Справа №295/15429/23
Категорія 387
1-кп/295/22/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.01.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 62023240020000981 від 28.07.2023 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щербатівка Малинського району Житомирської області, громадянина України, неодруженого, на утриманні немає неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, раніше не судимого, -
за ст. 407 ч.5 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 15.08.2022 о 08:00 год. не з'явився на службу до пункту дислокації - оперативної групи військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 06.11.2023, коли прибув до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за адресою АДРЕСА_3 , чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 та оперативній групі військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 в період часу з 15.08.2022 по 06.11.2023 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини та оперативної групи правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення на службу до військової частини НОМЕР_1 та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і показав, що за обставин зазначених в обвинувальному акті не з'явився до військової частини. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.
У зв'язку з не оспорюванням обвинуваченим фактичних обставин за згодою учасників процесу, ухвалою суду було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ст. 407 ч.5 КК України, які виразились у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад один місяць, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно з ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, характеризується посередньо, критично ставиться до вчиненого.
Також судом враховуються й результати досудової доповіді Коростенського районного сектору № 2 ФДУ «Центр пробації» в Житомирській області, з якої вбачається, що орган пробації прийшов до висновку про середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства та вважає за можливе призначення покарання не пов'язаного з позбавленням або обмеженням волі, оскільки останній не становить загрози для суспільства та покладення на правопорушника обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання в межах санкції статті із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч.5 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 5 (п'ять) років позбавлення волі
На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1