Справа № 199/8078/23
(2/199/442/24)
РІШЕННЯ
іменем України
05.01.2024
м. Дніпро
справа №199/8078/23
провадження № 2/199/442/24
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, -
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою
Позов обґрунтовано тим, що 02 вересня 2020 року в районі буд.№7а по вул. Шолохова в м.Дніпро сталася ДТП з вини ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого пошкоджено належний позивачу автомобіль «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , була застрахована у ПрАТ «УПСК», яким виплачено страхове відшкодування в розмірі 45463,66 гривень. В той же час, згідно висновку експерта №3110/20/20 від 19.10.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням ПДВ становить 81689,84 гривень, а відтак розмір недоплаченого страхового відшкодування становить 35465,54 грн. та 1000 грн. франшиза.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2022 по справі №199/6737/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення різниці між розміром майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, та виплаченим страховим відшкодуванням відмовлено. Рішенням встановлено, що ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 .
За таких обставин, позивач просить суд - стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням і франшизу в розмірі 36 465,54 грн., а також витрати за висновок експерта в розмірі 3500 грн. та сплачений судовий збір.
04 жовтня 2023 року ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Відповідач не надав заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та не скористався правом надання відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів по даній справі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 , постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 вересня 2020 року о 10 годині 55 хвилин в місті Дніпрі в районі вулиці Шолохова, 7а, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 , та не дотримався безпечного бокового інтервалу, скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 .
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2020 у справі №199/6173/20 ОСОБА_2 визнано винним та накладено стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 , на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до полісу обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/1708204, була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
За зверненням ОСОБА_1 ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплатило страхове відшкодування.
Водночас, залишилося не відшкодованим 35 465,54 грн. вартості завданої шкоди та 1000 грн. франшиза.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Порядок і умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначені статтями 1187, 1188 ЦК України. Зокрема, статтею 1188 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки кожному з їх володільців за рахунок іншого із них.
Відповідно до цієї статті шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, є обов'язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України судом враховується висновок викладений в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №127/7370/17.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.
Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідні висновки щодо застосування норм матеріального права висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, за результатами розгляду якої Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше висловлених Верховним Судом України висновків про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, зокрема договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно висновку експерта №3110/20/20 (автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ) від 19 жовтня 2020 року, складеного на замовлення позивача судовим експертом Дроздовим Ю.В. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 127278,01 гривень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин становить 91812,47 гривень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин становить 81689,84 гривень (без урахування складової ПДВ).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2022 по справі №199/6737/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення різниці між розміром майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, та виплаченим страховим відшкодуванням відмовлено. Рішенням встановлено, що відсутні докази перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову, а саме - слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 35 465,54 грн., франшизу в розмірі 1000 грн., витрати на проведення експертизи, замовленої позивачем для звернення до суду, в розмірі 3500 грн., а всього 39 965,54 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 35 465,54 грн., франшизу в розмірі 1000 грн., витрати на проведення експертизи, замовленої позивачем для звернення до суду, в розмірі 3500 грн., а всього 39 965 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 54 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 05 січня 2024 року.
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.Б.Подорець