вартість Контракту складається з суми усіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
За умовами п.4.1 Контракту сплата здійснюється Покупцем банківським переказом у доларах США на рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно об'єму, ціни, вказаних у Специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту на кожну поставку товару.
Відповідно до Специфікації №1 від 08.06.2023 до Контракту №ІМР-08/06/2023 від 08.06.2023 між сторонами було узгоджено постачання наступного товару:
- Червона сочевиця круглої форми, код УКТЗЕД 0713400000, канадського походження у розмірі 34,00 (тридцять чотири) метричні тонни за ціною 865 доларів США за метричну тонну, у мішках по 25 кг, згідно до Специфікації якості №1, яка є невід'ємною частиною цього контракту;
- Рис басматі 1121 пропарений, код УКТЗЕД 1006306700, індійського походження, у розмірі 10,00 (десять) метричних тонн за ціною 1200 доларів США за метричну тонну, у мішках по 50 кг, згідно Специфікації якості №2, яка є невідємною частиною цього Контракту.
Згідно п. 2.1, 3.2 та 5.1 Специфікації №1 загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією Специфікацією, становить 41410,00 (сорок одна тисяча чотириста десять тисяч 00 центів) доларів США. Валюта Контракту - долари США. Валюта платежу - долари США.
Термін поставки першої партії товару - не пізніше 30 червня 2023 року. Поставка окремими лотами дозволяється.
Покупець сплачує 100% авансову сплату від загальної вартості Товару по наданій Специфікації згідно до проформи інвойсу, коли Товар готов до відправки, але перед його відправкою. Оплата окремих лотів дозволяється.
У межах постачання цієї партії товару Продавцем було виставлено рахунок-фактуру (інвойс) №ІНR2023000000585/МТR264 від 15.06.2023 на 2 товари (рис та сочевиця), відповідно до якого, загальна вартість товару становить 22380,00 доларів США, з яких, вартість риса (за 10 метричних тонн) - 12000,00 доларів США, вартість сочевиці (за 12 метричних тонн) - 10380,00 доларів США.
Відповідно до зазначеного, позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента суму 22380,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/ н від 15.06.2023, в призначенні якого зазначено «PREPAYMENT FOR LENTILS AND RICE ACC. CONTRACT IMP-08/06/2023 FROM 08/06/2023» (70: Remittance Information).
З огляду на викладене, оплата за поставку товару за вказаним інвойсом №ІНR2023000000585/МТR264 від 15.06.2023 була здійснена в повному обсязі - у розмірі 22380,00 доларів США, суперечностей у вартості товару, способі та об'ємі сплати не виявлено.
Таким чином, порядок і умови здійсненого платежу цілком відповідають умовам оплати вказаним у контракті та інвойсі, а також містять всю необхідну інформацію для ототожнення здійсненого платежу з поставкою товару за митною декларацією.
Необхідно зазначити, згідно ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Платежі не обов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
З викладеного можна зробити висновок, що надання митному органу документів щодо оплати/передплати товару не впливають на рівень митної вартості товару, а лише підтверджують заявлену та сплачену ціну, як складову митної вартості товару.
Крім того, відповідно до п.6.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163, платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції, тобто, будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
Згідно з п.10 Інструкції ініціатор заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі (додаток), та вимог розділів II-IV, VI цієї Інструкції. Ініціатор має право заповнювати реквізити платіжної інструкції латинськими літерами, якщо це передбачено правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг.
У свою чергу, відповідно до п.37 Інструкції, платіжна інструкція оформляється платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.08.2023 13 номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Згідно п.п. 40, 41 Інструкції, платіжна інструкція, крім обов'язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/ прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача.
Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у пункті 41 розділу II цієї Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.
Згідно з Додатком до Інструкції до обов'язкових реквізитів форми платіжної інструкції також не включено посилання на рахунок-фактуру (інвойс) та/або інвойс, згідно якого здійснюється оплата.
Аналогічні приписи викладені у Положенні про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженому Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. Зокрема, згідно п. 15 Положення платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.
При цьому, митним органом не наведено обгрунтування, на підставі чого він дійшов висновку, що відсутність посилання у платіжному дорученні на специфікацію та/або інвойс, яке не є законодавчо обов'язковим, та за наявності фактичного посилання, зокрема, на контракт, свідчить про те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав наявності розбіжності в умовах оплати є необґрунтованими. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.
Серед іншого, митним органом було зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Суд бере до уваги, що до митного оформлення надано транспортні документи, зокрема, Договір надання послуг міжнародного перевезення вантажів №ІМР-05/07/22 від 05.07.2022 р. між ТОВ «КРУПЯНИЙ ДВІР» та компанією MIRPET ULUSLAR ARASI NAKLIYAT PETROL URUNLERI TAAHHUT SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKET, відповідно до умов якого здійснюється міжнародне перевезення вантажу до пункту призначення.
Згідно рахунку-фактури №PET2023000000760 від 23.06.23 вартість перевезення вантажу на підставі договору №ІМР-05/07/22 від 05.07.2022 становить 3800,00 доларів США, з яких: вартість доставки автомобіля з номером 33CNV37/33BUD95 за маршрутом Мерсін (Туреччина) - Ісакча (Румунія) - 3110,00 доларів США; вартість доставки автомобіля з номером 33CNV37/33BUD95 за маршрутом Орлівка (Україна) - Радісне (Україна) - 690,00 доларів США.
Вказаний рахунок містить детальні відомості для ідентифікації та обчислення транспортних витрат. Поміж іншого, вказане підтверджується наданими автотранспортними накладними окремо на кожний товар №б/н від 16.06.23 (рис), №б/ н від 16.06.23 (сочевиця).
Крім того, відповідно до ст.58 МКУ, митною вартістю товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої (частини десятої) цієї статті.
До переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Кодексу входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до п.2 ч.11 ст.58 МКУ витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.
Згідно Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.
У пп.8 п.29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).
Листом ДФС від 15.03.2016 р. №5591/6/99-99-19-03-02-15 зазначено, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.08.2023 15 послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.
Оскільки експедитором розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, до та після перетину митного кордону України, тому до митної вартості оцінюваних товарів включаються транспортні витрати понесені до перетину кордону України.
За оцінюваною партією товару декларантом додані транспортні витрати у розмірі 3110,00 доларів США, що відповідають вартості міжнародного перевезення товару до кордону України.
Як вже було зазначено, наданий рахунок-фактура №PET2023000000760 від 23.06.23 містить розподіл транспортних витрат за межами митної території та на території України, зокрема: витрати за межами кордону України: Мерсін (Туреччина) - Ісакча (Румунія) - 3110,00 доларів США; витрати на території України: Орлівка (Україна) - Радісне (Україна) - 690,00 доларів США.
Отже, транспортно-експедиційні витрати за межами митної території України та на території України наявні у рахунку, розподілені та підлягають обчисленню. У свою чергу, витрати на території України не включаються у митну вартість товару.
З огляду на викладене, загальна сума транспортних витрат за межами митної території України становить 3110,00 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 28.06.2023 складала 113728,34 грн.), що відповідає заявленій сумі в розрахунку вартості та документально підтверджується.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 року по справі №804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу. Відтак, за аналогією правил про допустимість доказів в адміністративному судочинстві, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Також слід зазначити, що система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.
Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.
Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
За таких обставин, у митного органу були взагалі відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.
Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною інвойсу (рахунку-фактури).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення №UA500500/2023/000456/2 від 28.06.2023 року про коригування митної вартості товарів, тому воно підлягає скасуванню, а позов ТОВ “КРУПЯНИЙ ДВІР” - задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме: судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КРУПЯНИЙ ДВІР” (адреса: вул. Посмітного, буд.9-А, офіс 2, м. Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 37223954) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000456/2 від 28.06.2023 року, прийняте Одеською митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КРУПЯНИЙ ДВІР” сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів