Справа № 158/3922/23
Провадження № 3/0158/18/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В., розглянувши справу, яка надійшла з відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
08 грудня 2023р. з відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області до Ківерцівського районного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Постановою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 11.12.2023р. вищевказані матеріали адміністративної справи було повернуто до відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області на доопрацювання.
28.12.2023р. матеріали вказаної адміністративної справи відділенням поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області були повторно скеровані до Ківерцівського районного суду Волинської області без усунення недоліків зазначених у вищевказаній постанові судді.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №759913 від 10.10.2023 року, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою - підприємцем, 26.09.2023р. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення перевірки ГУ ДПС у Волинській області було виявлено факт продажу алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП у її відсутності.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення (ст. ст. 251, 256 КУпАП) є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП є суспільні відносини у сфері роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктивна сторона вищевказаного адміністративного правопорушення, полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі, зокрема алькогольними виробами і, як наслідок, процесу обміну предметом торгівлі та грошима суб'єктами, які відповідно до вимог чинного законодавства України не мають права на здійснення такої торгівлі.
Однак, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №759913 від 10.10.2023р. зазначено лише загальне формулювання складу даного порушення, не конкретизовано (не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з урахуванням особливостей диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП), кому саме ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв з однією маркою акцизного податку, за якою ціною, предмети торгівлі не ідентифіковані належним чином, у протоколі також відсутні будь-які дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від реалізації (продажу) алкогольних напоїв, тобто виручки, яка відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП підлягає конфіскації, як і предмети торгівлі, у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Матеріали даної адміністративної справи не містять жодних відомостей та доказів, що ОСОБА_1 фактично здійснювала продаж алкогольних напоїв, тобто передавала товар у власність покупця та отримувала від їх реалізації грошові кошти за цей товар, а також те, що здійснювала продаж алкогольних напоїв саме без марок акцизного податку чи з підробленим марками акцизного податку.
Разом з тим, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №759913 від 10.10.2023р. ОСОБА_1 інкримінується продаж алкогольних напоїв з однаковими номерами акцизної марки, що не охоплюється складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Крім того варто зазначити, що стаття 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Всупереч вищевказаному, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП, не вказано назву документа та посилання на спеціальний закон, спеціальну норму статті.
При цьому з письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не вбачається, що вона здійснювала продаж алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору.
Матеріали даної адміністративної справи також не містять жодних доказів щодо вилучення предметів торгівлі, а також доказів про їх подальшу передачу до камери схову речових доказів, а також виручки одержаної від продажу предметів торгівлі, які відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП підлягають конфіскації.
Вищезазначені обставини унеможливлюють правильне та повне встановлення об'єктивної сторони, а отже і складу даного адміністративного правопорушення.
Зазначені недоліки є істотними і не можуть бути усунуті в ході судового розгляду.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею даного адміністративного правопорушення, під час розгляду даної адміністративної справи в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - є недостатніми.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у тому числі і закріпленої у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Керуючись ст. 7, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду
Волинської області Поліщук С.В.