ЄУН 174/1169/23
н/п 2/174/49/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року м.Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Борцової А.А.,
за участю: секретаря - Килинчук Л.Л.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачки ОСОБА_2 , який діє від імені та і інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно, вказуючи, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 04.02.2000 приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Поповичем А.М. за реєстровим № 118 та зареєстрованого в Вільногірському БТІ 08.02.2000, на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .
Будинок АДРЕСА_2 раніше складався з 4 квартир (які фактично є окремими двоповерховими будинками) та мав статус малоквартирного. В певний момент власники відповідних квартир в будинку вирішили виділити належні їм квартири в малоквартирному будинку в окремі об'єкти нерухомого майна - житлові будинки, у зв'язку з чим звернулись до Вільногірської міської ради зі спільною заявою.
Рішенням Вільногірського міської ради № 1433-83/V від 19.11.2009 було вирішено зняти з балансу КП «Жилсервіс» житловий будинок АДРЕСА_2 та передати його з комунальної власності у приватну на утримання в дольове співволодіння мешканців цього будинку.
Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 7 від 20.01.2010 було затверджено акт приймання-передачі цього будинку з комунальної власності у приватну на утримання в дольове співволодіння мешканців цього будинку та рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 19.05.2010 № 212 вирішено присвоїти окремі поштові адреси власникам домоволодінь зазначеного житлового будинку, зокрема ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 . Проте, за життя він не провів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у зв'язку зі зміною адреси та переведенням майна в житловий будинок.
Отже, право власності на даний житловий будинок входить до складу спадщини ОСОБА_3 після його смерті. В квітні 2023 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Жиганової Л.С. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлого брата. Однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначений об'єкт нерухомого майна у зв'язку з розбіжностями між поданими нею документами та зареєстрованими правами на об'єкт нерухомого майна. Згідно з довідкою № 556/02-14 від 20.11.2023 вона є єдиним спадкоємцем після смерті брата. Таким чином ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 позбавлена можливості оформити свої спадкові права на відповідне майно, у зв'язку з чим, вимушена звернутись до суду з позовом з метою захисту своїх прав та інтересів.
Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-2», загальною площею 168,1 кв.м, житловою площею 55,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати залишити за нею.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08.12.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
В підготовче судове засідання сторони не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивачки ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивачки, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.38).
Представник відповідача - Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Сукач Л.О. надала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, позов визнають в повному обсязі (а.с.36).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, факт родинних відносин позивачки ОСОБА_1 та її померлого брата ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданого Вільногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відповідно до якого ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.6) та копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 , виданого бюро ЗАГС м.Вільногірськ Дніпропетровської області, відповідно до якого вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.24).
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_8 (а.с.25).
Згідно копії свідоцтва про смерть, брат позивачки - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Вільногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено актовий запис № 289 від 04.04.2023 (а.с.8).
Факт наявності спадкового майна після смерті ОСОБА_3 підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 04.02.2000, посвідченого приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Поповичем А.М., зареєстрованим в реєстрі за № 118, відповідно до якого, ОСОБА_3 купив чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9), копією інформаційної довідки, виданої КП «БТІ» Вільногірської міської ради, згідно якої право власності на квартиру в буд. АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.10) та копією технічного паспорту на житловий будинок садибного типу (а.с.14-20).
Рішенням Вільногірського міської ради № 1433-83/V від 19.11.2009 вирішено зняти з балансу КП «Жилсервіс» житловий будинок АДРЕСА_2 та передати його з комунальної власності у приватну на утримання в дольове співволодіння мешканців цього будинку (а.с.11).
Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 7 від 20.01.2010 було затверджено акт приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_2 з комунальної власності у приватну на утримання в дольове співволодіння мешканців цього будинку (а.с.12).
Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 212 від 19.05.2010 вирішено присвоїти окремі поштові адреси власникам домоволодінь житлового будинку АДРЕСА_2 , зокрема ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 (а.с.13).
Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 11.04.2023 приватним нотаріусом Жигановою Л.С., до спадкового реєстру внесено запис про реєстрацію спадкової справи № 70509236 щодо спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).
Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.11.2023, приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Жигановою Л.С. позивачці ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її брата ОСОБА_3 в зв'язку з наявними розбіжностями в поданих документах. Відповідно до матеріалів спадкової справи, спадкоємцем за законом є рідна сестра спадкодавця - ОСОБА_1 , у зв'язку з відмовою на її користь спадкоємців першої черги за законом, батька спадкодавця - ОСОБА_4 та матері - ОСОБА_5 (а.с.22).
Відповідно до копії довідки від 20.11.2023, виданої приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Жигановою Л.С., позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті брата - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до даних спадкової справи № 53/2023 (а.с.23).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України та ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Згідно положень ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ч.ч.1,4 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
За нормами ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до положень ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно до вимог ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі існування перешкод для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, спадкоємці можуть звернутись до суду з позовом про визнання права на спадкове майно, що є винятковим способом захисту порушеного, оспореного або не визнаного права.
У відповідності до ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до вимог ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до положень ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Як вбачається з ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІУ (далі-Закон), державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності на інших речових прав», вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК). Якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).
Відповідно до п.6 вказаної вище постанови, суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивачки - ОСОБА_3 , який на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.02.2000, посвідченого приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Поповичем А.М., набув у власність квартиру АДРЕСА_1 . В послідуючому вказаний будинок, за рішенням органу місцевого самоврядування, був переданий з комунальної власності у приватну, в дольове співволодіння мешканців цього будинку з присвоєнням власникам житлових приміщень в цьому будинку окремих поштових адрес, однак за життя спадкодавець ОСОБА_3 державної реєстрації речових прав на належне йому нерухоме майно, з урахуванням вказаних змін, не провів, а позивачка є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 по закону, подала заяву про прийняття спадщини, тобто прийняла спадщину після смерті брата, спадкоємці першої черги за законом - його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від належної їм частини спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний об'єкт нерухомості нотаріусом позивачці було відмовлено в зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих нею документах на цей об'єкт та зареєстрованих на нього правах, що перешкоджає позивачці отримати спадщину після померлого брата, тому враховуючи, що відповідачем заявлені позивачкою вимоги визнані в повному обсязі, що не суперечить обставинам справи та закону, позов підлягає задоволенню, а за позивачкою ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн слід віднести на рахунок позивачки згідно її заяви.
На підставі ст.ст.182, 331, 392, 1216-1218, 1223, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 81, 82, 133, 141, 178, 200, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок «А-2», загальною площею 168,1 кв.м, житловою площею 55,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сіни «а-1», тамбур «а-1», ганок «а», козирок «а1», підвал «п/д», огорожа «№1», хвіртка «№2», ворота «№3», мощення «І», розташований за адресою: АДРЕСА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивачку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий - суддя: підпис А.А.Борцова