Справа № 296/12208/23
1-кп/296/44/24
Вирок
Іменем України
05 січня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12023060400000417 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, військовослужбовця вч НОМЕР_1 (у складі військової частини НОМЕР_2 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз Рівненським міськсудом Рівненської області від 04.03.2022 року за ст. 187 ч.4 КК України до 10 років 2 міс. позбавлення волі та в той же день був звільнений з місць позбавлення волі, з зв'язку із відбуттям строку покарання,
за ч.1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Солдат ОСОБА_4 , був призваний на військову службу під час загальної мобілізації та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_3 (у складі військової частини НОМЕР_2 ). Після зарахування до списків особового складу призначений на посаду розвідника-стрільця-снайпера розвідувального відділення розвідувального взводу штабної роти. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18.03.2023 № 40-РС наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 18.03.2023 № 78 відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, звільнений з займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 (з утриманням у списках особового складу військової частини НОМЕР_3 ).
Відповідно до вимог ст. ст. 3, 4 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройний сил України», військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Згідно з п. 15 Розділу II Інструкції «Про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», що затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.06.2005 № 359, назва, серія, номер і дата видачі стрілецької зброї, закріпленої за військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу та виданої зі складу офіцерам і прапорщикам (мічманам), крім спортивної і навчальної стрілецької зброї, записуються у військовий квиток військовослужбовця (посвідчення офіцера або прапорщика (мічмана)).
Кожний запис про отриману (здану) стрілецьку зброю у військових квитках завіряється підписом командира підрозділу, а в посвідченнях офіцера або прапорщика (мічмана) - начальника служби РАО (посадової особи, яка відповідає за облік, зберігання та видачу стрілецької зброї та боєприпасів), і скріплюється гербовою печаткою військової частини.
Відповідно до пункту 22 Розділу II Інструкції, після закінчення занять (навчань, стрільб, чергування, патрулювання, виконання службового завдання, відряджень) зі стрілецькою зброєю та повернення з варти стрілецька зброя повинна бути вичищена і здана черговому підрозділу (частини).
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, при цьому, право такої власності набувається в порядку, визначеному законом.
Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового майна у Збройних Силах України» № 1075-ХVІ від 21.09.1999 визначено, що до військового майна належать, зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, а також боєприпаси.
Відповідно до додатку № 1 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992 встановлено, що до майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України належить: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2 і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 визначено, що здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
Відповідно до вимог п. 1. Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (далі - Положення), дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Пунктом 2 Положення визначено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать, окрім іншого, вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, вибухові матеріали і речовини, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї.
Крім того, відповідно до вимог п. 9. Положення, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, окрім іншого, на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС, на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС.
При цьому, згідно п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.
Водночас, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 (у складі військової частини НОМЕР_2 ) призваним за мобілізацією, у порушення вищезазначених норм законодавства України, вчинив злочин за наступних обставин.
У достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 06.08.2023 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання без передбаченого законом дозволу двох 40-мм пострілів ВОГ-25 та протипіхотної осколкової міни направленого ураження M-18AІ.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 06.08.2023 року, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, в порушення вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 року та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, діючи незаконно, придбав два 40-мм постріли ВОГ-25, з маркуванням на конусоподібній боковій поверхні «40 mm», «RLV-HEF», «10-16-21» та на торцях конусних частин «AF41 10 17-21», які належать до бойових припасів та протипіхотну осколкову міну направленого ураження М-18АІ з маркуванням на боковій частині «Warning-explosive is poisonous if eaten do not burn-produces toxic gases», «BACK M-18AI APERS MINE», «LOT STL13K002-017 WITH TAGGANT», яка відноситься до вибухових речовин та переніс до місця проживання, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Так, відповідно до інформації наданої військовою частиною НОМЕР_2 вищевказані предмети солдату ОСОБА_4 не видавались. При цьому, командуванню військової частини про це не доповів та правоохоронні органи не повідомив.
Однак, 06.08.2023 року, в період часу з 13 год. 01 хв. по 14 год. 48 хв. під час проведення обшуку працівниками Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області було виявлено та вилучено два 40-мм постріли ВОГ-25 з маркуванням на конусоподібній боковій поверхні «40 mm», «RLV-HEF», «10-16-21» та на торцях конусних частин «AF41 10 17-21», які належать до бойових припасів та протипіхотну осколкову міну направленого ураження М-18АІ, з маркуванням на боковій частині «Warning-explosive is poisonous if eaten do not burn-produces toxic gases», «BACK M-18AI APERS MINE», «LOT STL13K002-017 WITH TAGGANT», яка відноситься до вибухових речовин.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та в судовому засіданні дав пояснення, які повністю співпадають із фабулою пред'явленого обвинувачення.
Суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, долі речових доказів та процесуальних витрат.
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України, як умисні дії, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.263 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності притягувався та відбував покарання в місцях позбавлення волі, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, на даний час проходить військову службу, де характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є: визнання вини, щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.
Також обвинувачений на даний час притягується до кримінальної відповідальності за ст. 407 ч.5 та ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.3 та ін. КК України, вироки за якими ще не ухвалені.
Відповідно до висновку психіатричної експертизи та довідки КНП «Обласний медичний спеціалізований центр», обвинувачений у період з 14.02.2023 року по 28.06.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні у психіатричному медичному закладі з приводу органічного тривожно-депресивного розладу, але на час вчинення даного кримінального правопорушення був повністю осудним.
На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 ч.1 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання у виді позбавлення волі, термін випробування встановити на три роки. Зобов'язати засудженого: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта, що становлять 5497 грн. 00 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню: два 40-мм постріли ВОГ-25 з маркуванням на конусоподібній боковій поверхні «40 mm», «RLV-HEF», «10-16-21» та на торцях конусних частин зазначено «AF41 10 17-21», протипіхотну осколкову міну направленого ураження М-18АІ, з маркуванням на боковій частині «Warning-explosive is poisonous if eaten do not burn-produces toxic gases», «BACK M-18AI APERS MINE», «LOT STL13K002-017 WITH TAGGANT», предмет схожий на пістолет з написом «Made in russia», пластикову пляшку з нашаруванням речовини зеленого кольору та пристрій для куріння, на які був накладений арешт слідчим суддею Богунського районного суду м.Житомира від 08.08.2023 року, - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення, вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1