Справа № 162/997/23
Провадження № 3/162/21/2024
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року смт Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши справу, яка надійшла із Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №842510 від 13.10.2023 року ОСОБА_1 05.10.2023року о 19 год 40 хв, будучи підданим адміністративному стягненню протягом року за вчинення домашнього насильства, перебуваючи у п'яному вигляді за місцем проживання у АДРЕСА_1 , повторно вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . У зв'язку з вказаним ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, не передбачається обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 .
З огляду на вказане, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому, відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає у разі застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Однак, із доданих до протоколу документів, зокрема протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.10.2023 року, письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 «завдав ОСОБА_2 один удар рукою в обличчя, в результаті чого вона впала, з носа пішла кров», « ОСОБА_1 завдав потерпілій тілесні ушкодження».
Із зазначено слід зауважити, що суть адміністративного правопорушення, викладена у протоколі, не відповідає обставинам, які відбувалися.
Таким чином, вчинення насильницьких дій, про які йдеться у цих матеріалах справи, виключає адміністративну відповідальність і свідчить про ознаки кримінального правопорушення, а не адміністративного.
Крім цього, до протоколу додано письмові пояснення та заява потерпілої ОСОБА_2 від 06.10.2023 року, відповідно до яких 05.10.2023 року ОСОБА_1 на грунті ревнощів почав погрожувати та в ході сварки наніс їй один удар кулаком в область правого ока. Однак з даного приводу вона претензій не має, від проходження СМЕ та підтримання приватного обвинувачення обвинувачення відмовилась, відомості до ЄРДР просить не вносити та розгляд її повідомлення припинити.
З наведеного слідує, що в даному випадку мають місце дані про наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Щодо домашнього насильства психологічного характеру, яке полягало у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи слідує, що між потерпілою та ОСОБА_1 виник конфлікт на грунті ревнощів.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
У даному випадку протокол не містить зазначення наслідків, які були спричинені чи могли бути спричинені правопорушенням, та в чому саме вони полягали.
Самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі словесні образи, погрози, приниження тощо спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й те, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи настали внаслідок дій кривдника.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, в тому числі з використанням нецензурної лайки, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». При цьому, конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Крім цього, формулювання суті адміністративного правопорушення в частині «погрози фізичною розправою» спростовуються матеріалами справи, оскільки мало місце завдання тілесних ушкоджень потерпілій.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки із досліджених судом матеріалів справи в діях ОСОБА_1 вбачається склад кримінального правопорушення, а в інкримінованому йому вчиненні домашнього насильства психологічного характеру не доведено наявності об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його дія події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 173-2, 247, 284 КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ