Справа № 420/20416/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,
встановив:
Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Південного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-16-003050-а від 01.08.2023 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до наказу Південного офісу Держаудитслужби № 184 від 24.07.2023 р. розпочато моніторинг процедури відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти, яка проводиться Виконавчим комітетом Подільської міської Подільського району Одеської області. За результатами моніторингу сформовано висновок UA-2023-05-16-003050-а від 01.08.2023 р., згідно якого виявлено порушення Закону України "Про публічні закупівлі" та зобов'язано позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом складання тендерних документацій у відповідності до вимог ст.22 цього Закону з урахуванням Особливостей № 1178, розміщення інформації про закупівлю відповідно до вимог пункту 24 Особливостей № 1178 та Порядку № 1082, розгляду тендерних пропозицій у відповідності до вимог Особливостей № 1178 та шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач вважає, що в оскаржуваному висновку відсутній механізм усунення виявлених порушень, а зазначені в ньому доводи стосовно виявлених порушень носять суто формальний характер, так як вони не пов'язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції та виконанням завдання органу державного фінансового контролю - здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів. Тому позивач вважає, що висновок Південного офісу Держаудитслужби є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства у зв'язку з чим підлягає скасуванню судом.
Ухвалою від 10.08.2023 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 11.08.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
28.08.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивачем порушено низку порушень, зокрема, на порушення п.24 Особливостей № 1178 та абз.2, 3 п.14 Порядку № 1082 в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремому електронному полі "Назва номенклатурної позиції предмета закупівлі" не визначено назву номенклатурної позиції предмета закупівлі та в окремому електронному полі "Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі" не вказано код товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, а саме: "бензин А-95 (талони/скретч картки номіналом 10л.; 20л.; 30л.)" становить код "ДК 021:2015: 09132000-3: бензин"; на порушення абз.8 п.28 Особливостей № 1178 у додатку 3 до тендерної документації не визначено спосіб підтвердження відсутності підстави для відхилення встановленої пп.5 п.44 Особливостей № 1178 для переможця процедури закупівлі. Крім того, на порушення вимог абз.3 пп.3 п.41 Особливостей № 1178 позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "Інтекс Інвест", у зв'язку із тим, що він як переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.44 Особливостей № 1178, а також на порушення п.10 ч.1 ст.10 Закону та абз.2 п.10 Особливостей № 1178 замовником не оприлюднено в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладання договору додаток № 3 "Зразки талонів або штрих-карт на отримання товару" та додаток № 4 "Зразок заявки на поставку товару", які відповідно до пп.11.1 п.11 Договору є його невід'ємними частинами. Щодо зобов'язальної частини висновку відповідач вказує, що враховуючи, що договір виконаний позивача зобов'язано здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. За таких обставин, відповідач вважає, що оскаржуваний висновок прийнятий в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області - виконавчий орган, утворений Подільською міською радою, який підзвітний і підконтрольний Подільській міській раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
16.05.2023 р. позивачем оголошено про проведення закупівлі за предметом закупівлі ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти.
За результатами відкритих торгів 01.06.2023 р. між Виконавчим комітетом Подільської міської ради Подільського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс інвест" укладено договір № 1241 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого ТОВ "Інтекс Інвест" бере на себе зобов'язання у 2023 році поставити позивачу ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (бензин А-95 (талони/скретч картки номіналом 10л.,20л.,40л., а покупець - прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та умовах, визначених цим договором.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному державному веб-порталі з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів https://spending.gov.ua/new/, що є офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі Інтернет, на якому оприлюднюється інформація згідно із Законом України "Про відкритість використання публічних коштів", договір № 1241 оплачений на суму 279908,00 грн.
На підставі наказу Південного начальника Південного офісу Держаудитслужби від 24.07.2023 р. № 184 "Про початок моніторингу процедур закупівель", проведено моніторинг процедури закупівлі за предметом: ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти, яку здійснено Виконавчим комітетом Подільської міської ради Подільського району Одеської області.
За результатами моніторингу процедури закупівлі начальником Південного офісу Держаудитслужби 31.07.2023 р. затверджено Висновок про результати моніторингу закупівлі, який оприлюднений в електронній системі закупівель 01.08.2023 р. відповідно до норм ч.6 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі".
У пункті 2 розділу ІІ "Констатуюча частина", зазначено, що за результатами моніторингу встановлено наявність ряду порушень, а саме:
- за результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог п.24 Особливостей № 1178, абз.2, 3 п.14 Порядку № 1082;
- за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог абз.1, 8 п.28 Особливостей № 1178 та вимог п.14 ч.2 ст.22 Закону;
- за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абз.3 пп.3 п.41 Особливостей № 1178;
- за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення п.10 ч.1 ст.10 Закону та абз.2 п.10 Особливостей № 1178.
За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору про закупівлю умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі порушень не встановлено.
Пунктом 3 вказаного розділу висновку, Південний офіс Держаудитслужби зобов'язав позивача здійснити заходити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом складання тендерної документації у відповідності до вимог ст.22 Закону з урахуванням Особливостей, розміщення інформації про закупівлю відповідно до вимог пункту 24 Особливостей № 1178 та Порядку № 1082, розгляду тендерних пропозицій у відповідності до вимог Особливостей та шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись із зазначеним висновком, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні є Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
Статтею 1 Закон № 2939-XII визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до ст.2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Приписами п.1-3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43 визначено, що державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Держаудитслужби є:
1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;
2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;
3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;
4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.
Відповідно до п.7 вказаного Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Південний офіс Держаудитслужби як державного фінансового контролю. наділений повноваженнями здійснювати державний фінансовий контроль щодо позивача, зокрема шляхом проведення моніторингу закупівлі.
Згідно зі ст.5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).
Приписами п.п.1, 32 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII визначено, що:
авторизований електронний майданчик - це авторизована Уповноваженим органом інформаційно - телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет;
тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст.7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Згідно з ч.ч.6, 8 ст.8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
За приписами ч.10 ст.8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи на підставі наказу від 24.07.2023 р. № 184 "Про початок моніторингу процедур закупівель", відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі за предметом: ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти, яку проведено позивачем. За результатами останнього, 31.07.2023 р. затверджено Висновок про результати моніторингу закупівлі, в якому вказано на низку порушень, допущених позивачем. Разом з тим, позивач заперечує щодо наявності таких порушень.
Надаючи оцінку наведеним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Приписами ст.22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до ст.16 цього Закону, підстави, встановлені ст.17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим ст.17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначено в Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (далі - Особливості № 1178).
Щодо наявності порушення стосовно розміщення інформації про закупівлю, суд зазначає наступне.
Згідно п.24 Особливостей № 1178 замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 р. № 1082 (далі - Порядок № 1082), та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Положеннями п.14 Порядку № 1082 визначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена п.12 та абз 2-4 п.13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Як вбачається із оскаржуваного висновку, позивачем в порушення вище наведених норм в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремому електронному полі "Назва номенклатурної позиції предмета закупівлі" не визначив назву номенклатурної позиції предмета закупівлі та в окремому електронному полі "Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі" не вказав код товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, а саме: "бензин А-95 (талони/скретч картки номіналом 10л.; 20л.; 30л.)" становить код "ДК 021:2015: 09132000-3: бензин". Згідно пояснень позивача, наданих на запит відповідача, при заповненні інформації про назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником допущено механічну помилку. Однак, надалі позивачем зроблено уточнення назви предмету закупівлі шляхом публікації протокольного рішення від 01.06.2023 р. № 56, в якому вказано про внесення змін до назви предмету закупівлі.
Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що дане порушення самостійно виявлено й виправлено позивачем, разом тим, суд зазначає, що таке виправлення здійснено у день укладання договору із переможцем відкритих торгів 01.06.2023 р., тобто після їхнього завершення, що на думку суду не спростовує порушення.
Щодо наявності порушення відповідності тендерної документації позивача положенням чинного законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно абз.1 п.28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст.22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до п.14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Як вбачається із оскаржуваного висновку, позивачем в порушення п.14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII не вказано кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Судом встановлено, що в п.1 "Кінцевий строк подання тендерної пропозиції" Розділу "Подання та розкриття тендерної пропозиції" тендерної документації визначено, що отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру отриманих тендерних пропозицій. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
Суд відхиляє доводи позивача щодо того, що п.14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII не вказано вимоги щодо зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій саме у вигляді певної дати, визначеної цифрами, оскільки строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Для правильного обчислення різних видів строків важливе значення має визначення початку та закінчення їх перебігу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, натомість закінчення строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його закінчення.
Подібна позиція щодо строку як часової категорії викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2019 р. у справі № 9901/120/19.
Таким чином, суд вважає, що на виконання п.14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII кінцевий строк подання тендерних пропозицій мав бути вказаний саме у вигляді певної дати, визначеної цифрами, оскільки лише таким чином можна визначити закінчення строку на подання тендерних пропозицій.
Також суд відхиляє аргумент позивача про те, що відображення дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій у електронній системі закупівель під час опублікування оголошення є підставою для не вказання кінцевого строку у тендерній документації, оскільки остання не визначена у п.14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII та Особливостях № 1178.
Відповідно до абз.5 п.28 Особливостей № 1178 у тендерній документації відомості, наведені у п.2 ч.2 ст.22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому-восьмому цього пункту.
Водночас відповідно до абз.8 п.28 Особливостей № 1178 у тендерній документації обов'язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені п.44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.
Також абз.15 п.44 Особливостей № 1178 передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Як вбачається із оскаржуваного висновку, позивачем на порушення абз.8 п.28 Особливостей № 1178 у тендерній документації не визначено спосіб підтвердження відсутності підстави для відхилення, встановленої п.п.5 п.44 Особливостей №1178, для переможця процедури закупівлі.
Дослідивши долучену до матеріалів справи тендерну документацію, суд погоджується із відповідачем про наявність порушення абз.8 п.28 Особливостей № 1178, оскільки у п.5 "Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги згідно з п.28 та 44 Особливостей" розділу 3 "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації визначено лише підстави для відмови в участі у відкритих торгах, натомість інформація про спосіб підтвердження відсутності таких підстав відсутня.
Також суд вважає безпідставними доводи позивача про дотримання вимог тендерного законодавства в даній частині з огляду на те, що інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення зазначена в додатку 3 до тендерної документації, оскільки дослідивши вказаний додаток, суд встановив, що остання є неповною та не відображає способи підтвердження відсутності усіх підстав, визначених у п.44 Особливостей.
Щодо наявності порушення питання розгляду тендерних пропозицій, суд зазначає наступне.
Згідно абз.15 п.44 Особливостей № 1178 передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Відповідно до розділу 1 додатку 3 до тендерної документації переможець процедури закупівлі повинен надати документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, а саме: інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення керівника учасника процедури закупівлі (довідка надається в період відсутності функціональної можливості перевірки інформації на веб-ресурсі Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, яка не стосується запитувача); повний витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" сформований у паперовій або електронній формі, що містить інформацію про відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України щодо керівника учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію.
Згідно абз.3 пп.3 п.45 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у п.п.3, 5, 6 і 12 та в абз.14 п.44 цих особливостей.
Як вбачається із оскаржуваного висновку, позивачем в порушення вимог абз.3 п.п.3 п.45 Особливостей № 1178 не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "Інтекс Інвест" у зв'язку з тим, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, не надав позивачу шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель вищезазначені документи, чим не дотримано вимоги розділу 1 додатку 3 до тендерної документації.
Позивач не погоджується із даним висновком та зазначає, що повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Інтекс Інвест" оприлюднено в електронній системі закупівель 26.05.2023 р., а договір укладено 01.06.2023 р.. Згідно вимог тендерної документації вказані довідки повинні були відповідати тридцятиденній давнині. Тому фактично при завантаженні були б лише продубльовані.
Суд відхиляє дані доводи позивача, оскільки положення Закону № 922-VIII та Особливостей № 1178 не передбачають можливості використання документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у п.п.3, 5, 6 і 12 та в абз.14 п.44 Особливостей № 1178, які надавались учасниками процедури закупівлі на етапі подання тендерних пропозицій. Натомість приписи даних нормативно-правових актів прямо вказують на необхідність подання таких документів переможцем перед укладенням договору про закупівлю у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір його укласти. Однак в порушення даних положень дані документи ТОВ "Інтекс Інвест" подані не були.
Щодо наявності порушення стосовно питання оприлюднення договору про закупівлю, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.2 п.10 Особливостей № 1178 за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та всі додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.10 Закону № 922-VIII, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, в тому числі договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 01.06.2023 р. позивач за результатами відкритих торгів уклав з ТОВ "Інтекс Інвест". Відповідно до п.п.11.1 п.11 договору невід'ємними частинами договору є додаток № 1 "Специфікація на поставку товару", додаток № 2 "Перелік автозаправних станцій продавця", додаток № 3 "Зразки талонів або штрих-карт на отримання товару" та додаток № 4 "Зразок заявки на поставку товару".
Суд зауважує, що приписи п.10 ч.1 ст.10 Закону № 922-VIII мають чітку вимогу щодо оприлюднення в електронній системі закупівель договору про закупівлю та всі додатки до нього протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем, 01.06.2023 р. опубліковано договір № 1241 від 01.06.2023 р. укладений між Виконавчим комітетом Подільської міської ради Подільського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про закупівлю послуг за державні кошти, без визначених у пп.11.1 п.11 додатків № 3 "Зразки талонів або штрих-карт на отримання товару" та № 4 "Зразок заявки на поставку товару", які є невід'ємними частинами договору, чим допустив відповідне порушення.
Щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 р. у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України.
У вищезазначеній постанові Верховного Суду, окрім іншого, звернуто увагу, що, зазначивши у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель", необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 160/9513/18, від 11.06.2020 р. у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 р. у справі № 160/11304/19, від 26.11.2020 р. у справі № 160/11367/19 та від 10.12.2020 р. у справі № 160/6501/19.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 р. у справі № 160/6502/19 вказано, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваним висновком відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо недопущення в подальшому виявлених порушень п.6 ч.2 ст.22, ч.4 ст.41 Закону № 922, п.3 роз.ІІ Порядку № 708, п.4-1 Постанови № 710.
З огляду на вказане, суд зауважує, що така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель, оскільки із встановлених судом обставин вбачається, що суб'єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до Замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин.
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 30.03.2023 р. у справі № 420/11945/21.
З огляду на викладене, а також враховуючи усі наведені обставини, суд приходить до висновку, що висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-16-003050-а від 01.08.2023 р. є таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п. 89), "Проніна проти України" (18.07.2006 р.; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (10.02.2010 р.; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; 09.12.1994 р., п.29).
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області (66330, Одеська область, м.Подільськ, просп.Шевченка, буд.2, код ЄДРПОУ 04056960) до Південного офісу Держаудитслужби (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 40477150), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (65058, м.Одеса, вул.Романа Кармена, буд.21, код ЄДРПОУ 39821153) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко