Справа № 191/2/24
Провадження № 1-кс/191/3/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 січня 2024 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України..
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.12.2023 р., прибув до с.Хорошеве Синельниківського району Дніпропетровської області, де тимчасово перебував його батько - ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 разом поїхали до місця мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
Далі, точний час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 26.12.2023 р. приблизно о 16 годині 00 хвилин між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які знаходились за вище вказаною адресою, виникла словесна суперечка та в цей момент у ОСОБА_5 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , своєю рукою, стисненою у кулак (правою чи лівою досудовим розслідуванням не встановлено) наніс не менше двох послідовних ударів по голові ОСОБА_7 та колінним суглобом ноги (правим чи лівим досудовим розслідуванням не встановлено) не менше двох ударів по тулубу, в ділянку ребер ОСОБА_7 . Внаслідок цих дій ОСОБА_7 впав на підлогу. В подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення пішов.
У результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 травми із залученням декількох ділянок тіла, що спричинило шок, сумісну тупу травму тіла, внаслідок яких в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть ОСОБА_7 .
Таким чином, слідчий вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
31.12.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Також вказано, що обґрунтовано існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Ризик обґрунтовується можливими негативними наслідками для підозрюваної особи, у випадку притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України; впливати на ключових свідків у кримінальному провадженні з метою зміни змісту їх показів, оскільки будь-які зафіксовані в протоколах допитів показання свідків, які були ними дані слідчому чи прокурору під час досудового розслідування, не мають для суду жодного правового значення; вчинити інше умисне, корисливе кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки підозрювана особа не має постійного місця роботи, а також джерела доходу.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали із викладених у ньому підстав та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно із ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Водночас, на переконання суду, хоча стороною обвинувачення ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, однак нею не доведено існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що в зазначеному кримінальному провадженні існує можливість ризику того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, офіційно не працевлаштований, не одружений.
Інші зазначені в ухвалі ризики, зокрема, впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, органом досудового розслідування доведені не були та є лише припущеннями.
Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , має неповну вищу освіту, раніше не судимий, має матір пенсіонерку ОСОБА_8 та планує проживати за місцем проживання свого батька за адресою: АДРЕСА_1 , так як там лишилася худоба, яка потребує догляду.
ЄСПЛ в багатьох своїх рішеннях, зокрема, в рішеннях «Ноймайстер проти Австрії» та «Мамедова проти Росії», використовує стандарт, за яким ризик втечі чи спроб ухилення від кримінальної відповідальності зменшується зі збігом часу.
Відтак, на переконання слідчого судді, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є обґрунтованим, оскільки більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту здатний запобігти зазначеному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На переконання слідчого судді, цілодобовий домашній арешт дозволить органу досудового розслідування контролювати належну процесуальну поведінку підозрюваного на час досудового розслідування, а також суттєво не обмежуватиме прав підозрюваного.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 додаткові обов'язки, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.131, 132, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, строком на 60 діб до 01.03.2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
3) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12023041390001119.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для забезпечення контролю виконання надіслати до Синельниківського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 05.01.2024 року.
Суддя ОСОБА_1